1 – 1914 р. – Перший авіапереліт за маршрутом Київ – Одеса, здійснений П.НЕСТЕРОВИМ.
4 – 1963 р. – Київ. Постанова Секретаріату ЦК Компартії України про видання українською мовою „Загальної декларації прав людини”.
5 – 1827 р. – Народився Л.ГЛІБОВ, видатний український поет і журналіст.
6 березня – 24 липня 1942 р. – Україна. Перша широкомасштабна депортація робочої сили до Німеччини.
7 – 1918 р. – Опублікування в пресі циркуляра Ради народних міністрів про широке оприлюднення ІІІ і ІУ Універсалів Центральної ради, про скасування чинності постанов і розпоряджень як Тимчасового, так і радянського урядів, публічне запровадження української мови в урядових і громадських інституціях.
9 – 1814 Р. – ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, ВИДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО ПОЕТА, МИСЛИТЕЛЯ, ХУДОЖНИКА.
9 березня – 19 квітня 1930 р. – Київ. Судовий процес на групою української інтелігенції (С. ЄФРЕМОВ, Г.ЧЕХІВСЬКИЙ, В.ДУРДУКІВСЬКИЙ, та інші – всього 45 чоловік), яка звин ... Читати далі »

Встановленню дипломатичних відносин між Україною і Росією днями виповнилось 20 років. Своїм баченням відносин між двома державами та перспектив України в ЄС з УНН поділився міністр закордонних справ (2007-2009 рр.) Володимир ОГРИЗКО.
- Володимире Станіславовичу, як би Ви могли охарактеризувати відносини між Україною та Росією за двадцять років?
- Вони, власне, є визначальними в розумінні вектору розвитку України. За двадцять років вони мали свій певний розвиток і мені здається, що головним у цьому двадцятирічному періоді був той, коли з українського боку нарешті почали говорити про українсько-російські відносини відкрито і говорити правду. Бо якщо ви згадаєте період з 1991 по 2005 рік, то насправді про українсько-російські відносини говорили як про покійника – або щось дуже позитивне, або ніяк. Хоча проблем там бу ... Читати далі »

Невтомні зливачі націй, лжеінтернаціоналісти, це ж врони готували нам мовний Чорнобиль, запевняючи, що процес асиміліції мов виникає стихійно, що оніміння націй, самознищення народу треба розглядати як вищий етап прогресу. Нині ясно вже, що то був тяжкий злочин проти національних культур, то була акція запланована, сусловські лакизники з ученими ступенями вже прикидали терміни, коли і яка мова загине остаточно. Готувалася національним мовам доля штучно видублених «неперспективних» сіл. Хіба не для цього так посилено заохочувалася міграція величезних мас людності з регіону в регіон? – робилося це з метою нині очевидною: швидше перемішати, перетопити всіх нас в єдиному соцказані, перетворити націю в кочуючі орди, щоб, руйнуючи генетичну пам'ять народів, позбавляти їх коріння, щоб дедалі більше виростало людей ніяких, безпам’я ... Читати далі »

Останні дні принесли звістку про чергові кроки горезвісного реформатора, що займає в уряді Азарова посаду міністра освіти, ТАБАЧНИКА, в напрямку викорінення з освітньої ниви української мови: для старшокласників буде скорочено кількість навчальних годин з цього предмету. Подібні «заходи» не є такими безневинними, як вони можуть здатися з першого погляду, вони є продовженням убивчого асиміляторства, практикованого зайдами впродовж століть української історії. Погляньмо, парадоксальним повтором якого лиха півторавікової давнини виповзають новітні потуги месіанського міністра національного безпросвітку, різниця лиш у тому, що в ті часи йшлося про полонізацію:
«На науку руської мови і літератури , - писав ФРАНКО в 1884 році , – випадає звичайно дві години тижнево: науку ту, особливо в вищих гімназіях, поручається людям у рідких тільки случаях до неї кваліфікованим, звичайно, суплєнтам, з професії своєї філологам або історикам, чого не буває з наукою польської мови і літератури. Чи ж ... Читати далі »

Російськомовний Дніпропетровськ (а для патріотично налаштованих українців це місто має тільки одну назву - Січеслав) зробив упевнений крок в напрямку не декларованої, а діяльної українізації. 21 лютого, у День рідної мови, в міській бібліотеці для дітей та юнацтва імені Михайла СВЄТЛОВА, відбулися установчі збори творчої спілки «Слово і честь».
Ця спілка має місцевий статус і поширює свою діяльність на територію всього Січеслава. Утворена вона з метою об’єднання україномовних літераторів, критиків, журналістів, музикантів, художників, майстрів художньої творчості й усебічного захисту їхніх прав.
Її статутні завдання такі:
- зміцнення творчої спільноти україномовних літераторів, критиків, журналістів, музикантів, художників;
- популяризація української мови, літератури, музики та образотворчого мистецтва ... Читати далі »

Було це 1944 року десь числа 10-15 березня. Жили ми тоді у селі Графське (тепер Павлівка) Троїцько-Сафонівської сільради Казанківського району Миколаївської області. Тільки пройшов фронт, і мене, п’ятнадцятилітнього хлопця, послали за 20 кілометрів у село Озерівка хоронити загиблих солдатів. Дали воза запряженого чотирма кіньми. Тоді була страшенна грязюка, за день я не доїхав довелося заночувати у дорозі. На місці боїв уже була похоронна частина. З таких, як я, була сформована бригада, командував офіцер. Вся рівнина біля села була порита німецькими окопами у повний зріст. Було дуже багато вбитих у солдатській формі, але було багато й у цивільному, - в основному, молоді хлопці. Німецьких солдатів ми вкидали у їхні окопи, а наших, після того як офіцери забирали документи і нагороди, звозили до братських могил. Могил було декілька. Тіла вкладали у три шари один на одного перекладаючи їх солдатськими шинелями. Як засипали могили я не бачив, бо мене відпустили і я поїхав додому.

