В Україні вшановують століття від часу створення Легіону Українських січових стрільців. У роки Першої світової війни це було єдине українське національне військове формування у складі австро-угорської армії. У січові стрільці записувалися лише добровольці, бо так дозволяв австрійський уряд. Слова до пісні «Ой у лузі червона калина» написав директор театру «Руська бесіда» Степан ЧАРНЕЦЬКИЙ, кілька разів він переробляв текст. А ось щодо імені композитора музикознавці досі дискутують. Першу стрілецьку пісню одразу ж підхопила молодь – так вона прийшла й до «усусів» (як називали стрільців).
Стрільці створили пісенний культ, який не втрачає популярності вже сто років. При Легіоні УСС діяв просвітницький осередок «Пресова квартира», який займався видавничою та агітаційною справами, видавав газету «Самохотник» («Доброволець»), поетичний журнал «Новініана», сатиричні журнали «Бомба» і «Самопал», «Вісник Пресової Кватири», журнали «Шляхи» і «Червона Калина». Стрілецька література описувала героїзм і патріотизм українських вояків, на якому формувалось нове покоління українців. В УСС добровольцями йшли кращі люди, освічені і всесторонньо розвинені. Серед старшин і стрільців майже 40% було інтелігенції – громадських, політичних діячів, поетів, художників.
«Близько 30 тисяч зголосились добровольцями в легіон, – розповідає історик, науковий працівник Центрального Державного історичного архіву України у Львові Ігор СМОЛЬСЬКИЙ. – Австрійці відібрали дві тисячі. «Австрійці не довіряли українцям, хоча, як показують дослідження, на фронті вони вели себе мужньо, – додає історик. – Які були критерії відбору – невідомо. Дуже багато молодих людей загинули, зокрема під час боїв у 1915 році на горі Маківка. Ті, хто пройшов цю школу, побачили війну, зрозуміли навіщо українцям військо, це залишило свій слід у їхньому житті. Це небувала подія в історії українців, яка досі впливає на історію. З невеликого формування виросла велика когорта політичних діячів, які дали поштовх для розвитку державницької думки».
УСС ПОТРЕБУЄ ДОСЛІДЖЕННЯ І ВИВЧЕННЯ
Численні документи Легіону січових стрільців зберігаються у різних фондах львівського історичного архіву. Однак джерельна база Легіону УСС не обмежується лише львівським архівом. Велику кількість матеріалів було вивезено у роки Другої світової війни у Національну бібліотеку Польщі у Варшаву. «Є над чим працювати і варто подивитись не через призму патріотизму, як це було на початку 90-х, а незаангажовано - на людину у роки Першої світової війни, на її бачення, на те, чим жила, на її віру. Це перегукується з нинішніми подіями. Важливо проаналізувати військову тактику і стратегію. Можна залучати австрійські архіви, щоб зробити масштабний аналіз історії. Останнє слово про УСС ще не сказано», – каже Ігор СМОЛЬСЬКИЙ.
Серед архівних документів є численні зворушливі листи батьків з проханням взяти їхніх ще неповнолітніх синів в українську збройну формацію, яка воювала проти військ Антанти, зокрема, - Росії. Ось цитата з такого дозволу: «Освідчую, що родичі Івана СТОРОЖУКА позволяють йому вступити до січових стрільців». Хлопцеві тоді було 17 років.
ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА СФОРМУВАЛА УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛІТИКУМ
У фондах серед документів повідомлення польської преси про січових стрільців. Виявляється, легіон відстежував і зважав у своїй пропаганді на думку поляків. Попри те, що тривали бойові дії, українські вояки розуміли значення архівних документів для історії. В одному з листів у 1915 році Іван БОБЕРСЬКИЙ просить збирати матеріали, впорядкувати фотоальбом для майбутнього військового музею, який у Львові проіснував до 1939 року, до приходу радянських «визволителів».
«Перша світова війна сформувала український політикум як державницький. Розставила усі крапки над «і. Великі герої сформувались в Галичині. Якщо у східній частині України існували ілюзії щодо російської імперії, то у західній – їх не було. Галицьким інтелектуалам була доступна суспільно-політична думка цілої Європи», – наголошує історик Ігор СМОЛЬСЬКИЙ.
У Легіоні Українських січових стрільців почалось творення українця, про це пише громадський діяч, керівник «Пресової Квартири» УСС Осип НАЗАРУК. «Мене просто осліплювала думка, що тут родиться цілком нове покоління українського народу, котре може буде щодо якости ліпше від попереднього. Про це свiдчив навiть зовнiшнiй вигляд і побут стрiлецтва. Чисто вбрані, поголені стрільці. Місця дислокації, які займав український леґіон, завжди світилися взірцевим порядком. Навіть на бойових позиціях стрільці не занедбували своїх приміщень, а впорядковували їх якнайкраще, щоб надати їм практичного й водночас естетичного вигляду».
Галина ТЕРЕЩУК,
радіо «Свобода»,
серпня 2014 року
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
