У розділі матеріалів: 126
Показано матеріалів: 111-120 |
Сторінки: « 1 2 ... 10 11 12 13 » |
Існування «шостої колони»
в житті українського суспільства вже важко не помітити. Хоч з першого погляду й
розпізнати не просто… Вона зримо продовжує існування «п’ятої» – в переносному
значенні йдеться про будь-яких таємних – ворожих – «агентів впливу» в країні.
Але «шоста» маскується дуже вдало: під невинні розваги, цікаві й навіть
захоплюючі програми, азартні ігри тощо. |
У столиці України відкрили виставку історичних документів до 350-річчя Конотопської битви, знайдених в архівах України, Росії, Польщі та Швеції. Всі вони оприлюднюються вперше. Нові архівні знахідки дали змогу більш точно відтворити військові дії під Конотопом 1659 року, і глянути на їхні наслідки під новим кутом зору... |
|
Країна корумпованих політиків, дешевих повій та бідності – саме такі όбрази найчастіше супроводжують статті про Україну у світових ЗМІ. Позитивні матеріали, які час від часу все ж прориваються на шпальти західних газет і журналів, ситуації не рятують, адже стосуються переважно або чергової перемоги когось із братів Кличків, або подорожей Дніпром. Утім, говорити про упередженість щодо України не випадає, адже такий самий імідж мають у світі більшість країн третього світу.
|
|
У дні, коли в Україні відзначають 300-річчя Полтавської битви, гостею п’ятничної програми Бі-Бі-Сі у Полтаві була заступниця директора музею історії Полтавської битви Людмила ШЕНДРИК. Юрій КУШКО, який вів програму з поля Полтавської битви під звуки грому й зливи, говорив з пані ШЕНДРИК про наслідки тієї битви для України. Пані ШЕНДРИК каже, що поле Полтавської битви є доленосним для європейської історії. За її словами, до сьогодні невідомо скільки загинуло козаків у Полтавській битві.
|
Іван МАЗЕПА… Часом задаю собі запитання, чи зробив би наш славний гетьман те, що зробив, пішовши на союз зі шведами, якби знав, чим закінчиться Полтавська битва, і як відзначатимуть її річницю його нащадки? І відповідаю: звичайно, зробив. Бо врешті-решт його мрія збулася. І Україна стала самостійною. І він показав, що заради великої мети Україна може дозволити собі будь-які союзи, що міждержавна дружба, якою б міцною вона не була, стоїть нижче за національну ідею та права нації мати свою державу. ... |
|
КОЛИСЬ, ще у ХІХ столітті, знаний російський поет Федір ТЮТЧЕВ – переконаний прихильник самодержавства і ворог західного лібералізму – гордо виголосив:
«Росію розум не збагне,
Аршин загальний не обмірить...»
|
 ВАЖКО зрозуміти, з погляду здорового глузду, яким чином, володіючи істотним кадровим, виробничим, науково-технічним потенціалом і серйозними природними багатствами, можна вже сімнадцять років продовжувати провалюватися в безодню убогості й стагнації. І з кожним роком все глибше. Вважається, що цьому можна знайти багато всіляких пояснень. Чого, на наш погляд, у більшості з них бракує? Уміння зазирнути в саму глибінь нашого кризового стану, виділити найважливішу складову, від якої залежить позитивний розвиток суспільства. ... |
|
Під завісу навчального року в класі моєї доньки сталася пригода. Вона ходить у «привілейований» ліцей на Липках, який має дві відверті переваги: по-перше, він державний, себто безплатний, по-друге, там чудові вчителі. Втім, мабуть, значно важливіше «по-друге», а потім уже «по-перше»... |
|
Згідно із новим річним звітом американської неурядової організації Freedom House («Дім Свободи»), світова фінансова криза має негативний вплив на свободу преси. Дослідження, проведені у 195 країнах світу, показали, що фінансова криза, економічні негаразди погано впливали на ситуацію з діяльністю преси майже повсюдно. Свобода преси обмежувалася урізанням фінансування. А в країнах із репресивними режимами ще й збільшився тиск на пресу з боку державного апарату. Згідно з індексом свободи преси від «Дому Свободи», найбільше зниження незалежності ЗМІ спостерігається в країнах Центральної і Східної Європи, особливо, колишніх радянських республіках. Є нові проблеми зі свободою преси і в Україні.... |
 Громадянський
Форум в умовах кризи – це ресурс громадянських дій. Але я задаю запитання:
ресурс цей у нас має здатність хоча б до свого звичайного відтворення? Інакше
кажучи, чи мають наші дії, наші ідеї, наші ініціативи на виході хоч деякий
соціальний результат? Чи, може, все це нікому не потрібне? Адже проблема в
тому, що соціальний результат громадянських дій може стати соціальним капіталом
лише за умов, коли ці дії будуть інтегровані в такі базові інститути, як
трудові відносини, власність, інформаційно-сигнальна система. Без такої
інтеграції всілякі „форуми” – просто вправи зі схоластики. |
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
