Біля села Капулівка, де перепоховано тіло великого отамана козацтва українського Івана Дмитровича СІРКА, там збираються в новітній історії України формування козацьких паланок і громадські організації, насипано невеликий курган .
Іван СІРКО не написав такого заповіту-шедевру як Тарас ШЕВЧЕНКО, але вдячні нащадки перенесли його прах на високе місце, з якого видно затоку річки Чортомлик, Дніпро, а вдалині лежить місто Нікополь. Щорічно і наша криворізька «Просвіта»: всі, хто ще живий і в кого сили є пройти «чотири кілометри з гаком» до могили СІРКА, не дивлячись ні на що, - приїздить сюди.
Коли буваєш в Каневі, біля Тарасової гори, вся навколишня природа, як і могила ШЕВЧЕНКА, створюють ауру національної святині. Так і тут, біля Капулівки, щорічні змагання коз ... Читати далі »

Мене в колисці колисала
Священна матінка-земля,
Надію й радість дарувала,
Щоб я щасливою була.

Колосся стиглої пшениці
Збирала в полі на зорі…
Горіли зорі-зоряниці…
Цвіла калина у дворі…

І щастя більшого не треба:
Радіють діти у дворі.
Нема святішої за тебе,
Моя Вкраїно, на землі!

Раїса ПОЛІЩУК,
М. Кривий Ріг

Під зазначеною рубрикою в нашій газеті зазвичай вміщуються матеріали про високий рівень байдужості посадовців різного рівня у відповідь на звернення громадян та на інформаційні запити. Більше того, редакція газети в числі четвертому за цей рік, опублікувавши замітку «Слуга мертвого слова», оголосила конкурс серед таких посадовців і при цьому зазначила, що «переможцями» можуть стати ті з них, що отримають найбільш негативну оцінку («бо своїми діями в такому реагуванні фактично не служили людям, а давали «мертві» відповіді, відписки чи взагалі відмовчувались»). Тож саме хтось із них (а можливо, й декілька, якщо не буде «лідера поза конкуренцією») отримає звання «Слуга мертвого слова».При цьому редакція сподівається, що в цій роботі нам допоможуть наші читачі, а також - положення законів України «Про звернення громадян», «Про ... Читати далі »

ЧАСТИНА П’ЯТА
В цьому числі – завершення викладу тих відповідей, які дав на запитання криворіжців лауреат Шевченківської премії, заступник голови Національної спілки письменників України Василь ШКЛЯР, який побував у зрусифікованому Кривому Розі 12 травня нинішнього року. Та зустріч відбулася в приміщенні міського театру драми та музичної комедії імені Тараса ШЕВЧЕНКА. Як до, так і після його приїзду, на мою думку (попри навіть показушну акцію з відкриття пам’ятника козаку Рогу біля приміщення міськради наприкінці травня), рідне для мене місто з діда-прадіда, на жаль, більше всього ідентифікується тепер з тим написом на паркані в тому ж таки травні (а ми демонстрували його свої читачам у числі 9-му за поточний рік), де зазначалося: «ТЕРЕТОРИЯ ПОД ОХРАНОЙ…». А тепер – запитання й відповіді на них.
- Чимало молодих ... Читати далі »

Практика реєстрації громадян України з причин численних незручностей і суперечностей має бути піддана реформуванню. Добре змогли відчути, настільки це важливо, ті, котрі з різних причин втрачали паспорт. Особливо ж – українці, які були засуджені й відбували термін покарання в місцях позбавлення волі. Тож нещодавно, 14 липня, після проведеного моніторингу громадською організацією з Кіровограду «Територія успіху» в цьому місті було організовано форум «Які права має людина без паспорту?», і його учасниками стали близько сорока чоловік. Причому – не тільки з Кіровоградщини, а й зі Львівської, Волинської, Донецької, Дніпропетровської та інших областей України. Від Кривого Рогу було двоє: Олена МАКОВІЙ і автор цих рядків, що представляли відповідно Криворізьке міське правозахисне товариство і Криворізьке міське об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА. І хоч форум (який проводила голова правління «Території успіху» Інга ДУДНІК спільно з правозахисниками і представниками адміністрацій ... Читати далі »

