Якщо Вам завдали шкоду в медичному закладі, перше, що потрібно зробити: висловити по можливості грамотно та коректно свої претензії завідуючому відділенням. Якщо в усній бесіді не вдалося вирішити наболілі питання, то переходьте до наступного етапу: складіть письмову заяву керівнику медичної установи. 
Лист оформлюється в 2-х примірниках: один передається через секретаря головному лікарю; на другому (який Ви залишаєте собі) попросіть секретаря зробити помітку, що заяву прийнято, поставити дату, підпис. За законом відповідь на заяву має бути надіслана Вам впродовж 1 місяця. У заяві потрібно коротко та ясно викласти суть того, що Вас, власне, не влаштувує, а також Ваші пропозиції щодо вирішення даного конфлікту. Не слід “перегинати палицю” з грошовою компенсацією або залякувати керівництво закладу можливим зверненням до суду, до прокуратури або до Адміністрації Президента. Це і без погроз є Вашим правом на будь-якій стадії конфлікту, і всі медики це знають. А погрози нікому ще не ... Читати далі »

Те, що проти України, а особливо її спроб по-новому подивитися на власну історію ведеться завзята інформаційна війна, давно не є новиною ні для кого. Нібито існуючі документи проти ШУХЕВИЧА в Яд-Вашемі, "пропаганда нацизму" в елітній київській школі, лялька ГІТЛЕРА як бестселер українського іграшкового ринку — все це теми однієї кампанії. Мета її — показати, що сучасна українська влада начебто спотворює історію, що виливається в нібито нацифікацію українського суспільства.Останній приклад із "фальсифікацією" фотографій Голодомору в Севастополі чудово демонструє як запускаються механізми такої кампанії.

Пролог, або Не перший акт

Для початку коротка передісторія. В рамках розгортання роботи із розсекречення та оприлюднення таємних радянських архівів, Служба безпеки України розпочала створення мережі інформаційно-довідкових залів — Відкритого електронного архіву — в містах України. Тут кожен бажаючий зможе не лише ознайомитися із цікавими для нього ... Читати далі »

Світова громадськість готується відзначити 200-річчя видатного Миколи Гоголя. Яким би письменником, українським чи російським, не називали Миколу ГОГОЛЯ, та його коріння і дух - з України, з її неозорих козацьких степів, могутнього Дніпра, з безсмертних завдяки його описам Миргорода, Диканьки, Сорочинців. Мільйонам людей відомі гоголівські Рудий Панько, Іван Іванович та Іван Микифорович, сентиментальні старосвітські поміщики та багатостраждальний Акакій Акакійович із геніальної "Шинелі". А скільки українських мотивів і в "Ревізорі", і в "Мертвих душах" великого майстра слова! Так, він писав російською мовою, але це не означає, що він лише російський письменник, адже слава його набула всесвітнього масштабу. У тому й полягає феномен письменника, якому й сьогодні тісно в національних кордонах.
Народився Микола ГОГОЛЬ 1 квітня 1809 року в містечку Великі С ... Читати далі »

Микола Рубанець, для

УКРАЇНСЬКА ПРАВДА

 На запитання Бі-Бі-Сі відповідає Роман КРУЦИК, голова Київського відділення товариства „МЕМОРІАЛ”. Вела передачу журналіст Світлана ПИРКАЛО.

ПОЧАТОК

СЛУХАЧ О.ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ, Слов'янськ: Я хочу розповісти про ситуацію з архівами на Донеччині. Служба безпеки дуже спізнилася з розсекреченням, тому що велика кількість документів була "почищена" і знищена. 

Р.КРУЦИК: Дякую за те, що Ви підняли таке важливе питання. Я проїхав по архівах цілої України, але в Донецьку не був, бо коли їм надіслали запит про наявність документів про визвольну боротьбу українського народу 1917-1932-го року, то з Донецька прийшла коротенька відповідь про те, що таких документів у них немає. Але документи про Донецьк можна було знайти у Харкові, Дніпропетровську, Одесі... Я абсолютно згоден із слухачем, бо після роботи в архівах в різних областях у мене склалося враження, що на ... Читати далі »

У п'ятницю, 6 лютого, в нашій інтерактивній програмі мова йшла про історичну справедливість і можливе відкриття архівів КҐБ в Україні. Гість Бі-Бі-Сі - Роман КРУЦИК, голова Київського відділення товариства «Меморіал». Програму вела Світлана ПИРКАЛО.

Бі-Бі-Сі: Перш за все, яким чином Вас особисто зачепило КГБ? Ви не сиділи часом за "український буржуазний націоналізм"? 
Р.КРУЦИК: Ні, я не сидів за націоналізм, але були деякі інциденти. Якось коли мої діти, двійнята, син і дочка, були у дитячому садочку, їм було десь по 5 років, прийшли інструктори обкому партії і запитали дітей в їхній групі, яке скоро буде свято. Тоді так було, що Великдень співпадав з Першим травня, і ось всі діти відповіли, що скоро буде Перше травня. А мої діти сказали: "Паска", і мене трохи тягали по КГБ. 
Бі-Бі-Сі: Ви займаєтеся історією, але за освітою не історик, наскільки я розумію? 
Р.КРУЦИК: Я за освітою юрист, але люблю історію і займаюся нею ще з часів Гельсінської спілки, ще до незал ... Читати далі »

1 – 1914 р. – Перший авіапереліт за маршрутом Київ – Одеса, здійснений П.НЕСТЕРОВИМ.

