Як планували ми, криворізькі просвітяни, уже третій рік поспіль показ фільмів 6-го Міжнародного фестивалю «Дні документального кіно про права людини» (який ми називаємо фестивалем правди) мав проходити у Кривому Розі ще на початку листопада минулого року. Але внаслідок тривалих ініціатив з боку уряду України щодо цілої низки заборон з причин начебто епідемії грипу він не відбувся в ті терміни, що планувалися. У ході ж кампанії з виборів Президента України теж не вдалося їх продемонструвати. Одні організації посилалися на зайнятість у зв’язку з цією кампанією, інші пов’язували тимчасову відмову із якимись не підтвердженими заборонами, а дехто навіть виявив боягузливу позицію, намагаючись перенести нібито відповідальність (це за показ міжнародної документалістики!) на вищестоящі владні структури.
Але що б там не відбувалося в нетрях минулих місяців, а ма ... Читати далі »

Лідер компартії України Петро СИМОНЕНКО програв судовий процес дітям головкома УПА Романа ШУХЕВИЧА Юрію і Марії. Печерський райсуд Києва зобов’язав головного комуніста спростувати з трибуни Верховної Ради свою попередню заяву про те, що ШУХЕВИЧ буцімто отримав два Залізні хрести з рук Адольфа ГІТЛЕРА. Попри те, що сказане Петром Миколайовичем про ШУХЕВИЧА, грубо кажучи, є ахінеєю, «вождь» КПУ зібрався оскаржити судову ухвалу.
«Український тиждень», № 10(123), 12-18 березня 2010 року

Велич Тараса Шевченка – незаперечна, принаймні, серед українства. Феномен з’яви горе-писаки Олеся Бузини – бузинівщина – це фантом імперського мислення, заохоченого неукраїнськими табачниками та януковичами, що верховодять під облудливий грім барабанів про ощасливлення українців.
Як же здрібнів пересічний українець: за побрякуху зраджує самого себе! Ще ж треба: стільки живих «героїв» в корумпованій Україні – і все поети і співці! Але ж Ліна Костенко відмовилася від спокусливої біжутерії, яку підкидали недолугі владні хуторяни чи давні комуністичні парткомівці! І не лише вона.
А що отримали ті, що ще вчора стояли за копійки біля агітаційних наметів різних кольорів? Загалом, ми, як пісок дрібні і грішні. Грішні перед Богом, який наділив нас розумом, вродою, здоров’ям, чудовою мелодійною мовою і багатющими родючими землями… Ми не вміли і не вміємо користуватися цими дарами і славити Бога. У нас десятки віросповідань, а ми по цей час не спроможні визнати своєї Помісної церкви ... Читати далі »

НЕВІДОМА ІСТОРІЯ ПРОВІНЦІЙНОГО МІСТЕЧКА.
(Продовження. Початок цього матеріалу у вигляді передмови – у попередньому числі нашого часопису).
Сьогодні чомусь ці факти майже невідомі у Слов'янську. Окрім історії з купчиками, які гуляли й пропивали нажите, легенди про ШНУРКОВА, що розплачувався із «совращенными барышнями» шляхом видачі грошових сум на утримання та виділяв землю, де поселяв за переказами менш шляхетних своїх красунь (с. Шнурки), Слов'янськ лишається у свідомості його мешканця таким собі Миргородом часів Миколи ГОГОЛЯ. Проте є інша історія...
Слов'янськ першим почав, у межах сьогоднішньої Донецької області, випускати газету - ще 1889 року. Було це сезонне видання для відпочиваючих на Слов'янському курорті. Воно проіснувало трохи менше тридцяти років.
В 1906 році почала виходити газета "Свобода и порядок" - напрям конституційно-правовий. Після виходу декількох но ... Читати далі »

Зажурився український
Письменник сучасний.
Як же книжку видавати
За рахунок власний?
Щоб просунути до друку
Хоч тонку книжчину,
Треба мати грошей торбу
Чи цiлу корзину...
Не журися, побратиме,
Кругом подивися.
Кому вони, книжки твої,
Сьогоднi здалися?
Подивися на сучасну
Панiвну культуру,
То й побачиш не картину,
А карикатуру.
Живемо ми, пане-брате,
В чудернацьку пору.
Он на того полюбуйся,
Хто пробрався вгору.
Було воно Ванька-встанька,
А сьогодні- цяця,
А назавтра вийшла в нього
Фiлософська праця. -
Пробiжиш її очима -
Маячня й макуха,
Жодна фраза не налазить
Ні на які вуха.
А такому ж фiлозопу,
Такому "флоберу”
Сім мiшків знаходять грошей
І вагон паперу.
Хтось один з таких "вольтерів"
Думав та кумекав
Та премудрості й насмикав
Із прадавнiх гр ... Читати далі »

Те, що відбувалося того здавалося б, звичайного, буденного вівторка у філії Криворізького історико-краєзнавчого музею, що в Тернах, важко було назвати просто виставкою творчих робіт просвітянки і майстрині Романії СОБЧАК із нагоди її ювілею. Ні, це було справді творче дійство її друзів і шанувальників її таланту. Стіни рясніли чудовими вишивками, співала вона разом зі своєю голосистою подругою Вірою ПЛІСКУНОВОЮ, були навкруг діти із 40-ї школи разом із своїм директором Ольгою УСТІНОВОЮ, педагоги з інших шкіл, що добре знають ювілярку, родина художників Івана Дмитровича і Валентини Іванівни САЛКО із своїми онуками, випускники тліє ж 40-ї школи у Веселих Тернах і, звичайно ж, просвітяни на чолі з головою об’єднання Миколою КОРОБКОМ.
А вела те дійство директор філії музею у Веселих Тернах Валентина СІРОШТАН, яка разом зі своєю колегою Світланою Володимирі ... Читати далі »