Малювати вміють в Україні сотні тисяч людей, якщо не мільйони. А от робити це так, щоб у малюнку відтворити своє неповторне світобачення, котре захоплювало б інших, – то вже високий талант від Бога, яким позначені тільки окремі особистості. Серед них – Марина ПРОКОПЧЕНКО, молода українська художниця з Кривого Рогу, якій ще тільки трохи за двадцять (на світлині вгорі).
І зовсім недавно, 23 липня в приміщенні художньої студії «Ф-арт», що на другому поверсі торговельно-розважального комплексу «Сонячна галерея», відкрилася вже її третя персональна виставка (до того ще дві були на худграфі Криворізького державного педагогічного університету, який вона закінчила, та у доволі тісних приміщеннях Криворізької виставкової зали). Господар студії, відомий криворізький художник Олександр ЮРЧЕНКО, та його колега по художньому цеху ... Читати далі »

12 травня цього року відбулася зустріч із автором роману "Чорний Ворон” Василем ШКЛЯРЕМ у Ганнівці Петрівського району Кіровоградської області. Не міг Василь Миколайович, їдучи із Жовтих Вод до Кривого Рогу, оминути Ганнівку, батьківщину славного отамана Степової дивізії Костя БЛАКИТНОГО (ПЕСТУШКА), що підняв повстання проти більшовицьких зайд у Кривому Розі.
Біля пам’ятника зібралося понад два десятки тих, що пам’ятають про борців за волю України. Це представники «Просвіти», тернівського козацтва на чолі з НАСТУСЕНКОМ, прихильники ідеї волі і незалежності нашої України.
Треба зазначити, що пам’ятник спочатку стояв у центрі села, але "заважав” тамтешнім можновладцям, а тому його перенесли на околицю. А може це і на краще, бо тепер з дороги Кривий Ріг-Жовті Води його добре видно і зацікавлені подорожні можуть піді ... Читати далі »

2 – 1914 р. - Початок Першої світової війни.
3 – 1775 р. – Петербург. Царський маніфест про знищення Запорозької Січі.
4 – 1914 р. – Створення Д.ДОНЦОВИМ, В.ДОРОШЕНКОМ, А.ЖУКОМ, М.ЗАЛІЗНЯКОМ, М.МЕЛЕНЕВСЬКИМ і О. СКОРПИС-ЙОЛТУХОВСЬКИМ СОЮЗУ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ, що ставив своїм завданням досягнення державної самостійності України через поразку Росії у світовій війні. Формально ліквідувався 1 травня 1918 р.
6 – 1914 р. – Львів. Головна українська рада оголосила про створення Української бойової управи – керівного органу Українських січових стрільців.
7 – 1932 р. – МОСКВА. Ухвалення ЦВК і РНК СРСР постанови про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності, згідно з якою крадіжка колгоспного майна каралась розстрілом, а при наявності пом’якшувальних обставин – тюремним ув’язненням на термін не менше 10 років. (У народі постанова отримала назву „ЗАКОН ПРО П’ЯТЬ КОЛОСКІВ”). До початку 1933 року за ... Читати далі »

21 червня, сорок років тому, український археолог і опальний поет Борис МОЗОЛЕВСЬКИЙ під час розкопок знайшов золоту царську пектораль вагою 1150 грамів. Це була справді «золота» знахідка, як пізніше писали. – «світового значення», частина скіфських скарбів. І от ми, група археологів, краєзнавців, істориків, літераторів і студентів з Нікополя, Орджонікідзе і Кривого Рогу, приїхали туди, де була база українських археологів, неподалік села Шолохове. Тепер тут, недалеко від тієї бази, встановлено пам’ятну стелу з вибитими на ній віршами Бориса МОЗОЛЕВСЬКОГО:
«І коли упаду я десь на дорогах доби,
Попрошу я не пам’яті, не книжок і не слави, -
Ви прийміть назавжди мене, базавлуцькі горби, -
Сивий попіл гарячий мій в золоті свої трави».
Не тільки далеке сонце, а й вітер був гарячим, бо стояла спека. Разом ... Читати далі »

ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА
ЗА ЧАС, що минув із 12 травня цього року, коли в приміщенні міського театру драми та музичної комедії перед криворіжцями виступав лауреат Шевченківської премії і автор роману «Чорний Ворон» Василь ШКЛЯР, не відбулося ніяких істотних змін, які б свідчили про те, що Кривий Ріг – це справді вагома частина незалежної України і що влада тут справді проводить розбудову на базі національних пріоритетів. Тому я й досі вважаю, що той напис, що красувався у травні на сталевому паркані («ТЕРЕТОРИЯ НАХОДИТСЯ ПОД ОХРАНОЙ») є абсолютною реальністю сьогодення для цього міста. Зазначивши це, продовжую подавати відповіді Василя ШКЛЯРА, які він тоді давав на запитання криворіжців.
- Про багато постатей мало що відомо. От наприклад, кажуть, що гуляв в наших краях такий отаман на прізвище Єлисей ЛЮТИЙ… А ще – про ст ... Читати далі »