... Читати далі »

Минулої суботи, 11 лютого за ініціативою „Українського клубу Криворіжжя” було вшановано пам'ять отамана степової дивізії Костя ПЕСТУШКА (СТЕПОВОГО-БЛАКИТНОГО). В заході взяли участь представники патріотичної молоді, козацтва, „Просвіти”, Спілки офіцерів України. Не зважаючи на мороз, учасники виїхали на батьківщину отамана в село Ганнівку Петрівського району Кіровоградської області, де біля пам’ятного кургану провели урочистий мітинг.
Голова „Українського клубу Криворіжжя” Ігор СТЕПУРА ознайомив присутніх з життєвим шляхом видатного діяча Української національної революції. Дружина видатного криворізького поета Володимира МИХАЙЛИЧЕНКА Ніна Богданівна зачитала присутнім вірш криворізького поета, голови Асоціації криворізьких літераторів Володимира СТЕЦЮКА „Повстання”, ... Читати далі »

Спроби України домогтися зниження ціни на імпортований російський природний газ на передодні президентських виборів замість дотримання умов надання чергового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду (МВФ) стурбували інвесторів. Ризик дефолту держави виріс вище за аналогічний показник Аргентини вперше за два роки, пише агентство Bloomberg, передає УНН.
Як зазначило видання, здатність України виплатити 11,9 млрд дол. зовнішніх боргів цього року поставлена під сумнів, і за ймовірністю дефолту державу випереджає лише Греція. "У той час як Україна стоїть на порозі збільшення дефіциту платіжного балансу, уповільнення економічного зростання та обмеження доступу до світових ринків капіталу, Президент Віктор Янукович відмовився підвищувати тарифи на газ для населення, що було умовою відновлення співпраці з МВФ", - йдеться у повідомленні агентства. На думку фахівця Raiffeisen Kapitalanlage Рональда ШНАЙДЕРА, такий крок В.ЯНУКОВИЧА був політично мотивований. "Це питання про готовність п ... Читати далі »

Так далеко… Мало не століття
Промайнуло на моїй землі,
Тільки отаман двадцятилітній
Все одно тримається в сідлі.
Хай не двадцять (трохи більше) років,
Але він влітає на коні
На ту вулицю чужинського пророка,
Де стоїть Шевченко в стороні,
А за ним (на конях) рівним строєм
З кулеметами, рушницями в руках,
Степова дивізія героїв
Заступає окупантам шлях.
«Што такоє?.. Караул!.. Бандіти!..» -
Загукали морди із машин,
Перелякано завили-забібікали
Їх машини в круговерті шин,
Кабінети владні спорожніли
І злетіли із копрів зірки,
І кудись в Москву пошелестіли
Іще вчора владні тупаки…
Та не сталось так. То все – уява,
Мертвих не підняти із землі.
Хоч сьогодні є у нас держава,
Тільки українці – не в сідлі.
Не злетит ... Читати далі »

Сучасний стан визнання (а точніше, ставлення під сумнів) державності української мови з боку політиків та держслужбовців промосковської орієнтації нерідко збуджує дискусії у колах інститутів громадянського суспільства про значимість рідної мови. Пропонуємо читачам міркування з цього приводу відомого екологіста, голови союзу «Громадянський дозор», депутата Нікопольської міської ради п. Юрія БАБІНІНА, які він надіслав до електронної розсилки природозахисного співтовариства «Хортицький Форум».
«Дозвольте надати і свій допис у захист рідної мови та нагадати, що вже не за горами 21 лютого - Міжнародний день рідної мови, чому присвячені ці вірші і проза, бо переконаний, що без любові до рідної мови, землі-країни, де дав нам Господь зараз жити, не може бути і щирої природозахисної діяльності.
Мабуть, саме наявність мови є чи не найголовнішою ознакою, яка відрізняє людину, істоту, створену за образом і подобою Творця світу, від простих нерозумних тварин.
„Як тварина, людин ... Читати далі »

ЛЮТИЙ цього року славний тим, що два десятиліття тому на терені Криворіжжя було утворено козацьку організацію, яка постійно намагається підтверджувати не тільки свою назву, а найголовніше – не втрачати дух Українського козацтва, мову українську, наші звичаї, нашу віру й проводити військово-патріотичне виховання серед молоді. Це регіональна громадська організація «Інгульська паланка Війська Запорозького низового». На відміну від чималого числа інших таких організацій, наші козаки відзначаються скромністю і більше уваги приділяють не розмовам про справи, а прагнуть бути справді діяльними. Вже десять останніх років поспіль ними незмінно керує отаман Валерій БОЦМАНЕНКО. Тож, дякуючи зустрічі з ним, я й подаю цей дуже коротенький (порівнюючи з історією розвитку організації) матеріал про справи й задуми криворізьких козаків.
... Читати далі »