Грип лютує (чи, навпаки, не лютує). Про це теревенять в українському уряді досить довго, використовуючи цю тему для того, аби примушувати організаторів одні заходи зривати чи невідомо на коли переносити (демонстрування, наприклад фільмів Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини у деяких містах і районах України), а інші (як БЮТівське 200-тисячне МАЙДАНоподібне зборище) дозволяти і навіть широко пропагувати. І тепер, як би ми не згадували призначені на 17 січня 2010 року вибори, ми називатимемо їх виборами часів свинячого грипу. Я ж пропоную назву дещо коротшу: свинЮ(Я)чі вибори.
Так буде, як на мене, справедливіше, бо справді: «доборолась Україна до самого краю» (Тарас ШЕВЧЕНКО). І навіть наш алфавіт і події п’ятирічної «давнини» це підтверджують. Тоді теж можна було вважати, що ми підійшли до краю, до самої безодні, і теж було підтвердження алфавітне: ЮЩЕНКО чи ЯНУКОВИЧ. Та минуло п’ять років - і ми отримали подвійне «Ю» чи «Я» (якщо говорити про основну «четвірку» претендентів на президентське крісло, але, підкреслюю, - так, як цих претендентів у народі найчастіше називають): ЮЩЕНКО, ЯНУКОВИЧ, ЮЛЯ, ЯЦЕНЮК.
Як мені здається, тоді все визначили вільні (а не пригнічені страхом) українці, які створили небачене досі світом революційне безкровне явище: МАЙДАН. Але наша помилка була в тому, що ми повністю поклалися на нами обраних, а самі вирішили, що справу зроблено: МИ ЗНЯЛИ КОНТРОЛЬ. А тому на місцях (і це особливо чітко видно, наприклад, на ситуації, що склалася в Кривому Розі, де з 1992 року править фактично одна й та ж команда під керівництвом колишніх секретарів райкомів «капесес») зміни якщо й відбулися, то виключно косметичні.
Тому й пропоную (як і тоді зробили) не підходити до краю безодні, а знову використати даний нам шанс. Але при цьому НЕ ЗАБУВАТИ ПРО КОНТРОЛЬ. Тим більше, що сьогодні нам, вільним українцям, доведеться ще ретельніше контролювати партії і захищати українську громаду від брехні, провокацій та всілякої агресії. Та коли все це зробимо, як належить, тоді буде справді народною і обрана влада (пізніше – і верховна та місцева), і Конституція.
Сергій ЗІНЧЕНКО,
Litbilkar.at.ua, 18 листопада 2009 року
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
