Щиро зізнаюся, що протягом останніх років я постійно нарікав на пасивність профспілок гірників у відстоюванні своїх прав на Криворіжжі. Я – не про тих, що їх називають «банановими» або «радянськими». Бо їх, швидше за все, можна назвати спілками рабонайманців, де вони слухняно діють під керівництвом адміністрації. Ні, я про справжні, незалежні профспілки. І ось тепер бачу, що під впливом Революції гідності, яка розпочалася минулого року в Києві, створила Майдан спротиву і скинула злочинну владу ЯНУКОВИЧА «сотоварищи», ці профспілки в Кривому Розі почали навколо себе об’єднувати людей волелюбних і патріотично налаштованих. Про це свідчили два багатолюдних сходи, що відбулися 1 та 11 травня в Палаці культури Богдана ХМЕЛЬНИЦЬКОГО в районі 44-го кварталу. І яущо перший сход був більше зосереджений на питаннях суто економічних, які стосувалися необхідності аідвищення заробітної плати, то другий, поза всяким сумнівом, мав і політичне забарвлення. Про це, зокрема, свідчить одноголосно прийняте ними звернення до голови Дніпропетровської обласної держадміністрації Ігоря КОЛОМОЙСЬКОГО. В цьому зверненні гірники наголосили на тому, що Кривий Ріг сьогодні є прифронтовою зоною й може бути використаний після захоплення для розвитку наступу на Київ з подальшою окупацією України. І тому дуже обнадійливими є ціла низка пропозицій та вимог, там виписаних. Так, в ньому, посеред іншого, йдеться про наступне: «…Через явне саботування міською владою питання оборони міста Кривого Рогу від інтервентів, ми, шахтарі Кривбасу, звертаємося до вас як до голови Дніпропетровської ободержадміністрації, патріота України, а також – як до бізнесмена з європейськими поглядами з такими пропозиціями та вимогами: Негайно скликати загальний круглий стіл представників усіх громадських організацій області для створення руху опору окупантам та іх посіпакам на Дніпропетровщині. Організувати штаб руху опору в Кривому Розі. Створити і зміцнити блок-пости й організувати на них караульну службу з числа додатково мобілізованих на цей період шахтарів та інших патріотів міста. Тих, що чергують на блок-постах, навчити відповідно до вимог Статуту караульної служби й організувати навчання стрілецькій справі.. На час несення караульної служби організувати зберігання зброї». Крім того (і це необхідно підкреслити) сход виступає «з ініціативою про організацію приймання біженців з нашого братського Донбасу, оскільки там нині вбивають наших братніх шахтарів і їхнім сім’ям потрібна наша негайна допомога». Звичайно ж, на сході розглядалося також і питання щодо підвищення зарплати і гірники роблять перший крок, вимагаючи їїї підвищення на 50 відсотків, але прагнуть згодом домогтися, аби вона досягла європейського рівня, бо україна ж вирішила іти в ЄС. Головними керівними особами на цьому сході були голова міської організації НПГУ Юрій САМОЙЛОВ і голова цієї незалежної профспілки на підприємстві “Євраз Суха Балка”. Були тут і представники із Києва з інших незалежних профспілок. Після приблизно півторагодинної роботи в залі гірники вишикувались і пройшли маршем, “озброївшись” прапорами і плакатами з виписаними на них своїми вимогами. І почали свій марш від Палацу культури, продовживши його до адміністративного будинку ПАТ “Євраз Суха Балка” та шахти імені ЛЕНІНА.
Сергій ЗІНЧЕНКО,
НА СВІТЛИНАХ:
на 1-й та 2-й сторінках — шахтарі Кривбасу на марші.
|