10 березня цього року ми з Романією Михайлівною СОБЧАК виступили в дитячій центральній міській дитячій бібліотеці. Романія Михайлівна представила свої вишивки - Тарас ШЕВЧЕНКО, Леся УКРАЇНКА, Богдан ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, репродукція картини Леонардо Да ВІНЧІ «Тайна вечеря» та інші.
Я ж у своїй розповіді для старшокласників 1-ої школи розповів про книжку
«Незбагнений апостол» шевченкознавця, професора Черкаського педагогічного університету ім. Богдана ХМЕЛЬНИЦЬКОГО Василя ПАХАРЕНКА.
Третій рік я розповідаю про цю надзвичайно талановиту дослідницьку, філологічно-філософську роботу, яка має підзаголовок «Нарис світобачення Шевченка» За браком місця, в цій невеличкій статті , я не можу викласти всі ті враження , які справила книжка Василя ПАХАРЕНКА, але запрошую вчителів української мови і літератури в нашу організацію чи в дитячу міську бібліотеку Кривого Рогу.
Мій ШЕВЧЕНКО прийшов до мене ще в дитинстві, коли моя бабуся, Анна Михайлівна КОЗАЧЕНКО, яка родом з Моринець ... Читати далі »

Наша сьогоднішня передпершоквітнева сторінка має одну особливість. А справа в тому, що редколегія часопису побувала на одному із засідань місцевого бандбосактиву (це такий актив, де місцеві впливові люди - за участі навіть найвищих регіональних керівників - збираються, щоб вільно пограти-поімпровізувати на БАНДурах і контроБАСах) і побачила там дещо цікаве. Виявляється, що вони не позбавлені ані досить розвинутого почуття гумору, ані підсвідомого прагнення вивільнитися із кайданів різних форм рабства. Тому, шановні наші читачі, попри розміщення на цій сторінці карикатур, документів, прози і навіть віршів нашого знаменитого на весь світ земляка Павла ГЛАЗОВОГО, просимо звернути особливу увагу на той маленький зацитований уривок із виступу нового регіонального керівника на цьому заході, оскільки ми сподіваємося на співпрацю з тими активістами заради незагратованого і світлого майбутнього.

Засідання журі всеукраїнського конкурсу карикатур на тему “Дискримінація” відбулося 9 березня 2010 року в Києві.
До журі конурсу увійшли: Веснянка Ольга (координатор молодіжного правозахисного центру, м. Київ), Печончик Тетяна (керівник проекту “УНІАН - права людини”, м. Київ), Федорович Ірина (громадська організація Центр “Соціальна Дія”, координатор проектів, м. Київ), Яворський Володимир (виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, м. Київ, Голова журі).
Журі розглянуло роботи 57 авторів, які надіслали 286 робот і визначило переможців. Переможцями конкурсу стали:
1 премія: Кустовський Олексій (м. Вишневе, Київська обл.).
2 премія: Голуб Віктор (м. Здолбунів, Рівненська обл.).
3 премія: Жуковський Броніслав (м. Київ).
Заохочувальні призи присуджені:
Рябоконь Сергій (м. Київ), Алексахін Олександр (м. Харків), Грінченко Віталій (м. Днепродзержинськ), Голуб Віктор (м. Здолбунів, Рівненська обл.), Сінгаївський Валері ... Читати далі »

Одна річ – хотіти, інша річ – уміти. Ось забажалося напівписьменним новоявленим криворізьким керівним «просвітителям» та й видати себе за дуже знаючих. Навіть змагання поміж знаючими влаштували, призи приготували і без вагань один із них нещодавно сміливо заявив: «А нині ми започатковуємо ще один цікавий конкурс «вуличних ляпів» і просимо до нього приєднуватися криворіжців. Що це за змагання? Поясню: просвітяни, мандруючи містом, привозитимуть в оргкомітет різні словесні покручі назв підприємств, вулиць чи реклами для коментувань фахівцям-мовникам. Вже є і перші ляпи – наш фотокореспондент привіз один такий, сфотографувавши зупинку в Жовтневому районі, яку примудрилися назвати «Октябрська». Зверніть увагу – не «Жовтнева», не «Октябрьская», а саме так…».
Добродії псевдопросвітяни! Згадана вивіска існує з того часу, як газета, в якій працює ваш очільник, ... Читати далі »

4 – ВЕЛИКДЕНЬ.
5 – 1710 р. – Бендери. Козаки, що пішли за І.МАЗЕПОЮ, обирають гетьманом ПилипаОРЛИКА. Конституція П.ОРЛИКА – договірні умови між гетьманом і козаками, де ставилася мета домогтися незалежної Української держави.
5-6 – 1917 р. – Київ. Український педагогічний з’їзд, в якому взяло участь 500 педагогів початкових, середніх та вищих навчальних закладів України. З’їзд висловився за українізацію освіти, утворив Головну українську шкільну раду.
5 – 1992 р. – Указом Президента України Чорноморський флот оголошено українським.
6 – 1865 р. – Петербург. Видання царським урядом „Тимчасових правил про пресу”. Проведення цензурної реформи.
6 – 1950 р. – Москва. Постанова Ради Міністрів СРСР (цілком таємна) про скасування строків заслання осіб, які були вислані на поселення протягом 1944-1949 рр. Згідно з постановою спецпоселенці вважалися засланими навічно.
8 – 1930 р. – Вихід на екрани кінотеатрів фільму Олександра ДОВЖЕНКА „Земля”. На Брюссе ... Читати далі »