Сьогодні ми відкриваємо першу сторінку доробку юної поетеси, до якого ще неодноразово будемо повертатися. Знайомтеся: Катерина ШЕВЦОВА, учениця 11-го класу гімназії №130 міста Дніпропетровська, членкиня «Молодої Просвіти», переможниця конкурсів «Собори наших душ», «Молода Муза», конкурсу юних журналістів від Малої академії наук, лауреат премії «Обдаровані діти – надія України».
Розгортає думка крила…
Понад хвилями Дніпровими, Понад галасом сторіч, Над полями, над дібровами, Королівством День і Ніч Розгортає думка крила І летить крізь час по світу, Бо нема такої сили, Щоб могла ту міць спинити, Що в Шевченкових віршах Рве кайдани забуття, Бережно трима в руках, Мов метелика, Життя.
Не слова пусті, а душу Заповів Кобзар Вкраїні, До свободи духу рушив, До глибин, що є в людині! Щоб вінчалася Свобода Із Коханням до Життя, Щоб Любов до свого роду Шлях проклала з забуття!
Я горда тим, що українка зроду Я горда тим, що українка зроду, Що в моїх жилах українська кров, Я горда тим, що маю українську вроду, І українська в мене є любов, Що пелюстками ніжними заграва Вже тихо оповила серце Що стелять золотом осіннім трави, Калюжі – для хмарок люстерця. Люблю тебе, моя країно! В тобі жага життя бринить, Вітри співають про Вкраїну І мрія в серці гомонить.
|