В
часи Помаранчевої революціїна Майдані
було популярним гасло “Міліція - з народом!”, і Ви, пане міністре, були
покликані зміцнити цей зв’язок і зробити її основою діяльності міліції в
незалежній державі Україні, прибравши “огріхи” попереднього “режиму”...
Хамство багатьох «сильних світу цього» з числа депутатів,
мерів, бізнесменів, офіцерів міліції та просто молодих «мажорів» стало
просто-таки загальною ознакою сучасного життя України. Практично щодня ЗМІ
сповіщають чи то про напад парламентарія на журналіста — мовляв, чого лізе з
мікрофоном до поважних людей, чи то про розбірки «золотої молоді» з «лохами»,
що випадково стали на шляху, чи то про «забавки» міліціонерів із невідь за що
затриманими «простолюдинами». Про лексику, яка, за народним висловом, «так і
пре» зі скоробагатьків, нардепів та інших «крутеликів», я просто мовчу. Те, що
ми бачимо і чуємо на телевізійних ток-шоу, — це ще квіточки, це відносно
благопристойний варіант на загал непристойної поведінки.
А заходи ці були різноманітними. Скажімо,
в межах політики боротьби з інфляцією зарплати у Німеччині з 1933 року були
практично «заморожені», так само, як і ціни на основні товари. Проте 5 грудня 1933
року був виданий урядовий указ, за яким зарплати, менші за 183 марки,
звільнялися від податків. Середня зарплата в Німеччині тоді становила 170
марок. Таким чином де-факто зарплати абсолютної більшості німців були
підвищені.
Війна почалася 1 вересня о 4.40 з атаки німецької
авіації на Велюнь. Містечко було перетворено на порох, а 1200 мирних мешканців
стали першими жертвами ІІ Світової. О 4.45 гармати німецького лінкора
«Шлезвіґ-Ґольдштейн» розпочали обстріл польського гарнізону, який
розташовувався на півострові Вестерплатте. Але насправді найжахливіша в історії
масакра розгорілася не на балтійському Помор’ї, а тижнем раніше, 23 серпня, у
Москві під час підписання договору між СРСР і Німеччиною. «Про ненапад» – це
для підручника з дипломатії, бо йшлося якраз про напад. На слабшого сусіда,
територію якого нацисти розглядали як частину свого життєвого простору, а
Кремль – як можливість розширити межі Країни Рад шляхом совєтизації польських
«кресів всходніх», заселених переважно українцями та білорусами. Долю мільйонів
поляків винесли за дужки, бо на тодішній європейській шахівниці малим фігурам
місця не було.
Зазвичай тяжку катастрофу, яка спіткала СРСР у часи Другої світової війни, пов’язують із 22 червня 1941 року — днем початку німецько-радянської війни. Насправді цих катастроф було дві, і 22 червня — це прямий наслідок першої з них, яка була майже непомітна за громом переможних фанфар сталінсько-ждановської ідеологічної машини.
Сьогодні на організованих владою офіційних
урочистих зборах з нагоди 20-тиріччя cтворення
Народного Руху України відбувається нагородження перших рухівців державними
нагородами та відзнаками області. Однак керівник оргкомітету з відзначення
20-ти річчя Руху у Київській області – виконуючий обов’язки голови обласної
державної адміністрації Віктор ВАКАРАШ, відхилив подання Української народної
партії про нагородження відзнакою Президента
України до цієї дати одного з творців НРУ на Київщині Євгена ЖОВТЯКА. Причина нам зрозуміла – особиста нелюбов
нинішнього керівника області до колишнього та можливі побоювання, що Є. ЖОВТЯК, який виграв Верховний Суд щодо свого
поновлення на посаді, вирішить повернутися на вакантну нині посаду.
"...Але оскільки є та сторона, яка постійно намагається відмовитися від своєї
пам’яті, від своєї історії і від себе самої, то ми повинні нагадувати, щоб наші
громадяни розуміли, що Друга Світова війна була підписана в Кремлі чорним по
білому, і що це є документ надзвичайно важливий для XX століття. Друга
Світова війна була розв’язана і започаткована не випадково, а через змову СТАЛІНА
з ГІТЛЕРОМ..."
Пакт МОЛОТОВА-РІББЕНТРОПА, невід’ємну складову
якого становив таємний протокол про фактичний поділ Східної Європи між двома
тоталітарними режимами – нацистським та більшовицьким, – на довгі роки визначив
долю сотень мільйонів людей і десятків країн. У числі інших – і долю українців,
яким випало стати одними з перших жертв агресивних дій двох згаданих
тоталітарних режимів, а водночас – і живим інструментом цих дій, коли СТАЛІН
формував цілі армії і фронти з українських чоловіків, використовуючи їх задля
реалізації цілей своєї глобальної політики, а ГІТЛЕР намагався використати
український чинник для приборкання інших народів.
На початку липня Парламентська асамблея Організації з безпеки та
співробітництва в Європі на засіданні у Вільнюсі ухвалила резолюцію
«Возз’єднання розділеної Європи: заохочення прав людини та цивільних свобод у регіоні
ОБСЄ в ХХІ столітті». Резолюція прирівнює сталінізм до нацизму і
закликає до рішучого засудження на світовому рівні злочинів проти людства,
скоєних тоталітарними режимами. Міжнародний день пам’яті жертв нацизму та
сталінізму відзначатиметься 23 серпня, отже в день, коли 1939 року було
підписано пакт МОЛОТОВА-РІББЕНТРОПА, що призвів до поділу
Східної Європі на сфери впливу між сталінським Радянським Союзом та
гітлерівською Німеччиною.