У п'ятницю, 6 лютого, в нашій інтерактивній програмі мова йшла про історичну справедливість і можливе відкриття архівів КҐБ в Україні. Гість Бі-Бі-Сі - Роман КРУЦИК, голова Київського відділення товариства «Меморіал». Програму вела Світлана ПИРКАЛО.
Бі-Бі-Сі: Перш за все, яким чином Вас особисто зачепило КГБ? Ви не сиділи часом за "український буржуазний націоналізм"?
Р.КРУЦИК: Ні, я не сидів за націоналізм, але були деякі інциденти. Якось коли мої діти, двійнята, син і дочка, були у дитячому садочку, їм було десь по 5 років, прийшли інструктори обкому партії і запитали дітей в їхній групі, яке скоро буде свято. Тоді так було, що Великдень співпадав з Першим травня, і ось всі діти відповіли, що скоро буде Перше травня. А мої діти сказали: "Паска", і мене трохи тягали по КГБ.
Бі-Бі-Сі: Ви займаєтеся історією, але за освітою не історик, наскільки я розумію?
Р.КРУЦИК: Я за освітою юрист, але люблю історію і займаюся нею ще з часів Гельсінської спілки, ще до незалежності нашої.
Бі-Бі-Сі: А чому не вчили історію, щось завадило?
Р.КРУЦИК: Я народився на Західній Україні, а там потрапити на історичний факультет, чи будь-який гуманітарний, пов"язаний з історією, було дуже важко для нас, місцевих. Треба для цього було їхати в Росію, або на схід України. Можна було потрапити у технічний вуз, чи медичний, але там, де була політика, там було таке дуже густе "сито".
Бі-Бі-Сі: Нещодавно президент ЮЩЕНКО видав указ оприлюднити усі архіви НКВД-КҐБ, які існують в Україні і стосуються репресій громадян України. Ви могли б це прокоментувати?
Р.КРУЦИК: Я вважаю, що це дуже важливий крок президента України з розсекречення архівів, можливо, найвагоміший крок. Звісно, президент зробив дуже багато для того, щоб стала відомою правда про голодомор, але це, можливо, ще масштабніше, бо ще більше людей потерпіли під час радянського періоду. Дуже важливо і те, що такий указ з'явився, і що служба безпеки України вже встигла порахувати, щоб буде розсекречувати десь 800 000 справ...І це лише в службі безпеки, а є ще міністерство внутрішніх справ, а ще є військові архіви, тобто для українських науковців це величезна робота. Я нещодавно завершив об'їжджати усі обласні архіви, бо взявся за дослідження теми "Спротив радянській владі у період 1917-1933 років". На сьогодні я зібрав десь 70 тисяч фотодокументів. У нас, у Музеї радянської окупації, створеному при Меморіалі, буде виставка, на якій ці документи можна буде побачити, але ми сподіваємось зробити цю виставку пересувною, і проїхати з нею по всій Україні. Я колись був противником того, коли почали вип"ячувати питання визнання ОУН-УПА. Я ще тоді переконував, що треба вивчати всю боротьбу українського народу, адже з 1917го року, як ми знаємо зараз, в Україні діяло понад 2000 повстанських загонів, були підпільні організації, Україна не переставала боротися. Але взялись за УПА, а решту лишили. Якби ми вивчали все, то вже зараз би усвідомили, що відбувалося на півдні, сході, в центрі України, і не дозволили б налаштовувати східну Україну проти Західної.
Слухач О. БАРАНІК з Дніпродзержинська: Мій батько - 1927 року народження, наша родина була розкулачена, і один і другий дід загинули в таборах. Така сумна історія. Мені довелося якось спілкувати з колишнім агентом КГБ, якого вже нема зараз в живих. Він розповідав, щоб брав участь в спецопераціях КГБ на Західній Україні, - вони переодягалися у форму ОУН-УПА, і творили деякі речі. Я спілкувався з ним десь на початку 80х років, ми були дітьми, і якось нам це дивно було, - не вірилося, що таке могло бути. Але це вкарбувалося в пам"яті, і зараз не залишає.
Бі-Бі-Сі: Чи можуть бути оприлюднені документи, які могли б пролити світло на те, наскільки відповідають правді подібні історії?
Р.КРУЦИК: Є вже відомі, давно оприлюднені документи, які свідчать про існування таких спецгруп КГБ. Справа в тім, що з УПА було важко боротися, бо їх підтримувало населення. Тоді радянські власті створили кілька шкіл - у Києві, Харкові, Ленінграді, Москві - де вчили західноукраїнського діалекту, одягали їх у форму УПА, і завдання у них було творити терор. Кілька років тому московське телебачення розкрило справу під кодовою назвою "Операция "Колодец". Показували, як ці спецзагони тероризували людей, кидали їх в криниці. А списували це нібито на УПА.
Отже, такі документи є. Коли Шухевичу указом президента було присвоєно звання героя, то з Москви і Тель-Авіва йшли заяви про те, що у них є купа документів про те, що у ШУХЕВИЧА на руках кров. Але коли ми приїхали в Ізраїль, виявилося, що таких документів немає. Але потім в українській службі безпеки була знайдена інструкція московська про те, як фальшувати документи по ОУН-УПА, як готувати брехливих свідків...
Я знаю добре історію визвольних змагань на Західній Україні, але я сам здивувався, коли знайшов в архіві згадки про те, що і в Миколаївській, і в Херсонській області на початку 1930х років були осередки ОУН, що і там діяло українське підпілля...
БІ-БІ-СІ, 7 лютого 2009 року
(Далі буде)
ЗАКІНЧЕННЯ
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
