За тиждень до проведення виборів, 21 жовтня, в Кривому Розі відбувся другий міський фестиваль мистецтв національно-культурних товариств «Єдина родина – моя Україна!» (так його називають організатори зі структур місцевої влади). Для мене ж (як і перший, що відбувся рік тому) – це просто місцеве свято «совка» (чи «гомо совєтікуса» по-іншому). Хоча б тому, що спільно об’єднуючим на ньому був не український фактор, а «язык межнационального общения в Советском Союзе». Тож попри те, що міський голова Юрій ВІЛКУЛ вимучено й намагався говорити українською, все ж сплутав «місце» з «містом». І на його блідому мовному тлі виступ консула Генерального консульства Республіки Польщі в Україні пані Аніти СТАШКЕВИЧ виглядав зразком досконалості (хоч і з польським акцентом). Ну, а промова найвищого представника влади на цьому святі В’ячеслава ЗАДОРОЖНОГО (першого заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації) відверто засвідчила, «какой язык на этом празднике хозяин». До того ж, заорганізованість, показуха і повна залежність учасників свята від місцевої влади проглядала всюди й практично стала підтвердженням знаменитої фрази з пісні геніального Володимира ВИСОЦЬКОГО «Жираф большой, ему видней» - щодо «совковості» цього заходу.
Однак треба підкреслити, що деякі, так би мовити, прогресивні зміни (порівняно з минулим роком) все-таки відбулися. Бо тоді, наприклад, виступали обидва ВІЛКУЛИ (і батько, і син), причому обоє – відверто не державною мовою, а цього разу батько все-таки намагався говорити українською. Крім того, місцеві правоохоронці мені вже не перешкоджали проводити відеозйомку, хоч і дали зрозуміти, що дозволено робити представникам ТРК «Рудани» (тобто, - «своїм»), а що мені (як представникові єдиної в місті україномовної газети). Та й без цього така свого роду ранговість у ставленні до «своїх» та до «інших» яскраво проглядається іще з серпня й до цього дня, бо, наприклад, прес-служба міськради не подала редакції газети «Промінь Просвіти», акредитованій при міськраді, жодного повідомлення про наступні заходи чи приїзди високопоставлених гостей до нашого міста, жодного запрошення на ці заходи та зустрічі з гостями.
А дві світлини, які я додаю до цієї коротенької замітки, - для підтвердження мого погляду на те, що відбулося на святі.
Сергій ЗІНЧЕНКО
На світлинах:
 навіть по написах на карті видно неукраїнську основу цього свята;  після свята на тому ж місці продовжується ремонт, навіть гасло забули зняти, тож навіч – штурмівщина й показуха як вияв характерних способів життя й діяльності як для «совка».
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
