Вчора правляча в Україні партія (Партія регіонів) перейшла ту межу, за якою вона вже не має права, як на мене, представляти інтереси українського народу. Бо увімкнула своїм рішенням механізм зі знищення в Україні української мови як державної. І якраз на базі криворізьких реалій це видно, мабуть, геть усім. Навіть (це, звичайно ж, гіпербола) - і тому сліпому на одне око козаку, що завмер верхи на коняці біля приміщення виконкому міськради. Бо якраз до того приміщення 5 червня після 9-ї години (на підтримку всеукраїнської акції) вийшло зо два десятка криворіжців, аби висловити свій протест проти прийняття Верховною Радою проекту № 9073 "Про засади державної мовної політики" як Закону України. Оскільки російська мова (відповідно до трактування того проекту закону) мала б
... Читати далі »
«Ми вважаємо, що сьогодні в Україні нагальною є потреба забезпечення розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України»
Міському голові Кривого Рогу ВІЛКУЛУ Ю. Г.
Шановний пане Голово! Ми, громадяни України з міста Кривого Рогу, стурбовані ситуацією, що, на наш погляд, штучно загострюється в Україні навколо питання про, так звану «необхідність» негайного прийняття законопроекту «Про засади державної мовної політики». Ми вважаємо, що сьогодні в Україні нагальною є потреба забезпечення розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України. І це треба робити у першу чергу на місцевому, рег
... Читати далі »
25 лютого до «Свободи» надійшов лист з Києва від Наталі КОТЕНКО: «Я мешкаю в Києві, навчаюся в аспірантурі Києво-Могилянської академії. Співпрацюю Міжнародним благодійним фондом і видавництвом «Смолоскип». Я шукаю інформацію про мого прадіда Якова Мартиновича ЛАВРЕГУ. Він жив у селі Почапинці Черкаської області. Був репресований, розстріляний 1937 року, проходив по церковній справі. 1997 року Священий Синод української Православної Церкви приєднав його до лику святих новомучеників черкаських. У газеті «Лисянщина» (25.09.1966) я знайшла статтю «З пам’яті не викреслити» - це розділи книжки Лева ХМЕЛЬКОВСЬКОГО «1937. Книга-документ про репресії комуністичної доби» (Видавництво «Стефану, 2002). Саму книжку я поки що не знайшла ніде в Києві. У згаданій статті розповідається історія мого прадіда Якова ЛАВРЕГИ і його род
... Читати далі »
Лідер "Батьківщини" Юлія ТИМОШЕНКО гарантує, що закон про засади мовної політики буде скасовано. "Цей "закон" невдовзі буде неодмінно скасовано. І це не моє своєрідне побажання з-за ґрат, це – Гарантія!!!" - написала вона з лікарні "Укрзалізниці" у Харкові. "Сьогоднішній, так би мовити, "закон" абсолютно протирічить Конституції України, вже не кажучи про здоровий глузд та елементарний людський розум", - цитує екс-прем’єра її сайт. ТИМОШЕНКО порівняла даний закон із Валуєвським циркуляром царських часів. "У 1863 або в 1864 році (за дату перепрошую, бо можливо, помиляюсь на пару років, в мене, як ви знаєте, в останні десять місяців є певні проблеми з Інтернетом) було ухвалено сумновідомий Валуєвський циркуляр – таємне розпорядження міністра внутрішніх справ про заборону та витіснення української мови з літературного вжитку", - написала вона. "Сьогодні, майже 150 років по тому, новоявлені "валуєви" Межигір’я зробили ще один крок до знищення української мови", - додала ТИМОШЕНКО. На
... Читати далі »
25 травня 2012 року у Кривому Розі під час святкування останнього дзвоника Голова Криворізької організації СОУ полковник Петро Лисенко розповів про патріотичні ініціативи педагогів і учнів Криворізької спеціалізованої школи № 70, зокрема - щорічні виїзди на вшанування героїв боїв на горі Маківка (Львівська обл.), та нагородив грамотами учня цієї школи Катерину Нацентову і педагогічний колектив грамотою СОУ за національно-патріотичне виховання учнів, патріотизм і відданість українській державі. Також полковник передав добірку сучасних методичних, довідкових посібників та літератури для педагогічного колективу школи.
30 ТРАВНЯ 2012 року в Москві від серцевого нападу помер мій 58-річний друг Петро ВИННИЧУК. Він разом із сином та односельчанами вкотре поїхав туди на заробітки як будівельник. А повернувся з Москви в домовині. Подружили ми 1974 року в Мордовії, де разом відбували кару за «антирадянську діяльність». Я – за поширення українського самвидаву, а Петро – що разом із друзями підніс над Чортковом чотири національні прапори 22 січня 1973 року (того дня року 1918-го Центральна Рада проголосила Україну незалежною державою). Президент Віктор ЮЩЕНКО Указом від 18 серпня 2006 року нагородив Петра ВИННИЧУКА і сімох його побратимів орденами „За мужність” І ступеня. Їхні імена викарбувані на пам΄ятній таблиці, освяченій 26 січня 2012 року на приміщенні Чортківського педучилища, де вони теж установили були прапор. Але герой Петро ВИННИЧУК, в
... Читати далі »
Тривога і сум обгортають душу, коли читаєш місцеву газету під назвою «Червоний гірник» і намагаєшся збагнути, в яких реаліях живуть оті так звані журналісти, що в ній працюють, і ті чиновники, які в ній виступають зі статтями або «красуються» в ітерв’ю. Прошу червоногірничан не ображатися, бо написав «так звані» не спересердя, а відверто: як оцінку поставив. Оскільки маю впевненість у тому, що є різниця між кваліфікованими журналістами (які відверто й точно пишуть і змальовують те, що відбувається насправді) і піарниками влади (тими, які своїми дописами лише намагаються догоджати керівникам місцевого розливу та «вищестоящим» над ними держпосадовцям). Причиною ж таких моїх оцінок і приводом до написання цього мого допису стали не тільки публікації у названій газеті попе
... Читати далі »