Головна » 2013 » Липень » 24 » Валентина КРИВДА: «Там, у Польщі, відчувається загальний високий рівень життя»
09:27 Валентина КРИВДА: «Там, у Польщі, відчувається загальний високий рівень життя» |
СЬОГОДНІШНЯ наша співрозмовниця – секретар Криворізького міського правозахисного товариства Валентина КРИВДА, яка у складі делегації від Кривого Рогу побувала в Польщі з метою ознайомлення із тим, як у Польщі виглядає відроджена частина річки в результаті виконання проекту відродження за участю країн – членів Євросоюзу. У цьому числі – конкретні враження і те, що найбільше запам’яталося.
- Пані Валентино, Ви ж не вперше виїздили за кордон. Тож у вас є можливість і порівняти, і поділитися своїми найбільшими враженнями.
- Так, за часів СРСР я побувала в Болгарії і в Румунії, в 2000-му - в Німеччині і ось цього року – в Польщі. Наша поїздка була як студійний візит українсько-польського Партнерства на користь відновлення ріки Саксагань у Кривому Розі. Ми там були 3 дні (1-3 липня), а перед тим був час на дорогу. Я зрозуміла, що той досвід, який нам запропонувала польська громадськість (під егідою держави, Міністерства закордонних справ Польщі), який вони здобули, вони ніколи не мали б його, якби свого часу не вступили до складу Євросоюзу. Вони так само мали проекти з декількома країнами Євросоюзу із відновлення своєї місцевої невеличкої річки із залученням коштів громадськості і держав-партнерів й при цьому досягли значного покращення екосередовища.
А що Вас вразило найбільше під час цієї поїздки?
- А вразило те, що такого підходу, який є там (і він є нормою) до вирішення суспільних проблем (зокрема, - екологічних) у нас немає. Перш за все, - враховується думка громади. Збирають мешканців того чи іншого мікрорайону, до їх відома подається проблема й методи, якими можливо її вирішити за активної участі громадян. Найцікавіше – це якраз те, що проектантів цікавить думка громадськості і те, що б самі люди, які тут проживають, хотіли б закласти в той проект. Тож мешканці будинків тієї території і згадали, що тут був колись сад і що там росло багато різних плодоносних дерев. І головне завдання влади було – втілити, реалізувати побажання громадян.
Нам показали ту територію, де був застосований цей проект, на площі в чотири з половиною гектари. Все виглядає чудово тепер, після очищення річки і облаштування її узбережжя з використанням місточків (хоч вона дуже вузенька, її навіть переступити можна). Облаштовані спеціальні місця для вигулу собак, стоять контейнери для збирання сухостою, зроблені екостежки, розміщені інформаційні таблички про рослини, зазначено перелік дерев, які тут можна висаджувати… Звичайно ж, велика частина коштів пішла на розроблення самого проекту, а перехідні місточки через річечку і через екостежки виглядають дуже гарно (всі їх спорудила одна фірма, яка до цього виграла тендер у змаганні з іншими).
- А що Вам, пані Валентино, ще такого цікавого показали в Польщі?
А ще нам показали колишні законсервовані шахти, які вже відпрацювали своє, і колишні шахтарські містечка, які реставрували з використанням ініціативи бізнесменів та із залученням також коштів місцевої громади (з міського бюджету, наприклад). Там є музеї із розробленими підземними маршрутами (це вже промисловий туризм), відвідувачі можуть ознайомитися, як відбувався видобуток корисних копалин і сама розробка покладів. Більше того, окремі шахтні приміщення переобладнані, поміж іншого, під концертний зал, ресторан.. А там, де збираються шахтні води, вони збираються організовувати підземні прогулянки на човнах. І, наприклад, там, в районі міста Забже, протягом року буває до 70-тисяч туристів.
- А в яких, власне, містах, побували учасники цієї поїздки з Кривого Рогу?
- У Кракові, Катовіце і Забже. Хоч спеціальна культурна програма для нас не була зорганізована, але у вільний від роботи з вирішення наших завдань в рамках Партнерства час ми могли бачити, як поляки відпочивають у будні дні.
- А багато було цього вільного часу для відпочинку?
- Ні, фактично весь день був завантажений роботою щодо проекту. Але той вільний час був, зокрема. насичений навіть такими подіями, які можна назвати знаковими. Наприклад, в кінці першого дня можна було спостерігати на центральній площі, і на спеціально обладнаній великій сцені виступи учасників джазового фестивалю, яки й там буде тривати цілий місяць. І була повна площа людей, там їх було тисячі!.. У мене виникли деякі свого роду суперечливі асоціації з нашим Майданом наприкінці 2004-го року, коли були протестні акції, революція… А тут тисячі людей просто відпочивали, але я там не бачила жодного недопалка, жодної кинутої пляшки на асфальті. На концертних афішах можна було у Кракові побачити, що протягом лише одного дня може бути аж чотири концерти, перший з яких мав розпочинатися о 19-й годині, а останній – аж о 24-й.
А в останній день нашого там перебування на тій же центральній площі мені вдалося побувати на «Хорватському пікніку». Тобто, це була концертна імпреза, присвячена вступу Хорватії до складу Євросоюзу. І цікаво, що польська громада і гості в Кракові підспівували хорватським артистам, які виступали зі сцени, і раділи цій події не менше, ніж хорвати. І це було з 21-ї до 23-ї години.
- А в польських містах так само, як і в Кривому Розі, дороги й тротуари запруджені автомобілями, а повітря – гостро насичене шкідливими для здоров’я випарами?
- Ні. Знаєте, мене дуже здивувало в цьому плані те, що там громадський транспорт екологічно набагато-набагато чистіший. Це, переважно, тролейбуси і повноцінні автобуси, і немає жодної маршрутки, які у нас просто перенасичують навколишній простір смердявою.
- Тож, пані Валентино, Ви за результатами поїздки вважаєте, що досвід наших партнерів із Польщі можна сміливо використовувати у нас, у Кривому Розі, так?
- Так, без сумнівів. А їхній, польський проект щодо відродження частини річки за участю країн Євросоюзу з 20008-го по 2012 рік, теж буде продовжуватися. Так, поляки запитували наших фахівців із числа учасників проекту (зокрема, з Ботанічного саду), які їздили до Польщі, що б вони могли порадити, аби те відродження річки продовжувалося ще успішніше. І уважно вислуховували поради, яких з нашого боку було чимало…
І в кінці я хотіла б додати до відповіді на перше запитання (про те, що мене найбільше вразило) ще одне спостереження. Коли ми проїздили через великі й маленькі міста вразило те, що у всіх будівлях є якийсь один стандарт, хоч всі вони охайні, красиві, доглянуті і різні-різні. І немає такого, як у нас, коли у великих дуже гарних будинках живуть директори заводів і місцеві правителі, а у маленьких і непоказних – інші. Там відчувається навіть по будинках високий рівень життя. І біля цих приватних будинків ми не бачили городів з цибулею, картоплею, помідорами або іншими овочами. Там – красиві зелені газони, красиві дерева, яскраві квіти…І отримуєш естетичне задоволення, коли все те бачиш. І поляки, коли виїздять за місто десь на дачі, то вони їдуть відпочивати, а не важко працювати на ділянках, аби заробити собі на прожиття.
Бесіду вів Сергій ЗІНЧЕНКО
На фото вгорі учасники партнерства під час робочого візиту до Польщі.
Фото сайту http://www.mila.org.pl/
|
|
Переглядів: 1382 |
Додав: pprosvita
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
