 - Отже, Польський інститут у Києві, один із партнерів Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини. Що це, якщо коротко, за структура?
- Польський інститут у Києві - один із 20-ти інститутів, який є частиною структури Міністерства закордонних справ Польщі, і головне завдання цих інститутів – представлення польської культури за кордоном.
- І що ж у Вас є із найближчих планів у діяльності Інституту?
- Ми причетні вже приблизно до 100 різних подій в Україні. І десь 40 відсотків цих подій стосується Києва, а ще 60 – різних регіонів України. Якщо дещо деталізувати, то це заходи від музики й кінематографу до образотворчого мистецтва, літератури, історії... Тобто, - дуже великий спектр діяльності. Працюємо ж за принципом синергії, зі складання зусиль одразу багатьох партнерів. І я просто вірю в те, що цей принцип синергії дає завжди добрі результати.
- Які ж, на Ваш погляд, є сьогодні перспективи в подальшому поліпшенні взаємовідносин між Польщею і Україною?
- Я вважаю, що все сьогодні дуже добре розвивається. Тобто, Польський інститут в Україні працює вже десять років. Я вже 5-й рік є його директором й восени цього року закінчую свою місію в Україні. Буде інший директор. При цьому кожен вкладає щось своє, бачить трохи іншу перспективу, бо постійно йде процес оновлення в стосунках. І насправді ми вже маємо багато контактів. Підтримуємо багато фестивалів. Наприклад, за 5 років моєї праці в Україні ми були причетні. До 38-ми фестивалів, причому 8 із них ми підтримуємо щороку. Робимо відповідні проекти. Так, ми допомогли видати на українському книжковому ринку до 30-ти позицій польських книжок, перекладів.
- А можна про це розповісти більш конкретно?
- Знаєте, ми маємо спеціальну програму, яку виконуємо спільно з Фондом „Відродження”, це партнерська програма у співвідношенні 50 на 50. відсотків. І це є програма, спрямована на українські видавництва. Ми допомагаємо видавати переклади з польської літератури. Але вже другий рік, як ми цю палітру розширили. Цього року ми допомагаємо видавати 6 книжок, а всього за 5 років це буде 30 книжок, які за нашою допомогою з’явилися на українському ринку.
- А які це, наприклад, автори? Які видавництва?
- Автори – різноманітні. Це, наприклад, СТАСЮК, КРАЄВСЬКИЙ... Більш така популярна література, автори з есеїстики... Видавництва? – Та майже всі більш серйозні з українських. В тому числі – Києво-Могилянської академії, видавництва „Фоліо”, „Факт”...
- Мені відомо, що з вашого боку була підтримка журналу „Київська Русь”, і було випущено спеціальне число цього журналу, присвячене польським авторам.
- Так, це число було спільно з нами створене. Ми просто надали кошти, щоб цей журнал тоді з польськими авторами міг з’явитися в друку. А ще був номер журналу „Кіноколо”. Це теж був спеціально польський номер. Тобто, час від часу ми такі речі робимо. Організовуємо також Дні польського кіно в Україні. І цього року це вже буде вп’яте. Починаємо з показу стрічок у Севастополі, в Криму, із 4 червня. А пізніше – будуть Полтава і Вінниця. А раніше були Харків, Одеса, Донецьк, Львів. Тож тепер хочемо трошки змінити географію цих показів.
- А чи співпрацюєте Ви спеціально з польськими місцевими товариствами, громадами?
- Наша програма не адресована безпосередньо до цих громад. Вона настільки широка, що адресована до всіх жителів України. Тобто, ми не маємо такого спеціального напрямку. Генерально ця програма спрямована в цілому на українське суспільство й серед них – на поляків, які тут, в Україні, проживають.
- А яка Ваша думка щодо перспектив роботи для вступу України в ЄС?
- Ми всіляко намагаємося допомогти Україні на цьому шляху до євроінтеграції. Однак ми добре розуміємо, що це довгий процес. Та й взагалі-то не дуже важливо, коли Україна стане членом Євросоюзу (хоч я дуже вірю в те, що врешті-решт це відбудеться), але важливо, наскільки швидко Україна стане на ті рейки, які в кінці проведуть до здійснення такої мети. Важливо якомога швидше прийняти таке рішення, яке відверто говорить: „Ми хочемо бути в ЄС”. А говорити про те, що „ЄС нас не хоче” – це зовсім не те. Бо немає в цьому питання, немає в цьому проблеми. Але цього треба насправді прагнути й робити конкретні справи, конкретні кроки у тому напрямку, щоб стати членом Євросоюзу.
На світлині: Єжи ОНУХ, директор Польського інституту в Україні, 1-й радник Посольства Польської Республіки в Україні, бесідує з Оленою МАКОВІЙ
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
