Матеріали, що ми їх подаємо під такою назвою, зібрані з різних джерел, але передусім, - з публікацій часопису «Промінь Просвіти». Стосуються вони діяльності влади Кривого Рогу і особисто міського голови Юрія ЛЮБОНЕНКА, який є кандидатом на посаду віце-премєр-міністра в нині діючому уряді Юлії ТИМОШЕНКО. Оскільки засоби масової інформації Криворізького міського обєднання «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА (на відміну від майже всіх інших місцевих видань) не проводять піар-кампаній діяльності криворізької влади, то кожен, хто їх прочитає, має шанс більш правдиво уявити собі методи діяльності владоможців та деякі наслідки цієї самої діяльності. Характер цих десяти матеріалів дещо наблизить читачів до розуміння того, чому ж так настирливо владні (і деякі партійні) структури (від міського рівня і до всеукраїнського, чому вони так запекло намагаються замовчати діяльність криворізьких просвітян, а згодом – взагалі домогтися припинення нашої роботи як повноцінної громадської організації.

Підготував їх до оприлюднення та зробив переклад деяких з російської на українську мову Сергій ЗІНЧЕНКО, редактор часопису «Промінь Просвіти».

У столиці України відкрили виставку історичних документів до 350-річчя Конотопської битви, знайдених в архівах України, Росії, Польщі та Швеції. Всі вони оприлюднюються вперше. Нові архівні знахідки дали змогу більш точно відтворити військові дії під Конотопом 1659 року, і глянути на їхні наслідки під новим кутом зору... 

Про цей розграбунок під’їзної колії, яка з’єднувала районний центр Апостолове із селом Нива Трудова, і писали, і показували телепередачі, і ставили неодноразово повідомлення в інтернеті… Були неодноразові звернення у всі інстанцій в Україні (від районних і до найвищих), які тільки можна собі уявити. Але, виходить, що все, так би мовити, пішло прахом. Задекларована в Україні свобода слова виявилася свободою базікати, не більше того. Так, бо ті тринадцять з лишком кілометрів розібрали спритні ділки: на очах у працівників міліції, прокуратури й СБУ.

Іван МАЗЕПА… Часом задаю собі запитання, чи зробив би наш славний гетьман те, що зробив, пішовши на союз зі шведами, якби знав, чим закінчиться Полтавська битва, і як відзначатимуть її річницю його нащадки? І відповідаю: звичайно, зробив. Бо врешті-решт його мрія збулася. І Україна стала самостійною. І він показав, що заради великої мети Україна може дозволити собі будь-які союзи, що міждержавна дружба, якою б міцною вона не була, стоїть нижче за національну ідею та права нації мати свою державу. ...