Біда наша в тому, що звикли довіряти чиновникам, через що і шануємо брехню, а від гіркої правди відвертаємося: не приваблює. Адже скільки високих і теплих слів сказано на адресу наших ветеранів (і війни, і праці), а їм все одно погано живеться. Бо насправді переважній більшості з них дуже й дуже далеко не тільки до рівня матеріального забезпечення ветеранів війни, які воювали на боці переможеної Німеччини, а навіть – до рівня тих наших чиновників, які обзавелися „іномарками” і шикарними заміськими будинками, які мають фінансову основу для навчання своїх дітей за кордоном і для відпочинку на європейських курортах. Але буває і ще набагато гірше. Це коли посадовці на різних рівнях своєю злочинною бездіяльністю просто знущаються над практично беззахисними старенькими у країні, де правлять гроші, а не закони. Тому-то й не поспішають з допомогою, а, швидше, - че ... Читати далі »

17 квітня Спілка офіцерів України провела свій ХХ з’їзд. Провела активно, організовано і діяльно, чітко висловивши своє ставлення до цілої низки питань. І, звичайно ж, - обрала керівні органи. Головою СОУ залишився полковник В’ячеслав БІЛОУС, а його суперник генерал-лейтенант Олександр СКИПАЛЬСЬКИЙ, почесний голова обєднання ветеранів розвідки України, перед голосуванням зняв свою кандидатуру, порекомендувавши усім присутнім голосувати за В’ячеслава БІЛОУСА. До складу проводу увійшли 12 чоловік, із них заступниками голови СОУ стали: по ... Читати далі »

1 – 1783 р. - - в Ахтіарську гавань (нині Севастопольська бухта) уперше прибули новозбудовані в Херсоні бойові кораблі (фрегати) під командуванням отамана Чорноморської Лиманської флотилії запорозьких козаків Сидора БІЛОГО; вони стали бойовим ядром створюваного Чорноморського флоту Росії.
1 – 1886 р. - - в Сполучених Штатах Америки розпочалися масові страйки і демонстрації робітників, під час яких в Чикаго було вбито у сутичках із поліцією 7 і поранено 60 чоловік. В 1889 році конгрес ІІ Інтернаціоналу оголосив 1 травня Днем міжнародної солідарності трудящих. У країнах Європи цей день став Днем праці.
1 – 1945 р. - в ніч на 1 травня група бійців під командуванням українця Олексія БЕРЕСТА установила прапор Перемоги на скульптурній групі фронтону Рейхстагу в Берліні як символ переможного завершення битви проти нацизму.
2 - 1848 р. – Виникнення першої української політичної організації – Головної руської ради.
2 – 1910 р. - народився Іван БУТКОВСЬКИЙ (1910-1967) ... Читати далі »

У наступних числах ми познайомимо наших читачів із постаттю та творчою діяльністю та думками про сьогодення видатного французького режисера-документаліста Патріка БАРБЕРІСА (на світлині), який на цьогорічному фестивалю був головою журі творчого конкурсу.
В цьому ж випуску повідомляємо, що він вивчав кінематографію в знаменитій французькій школі IDNEC (Інститут кінематографії), володар різних нагород. Є, зокрема, режисером таких відомих фільмів, як «Віра століття: історія комунізму», «Ханой», «Роман КАРМЕН, фільмограф революції», «Битва за Індокитай» та цілої низки інших.

- Отже, Польський інститут у Києві, один із партнерів Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини. Що це, якщо коротко, за структура?
- Польський інститут у Києві - один із 20-ти інститутів, який є частиною структури Міністерства закордонних справ Польщі, і головне завдання цих інститутів – представлення польської культури за кордоном.
- І що ж у Вас є із найближчих планів у діяльності Інституту?
- Ми причетні вже приблизно до 100 різних подій в Україні. І десь 40 відсотків цих подій стосується Києва, а ще 60 – різних регіонів України. Якщо дещо деталізувати, то це заходи від музики й кінематографу до образотворчого мистецтва, літератури, історії... Тобто, - дуже великий спектр діяльності. Працюємо ж за принципом синергії, зі складання зусиль одразу багатьох партнерів. І я просто вірю в те, що цей принцип синергії дає завжди ... Читати далі »

