ПРЕДСТАВНИКИ громадських організацій, правозахисники, небайдужі громадяни 10 грудня прийшли до стін Криворізької міської ради, де працює і її виконком, щоб у Міжнародний День прав людини висловити своє обурення станом прав людини в Україні, зокрема, - в Кривому Розі.. Ініціатори цієї акції протесту також мали за мету дати старт громадянській кампанії, спрямованій проти наступу мережі магазинів «Семейка» на тротуари та зупинки міста під назвою «Чи потрібна нам ця «Семейка»?». Акція відбувалась без партійної символіки, під державним прапором. Тут виступили громадські активісти, котрі дали у своїх виступах оцінку діяльності місцевої влади та владі в Україні в цілому.
Зокрема, голова Криворізького правозахисного товариства Микола КОРОБКО, звертаючись до учасників акції протесту, підкреслив наступне: «…Вперше ми так більш-менш зібралися до Дня прав людини ... Читати далі »

10 грудня 2012 року члени ініціативної групи із самоорганізації представників територіальної громади мікрорайону Всебратське-2 (Макулан) вирішили з’ясувати безпосередньо у начальника Криворізького регіонального відділу інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області Ольги Прокопівни АНДРОЩУК, чому до цих пір не ліквідовано фундамент (бетонний майданчик біля будинку №51), який було облаштовано без погодження з представниками територіальної громади мікрорайону для подальшого встановлення на ньому павільйону магазину «Семейка». І ще - чи взагалі знає вона (як відповідальна посадова особа) про те, що ще 27 листопада 2012 року на сторінці Криворізького ресурсного центру в інтернеті від імені Петра Петровича ГНАТОВСЬКОГО виставлено інформацію, де зазначено: «Стосовно розміщення фундаменту за вищевказаною адресою, направлено ли ... Читати далі »

Починаючи із 7 грудня, підтримавши ініціативу правозахисної неурядової організації «Міжнародна амністія» (Amnesty International), Україна долучилась до всесвітнього марафону з написання листів на захист прав людини. Цю широкомасштабну акцію, яка не має аналогів у світі, «Міжнародна амністія» проводить щороку до 10 грудня, до Дня прав людини. Українці пишуть свої послання цього року в 35-ти містах, котрі надсилають урядам тих держав, де порушуються права людини. Серед них – Білорусь, Росія, США, Гватемала та інші.
На веб-сайті цієї організації «Міжнародна амністія» (за адресою (http://amnesty.org.ua/marathon2012) про цей захід, зокрема, написано наступне:
«Ми пишемо листи, щоб приділити трохи більше уваги й часу тим, хто цього потребує, та показати нашу небайдужість. Також, таким чином ми здійснюємо тиск на уряди країн, де відбуваються порушення пр ... Читати далі »

КОБЗА для нас, українців, - це народний інструмент, який став таким ще з 15-го століття. А в 16-17-му на кобзі (чи на бандурі по-іншому) грали і козаки, і селяни, і представники вищих верств населення. Та чи не найбільшою шаною кобзарство користувалося в Запорізькій Січі, де були спеціальні школи з підготовки кобзарів. А коли Січ зруйнували російські самодержці, бандура поступово стає тільки інструментом мандрівних співців-кобзарів. Вони були добре організованими, створили не тільки свою школу, але й особливу таємну мову, бо влада їх постійно переслідувала за те, що вони своїми піснями несли правду людям про життя українства. Та, попри ці переслідування, кобзарство вижило й збереглося до наших днів.
Але якщо хтось собі уявляє кобзаря в образі обов’язково старої людини з великим життєвим досвідом, то це не так. Бо є в Україні й молоді кобзарі. Один з н ... Читати далі »

Це сталося 7 грудня 2012 року на судовому засіданні під головуванням судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Наталі ЛИТВИНЕНКО. Як засвідчила одна із зачитаних постанов цього суду, «…суд вважає необхідним провадження по справі поновити; постанова оскарженню не підлягає». Щоправда, невідомо, коли буде наступне засідання і хто на ньому головуватиме, оскільки також була зачитана постанова і про відведення від суду по цій справі в якості судді Наталі ЛИТВИНЕНКО.
Що ж стосується розгляду самої справи, то вона тягнеться ще з травня 2007-го року. Якраз тоді правозахисника і журналіста Анатолія РУДЕНКА було взято під варту і він потрапив до слідчого ізолятору після того, як Криворізька міська прокуратура порушила кримінальну справу проти нього за статтею 189 ч. 2 Кримінального кодексу України (здирництво із загрозою для життя). А приводом до таких дій послужив зміст листа Анатолія РУДЕНКА до тодішньої лідерки місцевої організації партії «ВО «Батьківщина» Любові БАЛАБАТ. ... Читати далі »

ТЮРМА дає відстороненість від дрібного. Це – своєрідна дієта подій, при якій загострюється відчуття масштабу. У ці дні я вважаю за свій обов'язок звернути увагу на історичну загрозу, що ховається за лаштунками більш яскравих і обговорюваних подій з відставки Уряду та підготовки до роботи нової Верховної Ради. Всі прожектори суспільної уваги спрямовані саме туди. Поза тим, саме доля держави буде піддана випробуванню зовсім в інший площині.
Нагадаю: спочатку були озвучені Москвою запрошення до інтеграції з Росією в обмін на знижки у газовій торгівлі. Потім в Україні була створена спеціальна організація під претензійною назвою "Украинский выбор", яка заходилася обробляти замордований правлячою мафією загал у трьох напрямках:
- Європа нас не чекає, там своя криза,
- Митний союз із Росією – панацея для української економіки,
- законодавче зак ... Читати далі »

Микола АРКАС народився 26 грудня 1852 року (за старим стилем). Про цю людину, про справді видатного просвітянина і популяризатора історії України, про плідну діяльність на благо України не можна не писати, не можна не пам’ятати. Хоча б з тієї причини, як прожити життя з повною віддачею, як бути справді діяльним, а не лише кидати слова на вітер, що притаманне сьогодні багатьом людям, котрі вважають себе представниками еліти українського народу.
Цей у майбутньому історик, просвітитель, композитор, письменник, етнограф і фольклорист народився в Миколаєві, у родині адмірала-флотоводця Миколи Андрійовича АРКАСА. Але чи не найбільше вплинула на його розвиток, на формування патріотичних почуттів його мати, Софія Петрівна. Вона хоч і була з багатої родини дійсного статського радника, та все ж не забувала про те, що її рід БОГДАНОВИЧІВ започаткував представник ... Читати далі »

Двадцять четверте грудня. Зимна днина.
В той день в сім’ї сільських учителів
На світ з’явилась гарная дитина.
З’явився хлопчик – Славик Чорновіл!

Ріс як усі… у школі добре вчився.
За це медаль отримав золоту
За долю України все журився…
Потрапив у радянськую тюрму.

Та не зломили ті тюремні стіни
Ні духу, а ні волі козака.
Він жив і працював для України,
Тому і буде жити у віках!

Живуть Герої в пам’яті народу,
І душі їх святії – у Раю,
Нічого не чекавши в нагороду,
Ішли вони на муки за свободу,
За Україну, матінку свою!..

В’ячеслав ПЕТРЕНКО, м. Херсон