Через 40 років після «золотої» знахідки Бориса МОЗОЛЕВСЬКОГО - 8 Липня 2011 - Часопис Промінь Просвіти

Пам’ятай про Крути

Форма входу

Категорії розділу

ПРОСВІТА-КИЇВ [1]

ПРОСВІТА-ДНІПРОПЕТРОВСЬК [6]

ПРОСВІТА-КРИВИЙ РІГ [431]

ІНШЕ [334]

КОРИСТУВАЧИ САЙТУ [9]

ПРОСВІТА - ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬК [7]

Пошук

Календар

Головна » » Через 40 років після «золотої» знахідки Бориса МОЗОЛЕВСЬКОГО

20:28 Через 40 років після «золотої» знахідки Бориса МОЗОЛЕВСЬКОГО
21 червня, сорок років тому, український археолог і опальний поет Борис МОЗОЛЕВСЬКИЙ під час розкопок знайшов золоту царську пектораль вагою 1150 грамів. Це була справді «золота» знахідка, як пізніше писали. – «світового значення», частина скіфських скарбів. І от ми, група археологів, краєзнавців, істориків, літераторів і студентів з Нікополя, Орджонікідзе і Кривого Рогу, приїхали туди, де була база українських археологів, неподалік села Шолохове. Тепер тут, недалеко від тієї бази, встановлено пам’ятну стелу з вибитими на ній віршами Бориса МОЗОЛЕВСЬКОГО: «І коли упаду я десь на дорогах доби, Попрошу я не пам’яті, не книжок і не слави, - Ви прийміть назавжди мене, базавлуцькі горби, - Сивий попіл гарячий мій в золоті свої трави». Не тільки далеке сонце, а й вітер був гарячим, бо стояла спека. Разом із нами приїхала туди і вдова Бориса МОЗОЛЕВСЬКОГО Віра Данилівна. І один за одним зринали спогади, розповіді, читали вірші Бориса МОЗОЛЕВСЬКОГО і співали пісні на його слова… Поет і археолог не дожив навіть до шістдесяти років, але знайшов дуже багато: і не тільки в результаті розкопок численних курганів на території Дніпропетровської, Херсонської, Запорізької, Миколаївської, Кіровоградської областей та Криму. Він дуже багато «розкопав» знахідок і в сенсі духовному: у своїх віршах, бо вони й досі розмовляють з нами. Як ось цей: «Україні»: «Моя любове сонячна, - світи! Шуми в мої тривоги тополино! Як ти пливеш в незаймані світи, Так я до тебе трудним серцем лину. Оце і все. Мов пил із підошов, Струсив усі набутки мандрування. Сто тисяч верст над прірвами пройшов, Щоб зрозуміть – не треба мудрування. Хай небо буде небом, дім – то дім. За летом днів гроза відшаленіла. Нехай прозорим іменем твоїм Моя зоря святиться запізніла». Детальніше і про цю зустріч посеред степу, і про творчість Бориса МОЗОЛЕВСЬКОГО читайте в наступних числах нашого часопису. Олена МАКОВІЙ, На світлинах: директор Орджонікідзевського історико-краєзнавчого музею Тамара ЖИЖЕРІНА і Віра МОЗОЛЕВСЬКА (справа); напис на стелі. Фото автора.
1 2 3 4 5 Категорія: ПРОСВІТА-КРИВИЙ РІГ \| Переглядів: 1117 \| Додав: pprosvita \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0