Заява
Всеукраїнського Екологічного Руху «Хортицький Форум» , Української Екологічної Асоціації «Зелений Світ», громадських організацій регіону розташування Запорізького енергокомплексу
м. Енергодар 26 липня 2011 року
НАЕК Енергоатом запропоновано до другої зустрічі, яку намічено провести 26 липня поточного року в м. Енергодарі, прокоментувати низку матеріалів, розміщених на її сайті. Серед тих матеріалів - Екологічна оцінка (ЕО) Комплексної зведеної програми підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій України (КЗПБ). На попередній зустрічі, що відбулася 17 травня 2011 р., представникам НАЕК Енергоатом з боку громадських організацій поставлено ряд проблемних питань, надіслані Заява та прес – реліз. Однак, з огляду на зміст розміщених на сайті матеріалів, вони до уваги не взяті.
НАЕК Енергоатом, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України в своїй діяльності посилаються на затверджену ще в березні 2006 року лише Розпорядженням КМУ Енергетичну стратегію України на період до 2030 р., яка по суті не має сили Закону.
З посиланням на неї ДП НАЕК Енергоатом підготовлені вищезгадані проекти та програми Ці зустрічі та інші заходи покликані продемонструвати можливому донору – Європейському банку реконструкції та розвитку - наявність процедур погодження та підтримку населенням планів атомного відомства.
Проект звіту щодо Екологічної оцінки розроблено на вимогу потенційного кредитора з залученням закордонних та українських експертів. Користуючись відсутністю Закону України (проект закону подано до ВР в грудні 2010 р.) «Про ратифікацію Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в трансграничному контексті», НАЕК Енергоатом розробила і затвердила відповідний відомчий документ, в якому загальноприйняте поняття «Екологічна оцінка» прив’язується лише до окремого енергоблока атомної станції.
Як наслідок таких підходів, у наданому проекті ЕО відсутній аналіз ситуації, що склалася на Запорізькому Енергокомплексі. Цей документ не аналізує існуючих та потенційних ризиків, пов’язаних з наміченою понадпроектною експлуатацією та розширенням діючих атомних станцій. Зрозуміло, що реалізація планів КПЗБ дасть можливість добиватися продовження експлуатації старих реакторів у понадпроектні терміни та обгрунтовувати можливість добудови нових ядерних блоків без підготовки СЕО - Стратегічної Екологічної оцінки.
З посиланням на Енергетичну Стратегію - 2030 виконано обгрунтування розширення Хмельницької АЕС на два блоки, Южноукраїнської - на один та Запорізької – на два енергоблоки. На ЗАЕС розпочато підготовчі роботи – опрацьовуються варіанти розміщення нових блоків, за рішенням міської ради Енергодару захоплюються землі в заповідній прибережній смузі для персоналу АЕС, розроблено проект теплопостачання м. Запоріжжя від нових блоків, оформляється кредит на побудову ЛЕП Енергодар - Каховка – Ісакчі. В обгрунтуванні розширення ЗАЕС на два блоки відомчим науково –технічним центром НАЕК Енергоатом запропонована прямотічно – оборотна система технічного водопостачання. Відомо, що низка країн, серед яких США, встановили терміни переходу теплових та атомних станцій на водопостачання без скиду до поверхневих водних об’єктів.
Рішення щодо будівництва Запорізької АЕС свого часу було прийняте з ігноруванням існуючих на той час нормативних вимог, не була взята до уваги наявність діючої теплової станції. Крім вимог з радіаційної безпеки, порушені вимоги щодо охорони атмосферного повітря та водного законодавства.
Ще в 1982 році Рада Міністрів УРСР вимагала доопрацювати проект системи водопостачання Запорізької АЕС, виключивши фільтрацію зі ставка – охолоджувача та впливи скидів на термічний і гідрохімічний режими Каховського водосховища – джерела питного водопостачання півдня України.
У 1992 році Міністерством охорони здоров’я заборонені скиди відпрацьованої води в Каховське водосховище, а Мінприроди видано припис щодо розробки заходів для переходу на безстічне водокористування.
