PP

     Четвер, 28.03.2024, 22:29



вихід | Гість | "Гості" Гість | RSS 

 


Головна » 2015 » Червень » 25 » ТЕЛЕФОНУЙТЕ ЗА НОМЕРОМ 102! (Майже детектив, наш, криворізький)
15:32
ТЕЛЕФОНУЙТЕ ЗА НОМЕРОМ 102! (Майже детектив, наш, криворізький)

У неділю, 14 червня, близько одинадцятої, в мене задзвонив телефон. "Номер не визначено", - з’явився напис. І це цікаво само по собі, бо до того часу з такого (що «не визначено») номеру мені телефонувала тільки міліція. Я натиснув на кнопку відповіді - і замість вітання після тривалої паузи почув невпевнений чоловічій голос: -"Тату, це я! В мене проблеми, я в міліції!" Серце моє затьохкало в мисливському азарті, бо сина в мене немає. Про такі "розводняки" я не тільки чув, але й виїздив на "Швидкій" до людей, яких хвилювання та втрата грошей через шахраїв доводили до важких захворювань. А оскільки мені хвилюватися нема чого, то втрішив погратися в "лохів", а далі - як буде! З усією акторською майстерністю, на яку здатен, я тремтячим голосом спитав, що маю робити. І мисливці за чужими грошима «клюнули». "Я даю трубку слідчому!",- сказав мій «новоспечений» синок. Слідчий був достатньо конкретний в розмові: сам назвався, назвав «постраждалого», якого буцімто побив мій зухвалий нащадок і пообіцяв «владнати питання» за 10 тисяч гривень. - Це якщо я потурбуюсь про його, «сина мого», безпеку. Я в свою чергу запевнив, що залежу від його доброї волі і зроблю все так, як він скаже, але... повідомив, що людина я не багата, вештаюсь базаром із сотнею гривень в кишені, проте вдома маю банківську картку і готовий віддати весь її вміст. Також я повідомив, що потрібен час: хоча б одна година! Слідчий погодився, тільки попросив не вимикати телефон. Я так і зробив, а потім сів на велосипед і попрямував до Довгинцівського райвідділу.
Їхав я хвилин з десять, а потім ще двадцять хвилин намагався розтлумачити чоловікам і жінкам у формі і зі зброєю, що в мене на лінії - шахраї і є реальна можливість їх спіймати. Аргументи їхні були вбивчі: це телефонують з іншого краю світу, швидше за все за все, - з в`язниці, а телефон визначити неможливо, та на зустріч вони не прийдуть, а значить – «злочину ще немає» і т.д і т.п. Чого тільки не розкажуть вам люди, які не вміють і не бажають працювати! Тоді я виклав свій головний козир: дію у точній відповідності з рекомендаціями, які надають улюбленці народу в міліцейській формі з телеканалу "Магнолія". А тому, значить, бажаю побачити результати своєї громадянської небайдужості! "Ну, тоді запропонуйте їм зустрітися!", - неохоче запропонували правоохоронці. Я взяв слухавку, повідомив, що маю тільки 2 тисячі гривень і готовий негайно ці кошти їм передати. В присутності півдюжини міліціонерів мені продиктували розрахунковий рахунок, а я — начебто поїхав шукати банківський термінал. Міліція зраділа страшенно: ось бачите, зробити нічого неможливо! Та й витурила мене за двері. Тоді я всівся на свого «залізного коня» і поїхав шукати телефон-автомат, аби зателефонувати 102. З усіма подробицями я виклав черговому, що відбувається, - і він запропонував написати письмову заяву, про що в попередньому райвідділі навіть не натякали. Для цього він надіслав опергрупу вже з Дзержинського райвідділу - прямо до місця, де я знаходився. А поки я чекав на неї, у шахраїв на телефоні скінчилися гроші і вони перетелефонували з іншого номера, який уже визначився. Тепер для міліції було аж три зачіпки: два телефони і один розрахунковий рахунок. Опергрупа швидко, у дві руки, склала мою заяву і протокол допиту, а потім за прикладом своїх колег запевнила мене, що зробити нічого не можливо, та й не треба. «Шахрайство, бачте, - то така дрібниця на тлі загального беззаконня та анархії в найгіршому розумінні цього слова!...»
Шахраї телефонували мені ще з годину, поки я з посмішкою не сказав їм, що "син" знайшовся, що все гаразд і грошей я їм не дам. А міліція не телефонує вже другий тиждень. Та, мабуть, і не буде телефонувати, бо навіть не збиралася нічого робити...
Це не перша моя публікація про криворізьких «Іллюш Муромців», що сидять сиднем по райвідділах двадцять років, а потім встають і йдуть, тільки - не подвиг здійснювати, а… на пенсію. І здається мені, що така публікація - не остання. Та все одно телефоную наполегливо на 102 і вам раджу!
Бо те, що міліція байдужа до законності, зовсім не означає, що ми маємо бути байдужими до своєї долі, до долі держави. При УВС міста створюється Громадська рада, до складу якої мають війти представники сорока громадських організацій. Бог дасть, - таке справдиться, - і буде вона захищати народ від міліцейської недолугості та байдужості, а не саму міліцію - від зазіхань «нахабного народу», який не бажає годувати нероб. Тож звертайтесь і туди. всюди звертайтесь! І не забувайте при цьому розказувати про наслідки своїх звернень. - Аби підкорити правоохоронні органи закону і суспільству, перекрити їм всі шляхи "роботи на себе".
Я дарую читачам світлину з нашим головним міліціонером, зроблену більше року тому Володимиром ГОНЧАРОМ, нині покійним. Це Були ще перші дні роботи нового начальника УВС і хтось, можливо, сподівався на швидкі зміни в цій «конторі»...Здається мені, що і сам погляд з тієї світлини, і наступний перебіг подій «охолодили» ті гарячі сподівання в серцях криворіжців.

Леонід БАГАШВІЛІ
 

Переглядів: 527 | Додав: pprosvita | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: