Питання рідної історії висвітлювались і на лекціях, які упоряджала катеринославська «Просвіта». 6 листопада 1908 року, наприклад, в її власному приміщенні блискуче виступав відомий український історик Д.ЯВОРНИЦЬКИЙ з темою «Українське козацтво в історії». Яскравою українською мовою лектор висловив загальний погляд на історію українського козацтва, аналізуючи численні історичні праці. Основна думка лекції – козацтво і український народ завжди складали одне суцільне, не може бути й мови про козаків як «відщепенців» свого народу, якихось розбишак і ледарів, що нездатні були до громадської організації державного устрою і взагалі до культурного життя. Цю ж тему продовжили лекції І.ТРУБИ під загальною назвою «Хмельниччина», в яких автор розкрив характер всенародного визвольного руху XVІІ століття.
Незабаром катеринославська «Просвіта» впровадила лекції з українознавства для місцевих вчителів. В першій лекції «Українська мова як засіб початкової освіти лектор Д.ЛИПКІВСЬКИЙ навів відомий уривок з творів К.УШИНСЬКОГО, де той засудив русифіковану освіту в Україні, назвавши її «пеклом». Але тут втрутився місцевий чиновник, звинувативши виступаючого в «сепаратизмі», тому обговорення цього питання було зірване. Взагалі катеринославська «Просвіта» підготувала ряд лекторів з проблем української історії, національної освіти й культури, на виступи яких збиралось від 60 до 130 осіб – представників української інтелігенції та робітників Катеринослава.
З книги Сергія ФАРИНИ і Лева ЄВСЕЛЕВСЬКОГО «Просвіта» в Наддніпрянській Україні», Київ, Всеукраїнське Товариство «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА, 1993 р.
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
