Малювати вміють в Україні сотні тисяч людей, якщо не мільйони. А от робити це так, щоб у малюнку відтворити своє неповторне світобачення, котре захоплювало б інших, – то вже високий талант від Бога, яким позначені тільки окремі особистості. Серед них – Марина ПРОКОПЧЕНКО, молода українська художниця з Кривого Рогу, якій ще тільки трохи за двадцять (на світлині вгорі). І зовсім недавно, 23 липня в приміщенні художньої студії «Ф-арт», що на другому поверсі торговельно-розважального комплексу «Сонячна галерея», відкрилася вже її третя персональна виставка (до того ще дві були на худграфі Криворізького державного педагогічного університету, який вона закінчила, та у доволі тісних приміщеннях Криворізької виставкової зали). Господар студії, відомий криворізький художник Олександр ЮРЧЕНКО, та його колега по художньому цеху Леонід ДАВИДЕНКО, який очолює місцеву організацію Спілки художників України (на світлині в центрі), разом із авторкою були в центрі уваги відвідувачів цієї виставки під час відкриття. Особисто для мене чергове знайомство з полотнами стало реальним підтвердженням того, що художниця – справді неповторна «криворізька мавка», у несподіваній графіці якої на тлі українських казок та суто міських образів пломеніє її промениста душа мавки лісової, яка заблукала в місті і дивується всьому тому, що навколо неї відбувається.
Ця ознака лежить і на персонажах її картини «Коханнячко» , і на всіх інших (близько тридцяти), які виставлені у просторому і світлому приміщенні в «Сонячній галереї». І дуже важливо відзначити при цьому, що відвідувачами виставки стали не тільки поціновувачі талантів художників із великим життєвим досвідом, але й зовсім молоді люди, хлопці і дівчата, котрі з охотою розглядали картини й віднаходили там щось своє – зі своїх мрій або спогадів. Захар ЧЕКОНІН, М. Кривий Ріг.
|