Які б нові часи не приходили, скільки б не говорилося про людські слабкості, а вони невмирущі...
І бувають же такі примхи долі! Наша рідна Січеславщина, очевидячки, так ніколи й не дізналася б, що в часи Помаранчової революції тут діяв видатний польовий командир, якби йому не трапилася нагода самопродрукуватися. Взяв та й бабахнув у травні 2009-го в газеті <<ЛИЦА>> вистраждане одкровення під розрахованою на сенсацію назвою <<Як приручали <<Просвіту>> (Крик душі польового командира <<Помаранчової революції>>). Революції, як бачимо, - в лапках, а польового командира чомусь ні! Та кат його бери, підемо далі...
Ось так бойовий командир на ймення Сергій Довгаль полишив революцію та й буквально прикипів душею до <<Просвіти>>. Мирні січеславські просвітяни таку закоханість відставного командира зрозуміли не зразу і замість булави дали йому відкоша. Знічев'я командир, звикши призначення отримувати з <<високих>> рук, рвонув до столиці. Там добром не вийшло. Довелося пригрозити сучасному просвітянському лідеру пану Павлу Мовчану втручанням ще вищих сил, а в додачу ще й обіцянкою безстроково попікетувати, як то кажуть, рідну хату. Добряче налякавшись, пан лідер дав настирливому прохачу <<зелену вулицю>> для неприхованого всеобласного рейдерства супроти діючої <<Просвіти>>. Ось тут в якості маскхалата і зійшла вище згадана
публікаційка.
Довелося представникам керівництва Дніпропетровської обласної та Дніпропетровської міської організацій <<Просвіти>> звернутися до редактора згаданої газети з проханням опублікувати їхнє бачення описаної польовим командиром ситуації. Суть її красномовно озвучив заголовок пропонованої статті: <<Без маски, або як на Дніпропетровщині протягом короткого часу виникли спочатку <<Дніпровське об'єднання <<Просвіта>>, а потім <<Просвіта =двійник>>. А в самій розповіді йшлося про деякі <<організаційні>> здібності пана Довгаля.
Повіривши в те, що йому можна все, а інші й так обійдуться та ще й на відкуп скинуться, зажадав наш герой від обидчиків не багато, не мало, а кругленьких сто тисяч! Таким став судовий позов до просвітян-ветеранів Поповського Анатолія Михайловича та Коваленка Миколи Олексійовича <<про захист честі, гідності та ділової репутації>>.
І, як не печально, але у новоявленого послідовника класичного Герасима Никодимовича Калитки сто тисяч промайнули лише в розпаленій уяві, цілих сто тисяч!.. Адже рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2011 року в задоволенні позову йому відмовлено, а Апеляційний суд Дніпропетровської області до того ж відхилив апеляційну скаргу вищезгаданого претендента на сто тисяч.
Стараннями пана Довгаля аннали <<Просвіти>> поповнилися новими рекордними досягненнями, щоправда, сумнівної ваги...
Андрій КЕПКУН,
м. Кривий Ріг
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