Однак, починаючи з 2005 року Каховське водосховище використовується Запорізьким енергокомплексом в якості станційної технологічної водойми, навіть проводиться зариблення, виходячи з вимог якості води для технічних потреб станції.
Розробники проекту гранично –допустимих скидів та дозволу на спеціальне водокористування станцій енергокомплексу ігнорують наявність водозаборів питної води для місцевого населення та стан всього Каховського водосховища.
Громадські організації регіону розміщення Запорізького енергокомплексу, Всеукраїнський Екологічний рух «Хортицький Форум», УЕА «Зелений Світ» вимагають від залучених вітчизняних та зарубіжних експертів дослідити стан поверхневих вод Каховського водосховища, прийняти до уваги комплекс проблем, які виникли в регіоні внаслідок діяльності всієї Нікополь – Марганець -Енергодарської еколого – економічної промислової зони, та здійснити аналіз відповідності існуючої водогосподарської діяльності вимогам водного законодавства України. Для цього необхідно визначити та затвердити в установленому порядку розмір СЗЗ (санітарно – захисної зони) для всього Запорізького енергокомплексу.
Нагадуємо, що затверджена Кабінетом міністрів Енергетична стратегія – 2030, починаючи з 2006 року, зазнала різкої критики суспільства, особливо через ігнорування проблеми, пов’язаної з водними ресурсами та станом питного водопостачання населення України.
Як наслідок, Програмою економічних реформ на період 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» передбачено оновлення Енергетичної України до 2030 року. Для цього розпорядженням Кабінету Міністрів створена робоча підгрупа в рамках робочої групи «Модернізація паливно – енергетичного комплексу та розвиток інфраструктури» для організації коригування Стратегії.
Таким чином, НАЕК Енергоатом здійснює роботи по реалізації програмних завдань одночасно з корегуванням Енергетичної Стратегії – 2030, затвердженої в березні 2006 року.
Володимир Бронніков, один із авторів закону про зону спостереження, який очолював громадський рух за права жителів регіону розміщення ЗАЕС, переконував своїх виборців: "Є підстави сподіватися, що не лише Енергодар, а і всі населені пункти зони спостереження, за кваліфікованогопідходу, отримають кошти для свого розвитку. А це, в свою чергу, зміцнить позитивне ставлення населення до атомної енергетики, оскільки завдяки галузі поліпшаться умови проживання людей на цих територіях" («Урядовий кур’єр», 2007.07.12, «Під парасолькою атомних станцій»). Однак до цього часу в законодавстві відсутнє чітке визначення «зони спостереження», хоча з’явилося поняття "медичний моніторинг", яким передбачався щорічний контроль впливу ядерної установки та об'єктів переробки ядерних відходів на стан здоров'я населення за спеціальною методикою, з використанням репрезентативної вибірки для окремих категорій населення. Залишилося нерозкритим також поняття «спеціальна соціальна інфраструктура».
В черговий раз ми заявляємо про необхідність укладання міжобласної басейнової угоди між областями регіону розташування Запорізького енергокомплексу – водозбірного басейну Каховського водосховища. Ліцензії для Запорізькій АЕС мають розглядатися та узгоджуватись обласними радами та органами місцевого самоврядування регіону розміщення Запорізького Енергокомплексу.
Практична діяльність НАЕК Енергоатом, як і раніше, спрямована на розбудову та нарощування потужностей ядерної енергетики України з ігноруванням вимог населення, зокрема, того, що проживає в регіонах розміщення АЕС та підприємств ядерної галузі.
Разом з тим висловлюємо сподівання, що залучені до реалізації проекту експерти підійдуть фахово і принципово та розпочнуть співпрацю з громадськими організаціями та органами місцевої влади. У противному разі такі зустрічі не матимуть сенсу.

М.І. КОРОБКО, голова УЕА «Зелений світ»,
О.С.БАГІН, голова координаційної ради ВЕР «Хортиць кий форум»,
В.А.САНДУЛ, голова Нижньодніпровської громадської басейнової ради ВЕР «Хортицький форум»,
В.І.БІЛИЦЬКИЙ, представник «Громадського руху за права жителів зони розташування ЗАЕС»,
М.Д.ВІТЬКО, голова Марганецької організації «Зелений світ».