4 – 1963 р. – Київ. Постанова Секретаріату ЦК Компартії України про видання українською мовою „Загальної декларації прав людини”.
6 березня – 24 липня 1942 р. – Україна. Перша широкомасштабна депортація робочої сили до Німеччини.
7 – 1918 р. – Опублікування в пресі циркуляра Ради народних міністрів про широке оприлюднення ІІІ і ІУ Універсалів Центральної ради, про скасування чинності постанов і розпоряджень як Тимчасового, так і радянського урядів, публічне запровадження української мови в урядових і громадських інституціях. 
9 – 1814 Р. – ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, ВИДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО ПОЕТА, МИСЛИТЕЛЯ, ХУДОЖНИКА.
9 березня – 19 квітня 1930 р. – Київ. Судовий процес на групою української інтелігенції (С. ЄФРЕМОВ, Г.ЧЕХІВСЬКИЙ, В.ДУРДУКІВСЬКИЙ, та інші – всього 45 чоловік), яка звинувачувалась у створенні підпільної контрреволюційної організації „Спілка визволення Укра ... Читати далі »

Оксануся допомагає мені жити. Там, де я вже могла впасти. Бо більше не можу витримувати такої України і таких українців. У Оксани вистачає сил і енергетики. Кілька років тому Оксануся мені сказала: «Мамо, зараз час одиноких голосів». Самотніх голосів! Такої самотності, як відчуває український письменник в Україні, – не доведи Господи! Це страшна, смертельна самотність. Не знаю, чи вистачить таланту написати так розумно, як ГОГОЛЬ, але «Записки українського самашедшого» я вже написала. Та закінчити ніяк не можу, бо божевілля українське продовжується, весь час іде матеріал. А взагалі, досить вже українцям скиглити. Ми вибираємо. Ми диктуємо. Ми поважаємо одне одного. Ми – УКРАЇНА. Це наша держава. Я на мітинги не піду, пікетувати не буду. Якщо я кудись і піду, то на барикади – боротися з тими, хто до цього призвів. І наостанок. Оксанусю, я тобі дуже вдячна, що природа на тобі не відпочила. Я щаслива, що забезпечила еволюцію. Ще все буде! Буде так, як ми хочемо.

 

Ліна КО ... Читати далі »

  20 лютого в книгарні „Є” відбулася презентація книжки Елен БЛАН „Родом із КГБ. Система ПУТІНА”, яка вийшла у видавництві „Темпора”, переклад з французької Петра ТАРАЩУКА.
  Елен БЛАН є доктором східних мов, політології і кримінології в Національному центрі наукових досліджень Франції (CNRS). Мовою оригіналу книжку вперше видано в 2004 році. Авторка намагається відкрити завісу з процесів, які відбувалися наприкінці існування СРСР і в сучасній Росії. Вона пропонує відповіді на питання, які замовчуються західною спільнотою або вважаються розв'язаними. Зокрема, про роль КГБ і АНДРОПОВА в плануванні "перебудови"; про загадки путчу 1991 року; загибель таких діячів як Александр ЛЕБЕДЬ і Анатолій СОБЧАК; прихід до влади ПУТІНА і розпалювання етнічних конфліктів; проникнення агентів російських спецслужб у європейські країни; чи можливе зближення Заходу з сучасною Росією; про ПУТІНА як архетип чекіста, для якого прозахідний ухил - тільки маска. 
  Авторка застерігає західну суспільну ... Читати далі »

Я бачила дивний сон. Довжелезний подіум, навколо якого скупчилися фотографи. В перших рядах – ошатні дами та знані політики. Грає музика, подіум освітлюється, і на ньому замість моделей з’являються величезні літери – А, Б, В. Вони перебирають стрункими ніжками та стають у невимушені пози. Їх змінюють наступні – Г, Ґ та Д. Публіка затамувала подих. Ось і Х та У – бачу, як ніяково їм бути поруч. Показ завершується. Всі літери вишикувалися в рядочок та плескають у долоні. На подіумі з’являються Кирило і Мефодій, вклоняються глядачам і цілують руки найгарнішим представникам своєї абетки. Публіка в захваті. Спалахи фотоапаратів…
Мій сон перериває брязкіт ложки по залізній спинці лікарняного ліжка. Моя сусідка по палаті в такий спосіб викликає нянечку. Отямлююся і пригадую – я зламала ногу, я в лікарні і вчора мені зробили операцію. І той дурнуватий сон – банальний відхідняк після анестезії.
В палаті разом зі мною п’ятеро жінок. Кінець січня видався слизьким, і в медиків почалися с ... Читати далі »