Непомітно промайнув рік від часу початку безстрашного протистояння Майдану збройному нападу силових структур псевдоукраїнської влади. Рік - як епоха, що кардинально змінила картину суспільного життя в Україні. Від лютого Майдану до лютого Дебальцевого – епоха нечуваного звитяжного спротиву режиму ЯНУКОВИЧА для одних, епоха небаченої ниці пристосуванства – для інших. Як зазначає в своїх спогадах про минулорічні трагічні події на Майдані одна із лідерів сил всенародного опору Руслана ЛИЖИЧКО: «Такої кількості героїв в історії ніколи не було. Українцям є про що знімати фільми, є про що писати книги, є що вписати у підручники історії». У своїй добірці опублікованих у нашій газеті за цей період матеріалів редакція має намір хоч би в окремих штрихах відобразити картину підступності влади та запопадливості прилаштованої нею для своїх потреб так званої громадськості у намаганні назавжди законсервувати присутність режиму, який, за тодішніми його намірами, «прийшов надовго». 1. ХТО КРИЧИТЬ: «ТРИМАЙ ЗЛОДІЯ!»? 1-е, січневе, число 2014 року «Променя Просвіти» вийшло з розлогим інтерв’ю редактора газети С. ЗІНЧЕНКА з головою профкому НПГУ підприємства «Євраз «Суха Балка» Олександром БОНДАРЕМ з промовистою назвою «Майдан обов’язково дасть прискорення у розвитку суспільства України». А вже наступне січневе число 2 вмістило матеріал цього ж автора під заголовком «26 січня криворіжці вийшли на протест і вшанували пам'ять перших загиблих». Редакція вирішила опублікувати для історії також і розміщене на офіційному сайті виконкому Криворізької міської ради «Звернення Криворізької міської ради до Президента України, Кабінету міністрів України, політичних сил та громадян». Провідною думкою у Зверненні була теза про те, що «Криворізька міська рада рішуче засуджує злочинні дії організаторів силового протистояння й звертається до Президента України як гаранта Конституції України, Кабінету міністрів України із закликом застосувати всі правові заходи щодо стабілізації ситуації в країні, відновлення порядку, наведення ладу в столиці».
2. «РЕГІОНАЛИ» – «КРАЩІ ПРОПАГАНДИСТИ» УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У лютневі дні публікації просвітянської газети виходили в світ на тлі активної участі криворізьких просвітян у протестних акціях на криворізькому та київському Майданах. І в ці ж дні, коли справа Майдану відстоювалася ціною життів героїв Небесної сотні, угодовські просвітяни із когорти П. МОВЧАНА продовжували тісно співпрацювати з тими, що рішуче засуджували «злочинні дії організаторів силового протистояння». Про обставини візиту «всеукраїнського просвітянина» Павла МОВЧАНА до «вілкулівського заповідника» у буремні часи Революції гідності розповів один із засновників Криворізького міського об’єднання ВУТ «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка Микола КОРОБКО у своєму матеріалі «Як Павло МОВЧАН натрапив на «золоту жилу» українського патріотизму…», надрукованому у лютневому 4-му числі «Променя Просвіти». Зробити висновок про те, з чим приїхав до Кривого Рогу цей чиновник від громадської організації, допоможе цитований текст газетної статті: «Це видовище, напевно, ввійде в історію «Просвіти» як найганебніша сторінка її існування. Цього дня, 12 лютого 2014 року, ренегат політичної сили ВО «Батьківщина», він же голова Всеукраїнського Товариства «Просвіта» ім. Тараса ШЕВЧЕНКА – Павло МОВЧАН, діючий прес-секретар Дніпропетровської обласної організації ВО «Батьківщина», він же голова Дніпропетровського обласного об’єднання Всеукраїнського Товариства «Просвіта» ім. Тараса ШЕВЧЕНКА – Сергій ДОВГАЛЬ, полковник Українського реєстрового козацтва, кореспондент міської газети «Червоний гірник», він же вже 5 років як голова Криворізького міського об’єднання Всеукраїнського Товариства «Просвіта» ім. Тараса ШЕВЧЕНКА – Микола КРАМАРЕНКО, здійснили «дуже патріотичну» акцію глумління над пам’яттю Т. Г. ШЕВЧЕНКА, започаткувавши «проведення Шевченківських днів у Кривому Розі». Оскільки керівництво вищих навчальних закладів Кривого Рогу за останні 5 років добре дізналося, наскільки суголоса, як це полюбляє вживати МОВЧАН, з політикою правлячої партії очолювана КРАМАРЕНКОМ «Просвіта», двері бібліотеки головного корпусу технічного університету перед метрами «Просвіти» широко відкрив і проведення зборів очолив сам в. о. ректора Національного технічного університету, професор Микола Іванович СТУПНИК, депутат фракції Партії регіонів у міській раді. І саме йому великодушно доручив МОВЧАН