У 1990-х в Україні ще видали СКОВОРОДУ у двох томах у перекладі на сучасну українську літературну мову, і це теж добре, але СКОВОРОДУ цікаво читати саме в оригіналі, з «ятями», — це така специфічна книжна мова (lingua mixta), на яку вплинули і народна українська мова, і книжна старослов’янська, і «словено-российский язык» ЛОМОНОСОВА, і польська, і грецька, і латина.

У моєму селі, наприклад, — через кілька місяців після того, як закопали (не поховали!) останню жертву з 300 (при населенні 1500). Уже у вересні вечорами зусібіч звучали пісні, всюди гуляли весілля. Про це мені розповіли в 1983 році. Радянська влада здавалася вічною, надворі розгулювала андроповщина, і я спогади тих, хто вижив, записував потайки.

«Спочатку було Слово. І слово було у Бога, і слово було Бог»
Євангеліє від Івана
Чому ми живемо так бідно і злиденно? Здавалося б, людство вступило в 21-ше століття, в епоху бурхливого розвитку і прогресу, а людина почувається самотньо в сучасному бурхливому життєвому морі. Людська цивілізація стоїть пере великими викликами і від того, чи зуміє вони їх вирішити, чи зуміє вийти з того глухого кута, куди сама себе загнала. Від цього ж залежить її майбутнє. Та без переоцінки цінностей у неї цього майбутнього просто немає. Поки ми всі не зрозуміємо, що не матеріальне повинне бути на першому місці, а духовне (бо людина, в першу чергу, є істота духовна), людство буде все далі й далі занепадати.

24 листопада Верхов¬ний суд Російської Федерації ухвалив рішення про ліквідацію Федеральної національно-культурної автономії українців Росії (ФНКА УР). Справа тривала понад рік і, за офіційними повідомленнями, була породжена звичайними порушеннями правил існування таких організацій. Проте низка обставин вказує на те, що йдеться про недотримання зовсім інших «прବвил», які в жодних російських законах не прописані.
«ВИСТУПАЮТЬ ІЗ ПОЗИЦІЙ СЕПАРАТИЗМУ»

СІЗО. Тут відчуття вини за те, що зробив сам, поховане під пресом того, що роблять із тобою. Вина розчиняється в болі і страху перед новим болем. Тут не «порушують правправозахисники та адвокати, у кого вони є. Але всі вони по той бік ґрат. По цей бік таких понять не існує. Мешканці СІЗО переважно очікують рішення суду, тобто не визнані винними. Що не рятує їх від нелюдських покарань, інколи аж до вищої міри, давно скасованої нашою гуманною державою, що тупає в Європу, як хитромордий кіт по ланцюгу...

Секретно політичний відділ ДПУ УСРР інформував про масові виступи селян у 1931 та в січні- березні 1932р. у Харківській, Київській, Одеській, Дніпропетровській і Вінницькій областях, а також про реєстрацію 83 випадків опухання колгоспників та 6 смертей від голоду. Зазначалося, що в колгоспах Бердянського, Миколаївського районів, а також в АМСРР більше половини коней були непридатні для роботи через виснаження. Спостерігалось масове поїдання коней та продаж за 2-3 крб, або махорку / Трагедия советской деревни: коллективизация и раскулачивание: Документы и материалы. 1927-1939: В 5 т.─ М., 2001.─ Т.3. Конец 1930-1933 гг.─ С. 318.

2010-й – рік Фредеріка ШОПЕНА
І метушня, і біль, і навіть далекосяжні мрії влягаються і завмирають у вічній гармонії життя. Вони сяють сонцем з висоти, тягнуться гілочками дерев до самого неба, падають спочатку жовтим листям, а потім – лапатим снігом на землю... – Це такі образи створює неповторна музика Фредеріка ШОПЕНА, написана ним майже двісті років тому у рідній Польщі, у Франції, Австрії чи ще де-небудь у якійсь казковій країні білих роялів.

Ідея створення спільного українсько-російського підручника з історії належить до воістину «непереможних», до тих задумів, про лобістів яких справедливо кажуть: «Ти його виводиш за двері, а він усе одно лізе у вікно!» Вже безліч разів (зокрема, маємо десятки публікацій у «Дні» на цю тему) було доведено, що цей намір є цинічним, підступним, зрештою, просто абсурдним — проте знову чуємо набридлі слова «старої пісні на новий лад». А саме: під час візиту до Києва російського прем’єра Володимира ПУТІНА серед інших заходів, зокрема, відбулось і засідання змішаного російсько-українського підкомітету з гуманітарного співробітництва, підсумком якого стало офіційне підтвердження планів написання «міждержавних» підручників з математики, хімії, фізики, біології (тут немає запитань: природничі дисципліни за визначенням не є національними) та... історії (отут є запитання: відмова від національної історії є за визначенням відмовою від національної ідентичності!).

Феоктист та Єлизавета КУЗЬМИЦЬКІ з села Петриківка побралися нещодавно і життя своє збиралися прожити щасливо. Стяглися збудувати собі невеличкий будинок, придбали корівку, завели курей, гусей, качок та іншу живність. Адже інакше в селі не проживеш. Щоб легше було обробляти землю, завели ще й конячку. Стяглися й на плуг, віялку – те, що необхідне в господарстві, аби щось обробити чи виробити. Було дуже трудно й клопітко в післяреволюційні часи. Не лише все було в дефіциті, але й за наявності чогось у більшій кількості можна було потрапити в розряд заможних і бути названими куркулями. Одначе працювати доводилося в поті лиця, а тяглися так, щоб у господарстві було все, що необхідне. Недаром же в народі кажуть: «як дбаєш - так і маєш».

СПІЛЬНОЮ рисою усіх тоталітарних режимів є бажання цілковито контролювати суспільні процеси. Воно поширюється на політичну сферу, виливаючись в однопартійну систему та існування політичної поліції. На соціально-побутову, проявляючись у різних приписах та інструкціях, які грубо втручалися у приватне життя громадян, регламентуючи його. Звичайно, контроль повинен був поширюватися і на культуру, чи не найбільш небезпечну для режиму сферу, бо вона за визначенням передбачає свободу самовираження і не підлягає жорсткому контролю.