За 20 років незалежності ми змогли витворити лише більші чи менші острови демократії. До того ж, ці острови перебувають у різних суспільних площинах. Якщо ви візьмете газети чи журнали, які системно намагаються прилучити суспільство до демократичних цінностей, то це будуть, скажімо, газета «День», журнал «Український тиждень», звісно, різкіший, але абсолютно послідовний у захисті цінностей демократичного світу, а також – окремі локальні газети і/чи сайти, які – часом супроти місцевої влади – вперто відстоюють свої позиції. А це набагато важче, ніж у столиці.

У ці тяжкі для всіх дні у двір до тітки Килини зайшла молода жінка. Вона якось кумедно несла попереду себе дитину. Звернулася по допомогу: вона хотіла стати на квартиру. Люди, що мали вільну житлову площу, завжди не хотіли брати квартирантів з малими дітьми, бо це великий клопіт: дитячі пустощі, шкідливість, всі інші витівки. Та Килині так стало шкода мами Ніни і її сина Даника, коли вона розговорилася з нею, що незважаючи ні на що, дала їй притулок.

(Первинною профспілковою організацією ВП НВФ ВАТ “АМКР” цього тижня були відправлені листи президенту та премєр-міністру України)
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
В Україні вже діє новий Податковий кодекс. Але держава Україна систематично в порушення діючого законодавства не повертає ПДВ підприємству ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», де працюють громадяни України. В той же час авансові платежі податку на прибуток, які не передбачені законодавством, залишаються звичною практикою.

РОКІВ десять тому мою і багатьох моїх знайомих увагу привернув той факт, що чимало луганських міліціянтів, особливо молодих, носять на мізинному пальці масивний перстень, а на шиї – такий же масивний золотий ланцюг. Але ж іще з радянських фільмів нам відомо, що такі самі «прикраси» є традиційними атрибутами представників кримінального світу. Скориставшись слушною нагодою, я поцікавилась, як таке може бути, в одного з багаторічних очільників луганської міліції – генерал-полковника Едуарда ДІДОРЕНКА. На той час ректор Луганського училища (а згодом Академії) міліції, він пояснив цей факт тим, що в їхньому закладі вже кілька років існує традиція: разом із дипломом видавати курсантам-випускникам срібні персні для мізинного пальця…

1946-й рік. Трудні й голодні післявоєнні дні. Тітка Килина зі своєю 82-літньою мамою Лукією жила в старій глиняній хаті, якій від побудови виповнилося сто років. Жилося їм, як і всім у післявоєнні роки, дуже трудно, але на прожиток з їхнього великого нечорноземного городу в дев’ять соток все-таки вистачало. Вони чим могли допомагали нам, малим дітям: то картоплину дадуть батькам, то борщем нас, дітей, нагодують, то оладками пригостять.

Письменник Василь ШКЛЯР, чий роман «Чорний ворон» уже відзначив Шевченківський комітет, наголошує, що «голос митця важко почути, бо Україна має окупований інформаційний простір». В інтерв’ю радіо «Свобода майбутній лауреат Державної премії України імені Тараса ШЕВЧЕНКА поділився міркуваннями стосовно того, що має робити в цих умовах українська інтелігенція.

Сьогоднішня пірамідоподібна структура управління має мету нав’язати суспільству свої «правила життя», підпорядкувати все собі, а народ перетворити у безлике стадо. Цьому сприяла імперська політика, яку не одну сотню літ «керманичі» проводили, щоб стерти історичну пам'ять, примусити забути свою мову, гідність і честь вільної людини.

Один із засновників просвітянського хору «Благовіст» із м.Кам’янське (Дніпродзержинськ), активний сподвижник процесу відродження української державності, вояк Української повстанської армії на Волині – таким постає портрет визначної людини Петра ВОЙТЮКА, пам’яті якого ми присвятили публікації у двох попередніх числах часопису. На продовження цього пропонуємо до вашої уваги роздуми його молодшого товариша, просвітянського колеги Миколи ЛИТВИНА.

«Вибори депутатів у всі ради депутатів трудящих
проводяться виборцями на основі загального, рівного
і прямого виборчого права при таємному голосуванні».
(Конституція СРСР 1936 року)
Комуністичний тоталітарний режим, на відміну від нацистського, ніколи не засуджував демократії як форми правління. У контрольованих комуністами державах формально існували місцеве самоврядування, розподіл гілок влади, регулярно проводилися вибори. За фасадом цих ознак свободи приховувалася жорстока тиранія, яка цілковито контролювала усі вияви суспільного життя та грубо втручалася у приватне життя громадян. Тож усі зовнішні вияви демократії перетворювалися в потворні карикатури на самих себе.

Як ми й обіцяли вам, шановні читачі, в минулому числі нашого часопису, нижче подаємо спогади націоналіста і вояка УПА пана Петра ВОЙТЮКА, записані активною просвітянкою панією Людмилою КУЧЕР, дружиною померлого політв’язня і письменника Миколи КУЧЕРА. А самі ці спогади нам надіслав голова Дніпродзержинського (Кам’янського) міського об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА Віктор КРАВЧЕНКО.