вручати нагороди «кращим пропагандистам української мови у Кривому Розі». Звичайно, кого ж не зацікавить знати, що то за когорта діячів, яка у Кривому Розі так успішно «пропагує» українську мову? Як виявилося, «пропагандисти ті» були досить добірними і такими, у яких ліва рука не знає, що робить права. Проте «темні», не просвічені МОВЧАНОМ громадяни трудову просвітянську ниву відзначених МОВЧАНОМ «пропагандистів» пам’ятають в дещо іншому світлі. Отже, нагороди отримали: Анатолій Кирилович МАКАРЕНКО, голова Криворізького міського комітету профспілки трудящих металургійної і гірничорудної промисловості, довірена особа кандидата на пост Президента України В. Ф. ЯНУКОВИЧА, депутат за списком фракції Партії регіонів у міськраді, Микола Кирилович ДАБІЖА, голова Криворізької ради ветеранів, депутат міськради за цим же списком. Ні для кого з криворіжців не секрет, що влітку 2012 року фракція Партії регіонів у міській раді одностайно проголосувала за рішення Криворізької міської ради на підтримку сумнозвісного законопроекту про регіональні мови. Таке рішення депутати-"регіонали" разом зі своїми прибічниками ухвалили всупереч волевиявленню громадян, які за короткий термін зібрали понад 10 000 підписів на підтримку української мови у Кривому Розі». Тим часом, уже через тиждень після мовчанівського започаткування «проведення Шевченківських днів у Кривому Розі» виконавчий комітет Криворізької міської ради приймає рішення № 68 від 19.02.2014 року «Про підтримку звернення Президії Дніпропетровської обласної ради до української та європейської спільнот».
3. ПРОКУРАТУРА ГРАЄ В «ПІЖМУРКИ» Про те, як прокуратура приховувала від громадян правові провали влади, надаючи урізану інформацію про скасування незаконного рішення її виконавчого органу, розповів член редакційної колегії Микола КОРОБКО у квітневому числі 7 «Променя Просвіти». Цей допис озаглавлений: «Що приховувалося за публікацією прес-служби прокуратури міста Кривого Рогу». Його повний виклад наводиться нижче: «Тому читачеві, якому довелося прочитати у газеті «Червоний гірник» № 26 (21451) від 3 квітня 2014 року надрукований на 3-й сторінці актуальний матеріал прес-служби прокуратури міста під назвою «Рішення скасоване», навряд чи вдасться второпати, про що в ньому йдеться. У згаданому матеріалі зазначено, що на вимогу прокурора міста рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 12.03.2014 року № 87 скасовано його рішення № 68 від 19.02.2014 року «Про підтримку звернення Президії Дніпропетровської обласної ради до української та європейської спільнот», оскільки воно … (наводимо дослівно – ред.) «суперечить вищевказаним вимогам Конституції України, Законам України «Про місцеве самоврядування в Україні». Про суть самого звернення сказано, що «в ньому містяться заклики про відповідальність лідерів ряду політичних партій, робиться висновок про протизаконність їх дій». Отже, що з цього повідомлення може винести пересічний читач, про які саме цього разу незаконні дії виконавчого комітету Криворізької міської ради дізнається? Спершу слід відзначити, що крім поверхового характеру за змістом, повідомлення страждає на стилістичну недбалість. Тут і вказівка на те, що згадане рішення «суперечить вищевказаним вимогам…», хоч ні вище, ні нижче по тексту ніякі вимоги Конституції України чи законів України не наводяться. Тут і згадка про «Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні», хоч, як відомо, такий Закон є лише один. То що ж все-таки цього разу сталося з творчістю виконавчого комітету? А сталося те, що виконком, у повному складі від присутніх, під проводом міського голови Ю. Г. ВІЛКУЛА і за участі членів виконкому С. В. МАЛЯРЕНКА, А. В. ГАЛЬЧЕНКА, В. М. БЕРЛІН, К. А. БЄЛІКОВА, Г. П. ВЕРБИЦЬКОГО, О. В. СВІТЛИЧНОГО, О. М. ШОВГЕЛІ проголосував за прийняття рішення від 19.02.2014 № 68 «Про підтримку звернення Президії Дніпропетровської обласної ради до української та європейської спільнот». Наведемо у скороченому вигляді основні моменти звернення згаданої Президії: «… Сьогодні опозиція перейшла всі межі людяності і законності. Радикально налаштовані протестувальники здійснюють збройні напади на будівлі органів державної влади, влаштовують погроми партійних офісів, організовують підпали будинків, завдають тяжких тілесних ушкоджень співробітникам правоохоронних органів, застосовують вогнепальну зброю, беруть у заручники простих громадян і вчиняють над ними тортури на «євромайдані» та закликають до свавілля інших