Світова громадськість готується відзначити 200-річчя видатного Миколи Гоголя. Яким би письменником, українським чи російським, не називали Миколу ГОГОЛЯ, та його коріння і дух - з України, з її неозорих козацьких степів, могутнього Дніпра, з безсмертних завдяки його описам Миргорода, Диканьки, Сорочинців. Мільйонам людей відомі гоголівські Рудий Панько, Іван Іванович та Іван Микифорович, сентиментальні старосвітські поміщики та багатостраждальний Акакій Акакійович із геніальної "Шинелі". А скільки українських мотивів і в "Ревізорі", і в "Мертвих душах" великого майстра слова! Так, він писав російською мовою, але це не означає, що він лише російський письменник, адже слава його набула всесвітнього масштабу. У тому й полягає феномен письменника, якому й сьогодні тісно в національних кордонах.
Народився Микола ГОГОЛЬ 1 квітня 1809 року в містечку Великі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії, в родині поміщиків середнього достатку. Дитинство письменника пройшло в батьківському маєтку Василівка (Янівщина) на Україні. Закінчивши Ніжинську гімназію і мріючи про юридичну кар'єру, в 1828 році він переїхав до Петербурга. Першу велику славу ГОГОЛЮ-письменникові принесла збірка оповідань "Вечори на хуторі біля Диканьки", які були опубліковані упродовж 1831-1832 років. 1832 року ГОГОЛЬ приїздить до Москви вже відомим письменником. 1834 року ГОГОЛЬ був призначений ад'юнкт-професором кафедри загальної історії Санкт-Петербурзького університету. Тоді він писав повісті, які увійшли до двох наступних збірок - "Миргород" і "Арабески". У повістях про петербурзьке життя Микола ГОГОЛЬ, на основі народної демонології і християнської міфології, показав примарність, міражність столичного світу. Повною протилежністю до попередніх творів була поява повісті "Тарас Бульба", яка зафіксувала історичний момент минулого, коли український народ, захищав свою незалежність.
У липні 1836 року Микола Васильович виїздить за кордон, де продовжує працювати над "Мертвими душами". У травні 1842 року "Пригоди Чічікова, або Мертві душі" вийшли друком і викликали полярні оцінки читачів та критиків. Із 1842 року письменник працює над другим томом "Мертвих душ". На початку 1852 року, переживаючи важкі сумніви в доброчинності письменницької спадщини, ГОГОЛЬ сповідується, а в ніч із 11 на 12 лютого спалює чистовий рукопис п'єси. Тяжка хвороба обірвала життя неповторного майстра слова вранці 4 березня 1852 року у своїй останній квартирі в будинку Тализіна в Москві.
«Укрінформ», 26 лютого 2009 року
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
