Зі святом НЕЗАЛЕЖНОСТІ!
Шановні наші читачі!

Вітаємо Вас із 20-ю річницею НЕЗАЛЕЖНОСТІ України!

Що б там не відбувалося, як би гірко часом (а то й не часом) вам не було, але все одно ми живемо на нашій, українській землі, а незалежність Української держави визнав фактично увесь світ.
З надією і вірою в серцях ми здолаємо будь-кого, хто захоче нас поневолити й намагатиметься знову утвердити на нашій землі символи й порядки «імперії зла». А для того, щоб не було і найменшого бажання у кого-небудь із нас у те чорне минуле повернутися, маємо сьогодні дружно подбати про те, аби не було в нашому краї жодного колишнього радянського партфункціонера чи його виученика при владі. І тоді наша українська справа просуватиметься швидко і невимушено.
Бажаємо кожному з вас бути щасливими в особистому житті і затребуваним як працівник-професіонал та громадський активіст. Попри вс ... Читати далі »

2 серпня в Державному комітеті телебачення і радіомовлення відбулося засідання Комітету з премії Івана Франка в галузі інформаційної діяльності, який шляхом відкритого голосування визначив лауреатів. Про це повідомляється на офіційному сайті Держкомтелерадіо.
Поміж інших нагород згадується, що у номінації "За кращу наукову роботу в інформаційній сфері" лауреатом став Володимир Білінський (Дунаєвщина, Хмельницька область) за книгу "Країна Моксель, або Московія", видану у 2011 році.
"У книзі повідомляються факти, взяті з історичних джерел, що свідчать про справжню історію Російської імперії у неспотвореному вигляді, - зазначає сайт Держтелерадіо. - Книжка дає змогу пізнати причини замовчування й викривлення офіційною радянською історіографією правди про московитів і Московське князівство".
У книзі "Країна Моксе ... Читати далі »

Біло-сині неприпустимо прорахувалися... Здавалося, збайдужіння спільноти сягнуло тих меж, де владі дозволено все. Навіть без завдання собі клопоту передбаченням наслідків. І раптом - опір з середини! І раптом - необхідність рахуватися ще й з баченням світу зовнішнього!
Жорсткість опору засвідчує переконаність протестантів у правоті помаранчових ідеалів. Симпатики правлячих кіл майже не ризикують закидати в інформаційний простір тезу про <<наймитство>> учасників теперішніх протестів: жертвувати життям від спецзасобів охоронців влади навіть за матеріальної скрути охочих, очевидно, знайдеться мало. Готовність учасників акцій іти на видимий ризик розвінчує подібні інсинуації. І все ж, це далеко не всі, хто міг би бути серед протестантів.
Інша справа, коли б провідники Помаранчової революції повелися послідовно в реалізації своїх обіцянок. Люди терпіли б роками здійснення сподівань, якби тодішня влада продемонструвала зусилля не лише на словах змінювати політико-економічний кл ... Читати далі »

18 серпня виповниться п’ять років із дня виходу першого числа газети «Промінь Просвіти», а тепер перед вами, шановні читачі, - уже 120-те. Хоча пророкували щонайбільше 7-8, а потім – кінець і припинення виходу. Але завдяки керівництву Криворізького міського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА, завдяки діяльній допомозі рядових просвітян (і не тільки просвітян), завдяки інформаційній і матеріальній підтримці української діаспори США і постійній увазі до наших проблем з боку колег із найстарішої у світі української газети «Свобода» (США) - ми продовжуємо робити нашу спільну українську справу і єдина україномовна в місті газета двічі на місяць виходить у світ.
Нині, коли з великою напругою Україна намагається виплутатися з павутиння брехні різних її правителів-фарисеїв, коли з усієї сили намагається втримати в руках і не розгубити-не розхлюпати горнятко з європейськими цінностями та, врешті, обрати єдино вірний шлях до світла свободи, ми повинні д ... Читати далі »

Біля села Капулівка, де перепоховано тіло великого отамана козацтва українського Івана Дмитровича СІРКА, там збираються в новітній історії України формування козацьких паланок і громадські організації, насипано невеликий курган .
Іван СІРКО не написав такого заповіту-шедевру як Тарас ШЕВЧЕНКО, але вдячні нащадки перенесли його прах на високе місце, з якого видно затоку річки Чортомлик, Дніпро, а вдалині лежить місто Нікополь. Щорічно і наша криворізька «Просвіта»: всі, хто ще живий і в кого сили є пройти «чотири кілометри з гаком» до могили СІРКА, не дивлячись ні на що, - приїздить сюди.
Коли буваєш в Каневі, біля Тарасової гори, вся навколишня природа, як і могила ШЕВЧЕНКА, створюють ауру національної святині. Так і тут, біля Капулівки, щорічні змагання коз ... Читати далі »

Мене в колисці колисала
Священна матінка-земля,
Надію й радість дарувала,
Щоб я щасливою була.

Колосся стиглої пшениці
Збирала в полі на зорі…
Горіли зорі-зоряниці…
Цвіла калина у дворі…

І щастя більшого не треба:
Радіють діти у дворі.
Нема святішої за тебе,
Моя Вкраїно, на землі!

Раїса ПОЛІЩУК,
М. Кривий Ріг

Українські правозахисники та дисиденти радянської доби заявили про створення Громадського комітету захисту від політичних репресій в Україні. Про це в четвер на прес-конференції повідомили голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров та колишній в’язень сумління Василь Овсієнко. Необхідність такого кроку вони пояснюють тим, що починаючи з весни 2010 року в Україні відновилися політичні переслідування опонентів чинної влади. За словами організаторів комітету, безсумнівне політичне підґрунтя мають кримінальні справи проти учасників «підприємницького майдану», членів організації «Тризуб», які спиляли голову погруддю СТАЛІНА, а також проти колишніх урядовців Юлії ТИМОШЕНКО, Євгена КОРНІЙЧУКА, Валерія ІВАЩЕНКА.
За словами Євгена ЗАХАРОВА, найочевиднішими є протиправні дії вжиті щодо колишнього міністра внутрішніх справ Юрія ЛУЦЕНКА. «Це взагалі нечувано, щоб слідчий диктував обвинуваченому, в якому режимі йому знайомитися зі справою, – наголосив правозахисник на деяких аспект ... Читати далі »

У Дніпропетровську відновили хрест на могилі Cічових стрільців, які загинули у боях під час визвольних змагань 1918-1919 років. Про це повідомили в прес-службі обласної організації Української народної партії. Цього хреста вже двічі плюндрували та викрадали. Зараз хрест відновлено на місці поховання. За словами дніпропетровських активістів, це чи не єдине поховання бійців УНР в Дніпропетровській області, яке відоме, і було б доречно встановити там не тільки хрест, а й пам’ятник.
Востаннє хрест відновлювали 7 травня 2011 року. Тоді виконком Дніпропетровської міськради відмовився прийняти заявку на проведення заходів з вшанування пам’яті й відновлення хреста на могилі бійців УНР у центрі міста. Панахиду провели попри відсутність дозволу від влади. За кілька днів встановлений хрест зник.

Радіо «Свобода», 4 серпня 2011 року