Велич Тараса Григоровича Шевченка, як на мене, полягає в тому, що образи його творів, ідеї, думки, викладені в його творах, не втрачають актуальності і для прийдешніх поколінь. Його творчість за суспільною значимістю не можливо порівнювати з творчістю Олександра Пушкіна. Останній своїми творами підтримував царизм і колонізацію інших народів, демонізуючи повсталих, зображуючи їх варварами, як це, зокрема, стосується образу гетьмана Івана Мазепи в поемі «Полтава». Красномовними щодо своєї спрямованості є такі слова поета з поеми «Єретик»: «Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить, І на апостольськім престолі Чернець годований сидить. Людською кровію шинкує І рай у найми віддає!..». «Прозрійте, люди, день настав! Розправте руки, змийте луду, Прокиньтесь, чехи, будьте люди, А не посмішище че
...
Читати далі »
|
26 листопада Україна вкотре офіційно відзначила День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій. Цю скорботну дату відзначали й у Верхньодніпровську. І вже стало звичним, що про голодомор щось завчено говориться з високих трибун перед адміністративно скликаними делегаціями службовців держустанов (у Верхньодніпровську біля пірамідоподібного пам’ятного знаку було зорганізовано сотні дві службовців та групу слухачів місцевого коледжу), які відразу по завершенню промов розвіюються з місця пошанування, мов дим. Знаковою рисою є те, що в казенних промовах зі згадками про голодомор, трохи як не про стихійне явище, губиться згадка про його спланований характер, про політичні репресії, які супроводжували всю трьохсотлітню історію перебування України в імперському московському ярмі. Адже, і царськими указами, і більшовицько-компартійними наказами та декретами нищилася українська нація, що мала свою історію, свою мову, свою пісню, свою церкву і свої традиції. У Верхньодніпровсь
...
Читати далі »
|
Двічі чи тричі за свого життя проїздив Тарас Григорович ШЕВЧЕНКО через Верхньодніпровськ, до такої думки доходять дослідники його життя і творчості. Місцеві жителі присвячують йому свої вірші, відзначаючи згадку про цю подію. Силами народного театру при Верхньодніпровському районному будинку культури 11 березня о 15 годині театралізовано було представлено поетичне життя Кобзаря. Ведуча Людмила НІТА словесно розпочала чудово задуману і втілену перед глядачами ходу разом із музою Тараса по нашому важкому шляху до української державності. Директор районного народного історико-краєзнавчого музею Наталія КОНОВАЛ у своєму виступі зупинилася на сторінках життя Тараса Григоровича, відображених у музеї на картинах художника А. І. ПОТАПЕНКА, які показують місця перебування великого поета. Добре поставленими голосами професійно читали поетичні твори Великого
...
Читати далі »
|
Велич Тараса Шевченка – незаперечна, принаймні, серед українства. Феномен з’яви горе-писаки Олеся Бузини – бузинівщина – це фантом імперського мислення, заохоченого неукраїнськими табачниками та януковичами, що верховодять під облудливий грім барабанів про ощасливлення українців. Як же здрібнів пересічний українець: за побрякуху зраджує самого себе! Ще ж треба: стільки живих «героїв» в корумпованій Україні – і все поети і співці! Але ж Ліна Костенко відмовилася від спокусливої біжутерії, яку підкидали недолугі владні хуторяни чи давні комуністичні парткомівці! І не лише вона. А що отримали ті, що ще вчора стояли за копійки біля агітаційних наметів різних кольорів? Загалом, ми, як пісок дрібні і грішні. Грішні перед Богом, який наділив нас розумом, вродою, здоров’ям, чудовою мелодійною мовою і багатющими родючими землями… Ми не вміли і не вміємо користуватися цими дарами і славити Бога. У нас десятки віросповідань, а ми по цей час не спроможні визнати своєї Помісної церкви
...
Читати далі »
|
26 січня Верхньодніпровським районним судом були захищені чесне ім’я та інтереси Григорія НОСАЧА. В судовому засіданні (суддя Л.М. ПЕТРУК) було засуджено й досліджено хуліганські дії одного із працівників крохмально-патокового комбінату (смт. Дніпровське), який у стані алкогольного сп’яніння й особистої неприязні до громадянина України Григорія НОСАЧА, члена партії «Конгрес українських націоналістів» (КУН), побив його так, що останній внаслідок отриманих травм втратив працездатність на термін більш ніж два тижні, причому нападник під час побиття вигукував: «Повбиваю бандерівців!». І хоча складова з ознакою національної нетерпимості не піднялася надто високо в діях нападника, та все одно було вирішено, що росіянин на теренах України повинен виконувати вимоги законів Української держави. Судове засідання проходило в спокійному конструктивному руслі і в результаті іменем України винуватець отримав покарання у вигляді одного року виправних робіт, враховуючи характерист
...
Читати далі »
|
В останню суботу серпня за домовленістю відбуваються зустрічі однокласників Верхньодніпровської СШ № 2 1947 року народження. Традиція зберігається, і цього року зустріч теж відбулася, щоправда, вже не трьох десятків людей, як бувало раніше. У чудовому кафе «Казка» за першим столом пом’янули тих, кого вже немає серед живих, а нас майже половина не дожила до своєї 62 осені – і це в мирний час!! Згадали колишнє: і веселе, і кумедне, і, що гріха таїти, сумне: колишніх уже померлих учителів.
...
Читати далі »
|
Напочатку травня у Верхньодніпровському палаці дитячої та юнацької творчості відбувся святковий вечір, присвячений 30-річчю з дня заснування Народного ансамблю народної музики та пісні «Український сувенір». Справді яскравим був виступ цього колективу, яким керує подружжя КОРОТКОВИХ: Катерини Василівни та Івана Васильовича, випускників Московського інституту мистецтв. Він – неодноразовий лауреат міжнародних та всеукраїнських фестивалів, а в 2005-му став переможцем всеукраїнського фестивалю «Пісня скликає друзів», цього ж року – 4-го міжнародного. Протягом усього першого відділення ансамбль демонстрував свою високу майстерність під бурхливі оплески численних глядачів, привітань від влади і від колег-музикантів. У другому ж відділенні іменинники вже відпочивали й залюбки спостерігали за виступами дитячих колективів із Верхньодніпровська, Ма
...
Читати далі »
| |