громадян. Україна страждає від насилля, знущань та мародерства. Учасники мітингу у Маріїнському парку, серед яких педагоги, медики, пенсіонери, були оточені радикалістами, що озброєні «до зубів» не тільки битками, кийками та ланцюгами, а й вогнепальною зброєю… За ці вчинки несуть персональну відповідальність лідери опозиційних партій. Вони особисто штовхають народ України до громадянської війни… Ми звертаємося до європейської спільноти, міжнародних спостерігачів, лідерів європейських держав належним чином оцінити ці нахабні насильницькі дії, що перекреслюють напрацьовані кроки зі стабілізації ситуації, негайно ввести санкції проти лідерів опозиції та радикальних угрупувань, що діють у центрі столиці України. Також ми звертаємося до органів місцевого самоврядування всіх областей, до громадських організацій, політичних партій об’єднати зусилля з метою надати гідну відсіч екстремізму та фашизму і відновити законність і порядок у державі…» У чому полягала «гідна відсіч екстремізму та фашизму», з допомогою яких засобів попередня влада намагалася «відновити законність і порядок у державі» і проти кого була спрямована «гідна відсіч», ми всі стали очевидцями і добре про це знаємо. І про так звану громадянську позицію кожного із підписантів відомо теж. Але, займаючи службові посади, названі добродії мали б знати міру своїх повноважень. Особливо, міський голова Ю. ВІЛКУЛ, доктор технічних наук і професор. Про характер порушень виконавчим комітетом Криворізької міської ради законодавства, сформульованих прокуратурою м. Кривого Рогу, стало відомо за результатами інформаційних запитів журналістки газети «Промінь Просвіти» Валентини КРИВДИ. Як повідомила прокуратура, «ані главою 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ані вищевказаним Законом в цілому не передбачено повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо надання оцінки політичної ситуації в країні в цілому або в окремих її регіонах. Ст. 4 Закону України «Про політичні партії в Україні» визначено, що політичні партії є рівними перед законом. Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам заборонено виокремлювати у своєму ставленні певні політичні партії чи надавати їм привілеї, а також сприяти політичним партіям, якщо інше не передбачено законом, у провадженні їх діяльності. Втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх місцевих осередків забороняється, за винятком випадків, передбачених цим законом (…). Проте, з тексту звернення Президії Дніпропетровської обласної ради вбачається, що в ньому містяться заклики про відповідальність лідерів ряду політичних партій, робиться висновок про протизаконність їх дій. Таким чином, рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 19.02.2014 року № 68 «Про підтримку звернення Президії Дніпропетровської обласної ради до української та європейської спільнот» суперечить вищевказаним вимогам Конституції України, Законам України «Про місцеве самоврядування в Україні». Ось які подробиці подій приховувалися за публікацією прес-служби прокуратури міста під невиразною назвою «Рішення скасоване». І пояснення цьому просте: не вжити прокуратурі заходів проти беззаконня місцевої влади ризиковано, можна потрапити під відповідальність, а показати справжнє обличчя цієї влади не хочеться, бо прокуратурі якось незвично відчувати себе незалежною». 4. ОПЕРАЦІЯ «ГРОМАДСЬКИЙ ЩИТ» ДЛЯ «ЗАСЛУЖЕНОГО МЕРА» Криворізька влада як гіпертрофований рудимент створеного ЯНУКОВИЧЕМ апарату однозначно потребує заміни, але вона, використовуючи комунальні засоби масової інформації, докладає надзвичайних зусиль з метою компрометації громадського активу і створення видимості суспільної підтримки, не гребуючи засобами підтасування. Епізод цієї стратегії дезінформації відображений у публікації Миколи КОРОБКА «ВІЛКУЛА підтримали, але – хто?.., надрукованій у січневому № 1 випуску «Променя Просвіти» за 2015-й рік «Подія, з перебігом якої ознайомила нас 29 грудня криворізька ТРК «Рудана», може мати далекосяжні наслідки. Інсценізація спектаклю під назвою «Общественный совет в поддержку мэра», де роль конферанс’є зіграли депутат Дніпропетровської обласної ради, він же директор дивізіону групи «Метінвест», Микола ІЩЕНКО і заслужений діяч мистецтв, він же директор театру «Академія руху», Олександр БЄЛЬСЬКИЙ, могла б здатися гротескною, якби за їхніми спинами не приховувалася мобілізація і концентрація всього арсеналу засобів наступу криворізьких «регіоналів» на вільнодумство Майдану. Зараз важко