- Пане Юрію, що Ви можете сказати про Вашу участь у сьогоднішньому літературному процесі в Україні?
- Мені завжди стає сумно, коли чую словосполучення „літературний процес”. Хтось із моїх друзів пожартував, що це – не процес, а процесія. Тому краще – про авторів. У нас найцікавіші автори – це наймолодші: умовно кажучи, - двадцятип’ятилітні. І, мабуть, дуже суттєво, що вони увійшли в літературу в позацензурний час. Внутрішня свобода могла розквітнути. І мене дуже турбує згортання цієї свободи. Щодо себе особисто: я все ще дописую книжку, яка буде своєрідним лексиконом. Це буде 111 історій про 111 міст світу, у яких мені вдалося побувати. Вони розміщені в порядку абетки: одне за одним. І відповідно, якась химерна тканина виходить в часі і в просторі. А, крім того, найближче за часом - вихід мого альбому, музичного компакт-диску, який я записав із музикан ... Читати далі »

7-й Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини, який цього року проходив у Києві у березні-квітні протягом тижня, став для Криворізького міського об’єднання ВУТ „Просвіта” імені Тараса ШЕВЧЕНКА у якості його регіонального партнера вже четвертим поспіль. Цей фестиваль правди (так ми його звикли називати через базову правозахисну тематику) був чи не найскладнішим у плані організації. А справа в тому, що після минулорічних недостатніх фінансових надходжень внаслідок економічної кризи цього року трапилася ще й справжня трагедія: загинув один з найактивніших діячів оргкомітету фестивалю, правозахисник Андрій МАТРОСОВ із Херсону. Але, як і минулого року, виручили волонтери, активні молоді люди з відкритою громадянською позицією, котрі усі ці сім днів несли на собі важкий організаційний тягар. Та й спонсори, врешті, не підвели: від тих, що надавали фінансову та організаційну підтримку (МВФ «Відродження», Українська Гельсінська спілка з прав людини, Херсонський обласний фонд м ... Читати далі »

Шановні наші читачі, весь розворот сьогоднішнього числа часопису присвячений деяким подіям 7-го Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини. Це тільки перша подача матеріалів. Наступні будуть пізніше.
А сьогодні ми пропонуємо вам підсумки фестивалю та кілька коротеньких інтерв’ю Олени МАКОВІЙ з визначними творцями й діячами, які стали його учасниками або ж гостями. Посеред інших, подаємо в матеріалі про нагороди фестивалю фото з Максимом БУТКЕВИЧЕМ, журналістом-міжнародником і правозахисником, який був найактивнішим модератором під час його проведення.
У наступних подачах теж будуть і бесіди, і анотації, і світлини та навіть карикатури, які мали стосунок до проведення фестивалю. Авторами ж світлин, які розміщені в цьому числі, є Олена МАКОВІЙ, Сергій ЗІНЧЕНКО і фотокореспон ... Читати далі »

Як планували ми, криворізькі просвітяни, уже третій рік поспіль показ фільмів 6-го Міжнародного фестивалю «Дні документального кіно про права людини» (який ми називаємо фестивалем правди) мав проходити у Кривому Розі ще на початку листопада минулого року. Але внаслідок тривалих ініціатив з боку уряду України щодо цілої низки заборон з причин начебто епідемії грипу він не відбувся в ті терміни, що планувалися. У ході ж кампанії з виборів Президента України теж не вдалося їх продемонструвати. Одні організації посилалися на зайнятість у зв’язку з цією кампанією, інші пов’язували тимчасову відмову із якимись не підтвердженими заборонами, а дехто навіть виявив боягузливу позицію, намагаючись перенести нібито відповідальність (це за показ міжнародної документалістики!) на вищестоящі владні структури.
Але що б там не відбувалося в нетрях минулих місяців, а ма ... Читати далі »

НЕВІДОМА ІСТОРІЯ ПРОВІНЦІЙНОГО МІСТЕЧКА.
(Продовження. Початок цього матеріалу у вигляді передмови – у попередньому числі нашого часопису).
Сьогодні чомусь ці факти майже невідомі у Слов'янську. Окрім історії з купчиками, які гуляли й пропивали нажите, легенди про ШНУРКОВА, що розплачувався із «совращенными барышнями» шляхом видачі грошових сум на утримання та виділяв землю, де поселяв за переказами менш шляхетних своїх красунь (с. Шнурки), Слов'янськ лишається у свідомості його мешканця таким собі Миргородом часів Миколи ГОГОЛЯ. Проте є інша історія...
Слов'янськ першим почав, у межах сьогоднішньої Донецької області, випускати газету - ще 1889 року. Було це сезонне видання для відпочиваючих на Слов'янському курорті. Воно проіснувало трохи менше тридцяти років.
В 1906 році почала виходити газета "Свобода и порядок" - напрям конституційно-правовий. Після виходу декількох но ... Читати далі »