сказати, хто на цьому заході був громадськістю, а хто гостем, але, з огляду на список ораторів, можна впевнено заявити, що криворіжцям цього разу продемонстрували проведення зборів партактиву екс- (а, можливо, ще й не екс) регіоналів нашого міста. Кого тут під личиною громадськості тільки не було: депутати облради Михайло КОРОЛЕНКО, Юрій АРСЄЄВ, згаданий уже Микола ІЩЕНКО та був навіть народний депутат України ГАЛЬЧЕНКО, з півдюжини голів профспілок міста - Олімпіада ФАРАФОНОВА, Юрій БОБЧЕНКО, Анатолій МАКАРЕНКО, Наталя ПАТРУШЕВА і Наталія ШАМРИЦЬКА, що вірою і правдою постійно захищають інтереси Партії Регіонів, голова ради ветеранів Кривого Рогу Микола ДАБІЖА та ще й завідуючий Криворізькою єпархією УПЦ МП ЄФРЕМ, він же почесний громадянин м. Кривого Рогу! Всі, хто брав слово, рішуче засуджували пікетування міськради та вимоги відставки міського голови Ю. ВІЛКУЛА та палко обіцяли його захищати. А гендиректор ПАТ «ЦГЗК» Павло ТИМОШЕНКО добалакався до того, що, якщо вірити його словам, не делегував мітингувальникам право протестувати, і пообіцяв у разі потреби стати на сторону … (не уточнив яку!) і стояти до кінця. Якщо врахувати наявність у гендиректора ТИМОШЕНКА охоронних служб, то можна повірити, що стояти до кінця у нього буде з чим. Виступили і ветерани МВС – Олександр ФІЩЕНКО, позаштатний помічник міського голови, який якось пророчо прорік, що не ВІЛКУЛ, а саме громадськість (напевно, з лав ПАТ «ЦГЗК»?) змете намети мітингувальників, які «компрометують» Майдан. Цікаво було б знати, чи так само піклувався ФІЩЕНКО про реноме Майдану під час революції гідності за часів Януковича? А командир взводу розвідки Валерій ЮСУПОВ зізнався, що для нього ті, хто вимагає відставки ВІЛКУЛА, є такими, як і ті, що воюють з нашою армією (проте про себе не уточнив, чи так само принципово боронив її від нищення регіоналами). У підсумку тридцять три особи від імені громадськості прийняли відповідну резолюцію і поставили свої підписи на підтримку мера ВІЛКУЛА. Самих лише депутатів міськради, обраних за списком Партії регіонів, назбиралося одинадцять – третина від всього представництва «стурбованої громадськості». Самі підписанти, певно, «забули» про те, що менше року тому криворізький Майдан поставив свою вимогу негайної відставки «заслуженого мера» і ніколи не скасовував цієї вимоги, що на той час, крім «тітушок», ніхто з них не прибув на Майдан, щоб довести повсталим криворіжцям всі переваги правління сімейства ВІЛКУЛІВ. А на цей раз воскреслі «громадські активісти», виявляється, «возмущены, как может группа из 5-10 радикально настроенных «интриганов от политики» выражать интересы многочисленного трудового Кривбасса?». Особливо комічно виглядає теза резолюції, прийнята громадською радою екс-регіональського складу, про те, що «реваншисти компрометують і Євромайдан, і нову українську владу в очах криворіжців». Логіка цієї мімікрії влади парадоксальна: «майданські радикали» прагнуть реваншу, цебто повернення регіоналів, а актив екс-регіоналів вболіває за репутацію Євромайдану і нової української влади. Псевдогромадська рада Кривого Рогу на захист мера використала всі засоби інформації для свого явлення народу і, що найважливіше, використала потужності комунальних закладів - «Рудани» і «ЧГ» з його більш ніж 10-тисячним накладом. Заявку зроблено, маємо знати: вілкулівсько-ахметовський спрут, скориставшись відсутністю ефективного законодавства про очищення влади, розпочав гру м’язами».
5. ЕПІЛОГ ПРО ЕПІГОНІВ І фінальним акордом успішного симбіозу прогнилої влади і псевдопросвітян стало опубліковане на сайті криворізького тижневика «Домашняя газета» від 12.02.2015 р. «звернення» голови Криворізького міського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. ШЕВЧЕНКА Миколи КРАМАРЕНКА, в якому зазначається, що «Шевченкіана», проведена минулого року Криворізькою міською «Просвітою» разом з Криворізьким національним університетом, визнана однією з кращих в Україні. За виконану велику дослідницьку і організаторську роботу окремо подякував криворізьким «просвітянам» і викладачам та студентам КНУ лауреат Державної премії ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. ШЕВЧЕНКА, письменник Павло МОВЧАН». Для уточнення слід додати: мова йде про ту криворізьку «Шевченкіану», початок якій разом з премійованими депутатами- «регіоналами» 12 лютого 2014 року в Національному технічному університеті, на значній відстані від київського Майдану, поклав титулований майже патріот Павло МОВЧАН.
|