PP

     Понеділок, 19.08.2019, 15:14



вихід | Гість | "Гості" Гість | RSS 

 


Головна » 2014 » Серпень » 5 » Стихійне (так по-вашому?) лихо. Липнева хроніка.
19:59
Стихійне (так по-вашому?) лихо. Липнева хроніка.
14 липня/ Cаме до національного свята французського народу? Дня Бастилії, на вул.Мелешкіна зійшла повінь. Ні, дощ не лив сім днів і ночей, як зазначено Біблії. Справжня злива з поривчастим вітром тривала всього хвилин з десять, і це ніяким чином не виходе за межі типової погоди літньої пори в центрі України. Проте фото, які я зробив, свідчать: майже Венеція! Фотосесію можна доповнити ще десятками знімків забитих криниць зливної каналізації по вулицях Мелешкіна, Тинка і Космонавтів, з яких розікрали на брухт решітки. Відбулося саме те, про що я попереджав у "Проміні просвіти" на початку червня; тобто, зливний колектор в цьому районі перестав працювати зовсім. На півгодини поставали легкові авто і мікроавтобуси, утворивши кілометрову чергу. Хто дуже поспішав, захопив води двигуном з усіма небажаними наслідками. Хто намагався об`їхати затор узбіччям чи тротуаром, той зав`яз у багнюці, бо асфальт звідсіля змело ще за час попередніх злив. Потім вода збігла в річку, прихопивши з собою тони асфальту, сміття та картоплю з людських городів на нижніх вулицях. А все інше залишилосяі: Саксаганський райвиконком (господар району), райвідділ міліції, що піклується про імітацію правопорядку, приймальний пункт металу, куди здали згадані решітки та кришки люків, гаражі, які стоять на колекторі і не дають його ремонтувати...
Можна присвятити цілу сторінку переліку установ, які мають забезпечити функціонування комунального господарства, законність та правопорядок у місті, а замість цього просто марнують державні кошти, брешуть та посилаються один на одного, але користі з такого, так би мовити, викриття - небагато, бо поганому виду нема стиду, а відповідальності вони не бояться. І я вирішив перейти одразу до висновків: від ВІЛКУЛА і до дільничого інспектора міліціЇ, від ГАЛЬЧЕНКА і до секретарки в райкомунгоспі - всі мають піти геть, бути заміненими, а краще - скороченими без подальшого працевлаштування і матеріальних компенсацій. І - не тому, що країна з болем та кров`ю намагається скинути гніт банди казнокрадів, кар`єристів та корупціонерів під назвою "Партія регіонів", до якої належать майже всі "фахівці" криворізької держслужби, а тому, що вони елементарно не здатні виконувати ту роботу, за яку отримують гроші. Вважаю цю просту причину достатньою.
Наступного дня я зібрався на прийом до начальника міського УВС ГРЕЧУХА: хотів показати йому фото, нагадати, що, за думкою його підлеглих, гаражів на колекторі немає, метал не приймають і не крадуть, а в місті панують закон і порядок. Та трохи запізнився і трохи помилився. Спочатку надійшло повідомлення, що ГРЕЧУХА зняли (нарешті!), а потім було суттєве уточненя: не зняли, а перевели в «область», з підвищенням. Але не встиг я здивуватися стрімкій кар`єрі вчорашнього пенсіонера, як почув, що населення рідного міста зчинило галас (ну, майже бунт!) на його підтримку: «надзвичайно цінний кадр, нікому його не віддамо!» Бути свідком події мені не судилося, бо працював. Добре, що Громадьке телебачення виставило в інтернеті детальний запис події. Ще до перегляду я почув, що на акції було чоловік із триста, а томупочав будувати здогадки, хто ж вони? Приїхали на джипах бандити дев`яностих? Чахлі наркомани зібрали залишки своїх сил, аби покинути "точки" і пройти чималу відстань від зупинки тролейбуса до будинку УВС? Юрба "металістів" у брудних чорних трусах і з лантухами замість гасел? А може, - вдячні підлеглі вийшли по команді на підтримку шефа? Та невже в місті є триста людей, які пов`язують свій захист, відновлення свого права з міліцією і з іменем ГРЕЧУХА?!
Як це не прикро, але у своїх припущеннях я помилявся повністю. Бо всі вище названі категорії громадян "світитися" не стали. Промови ж тих, що прийшли, потребують аналізу. Адже і тих, що підтримували ГРЕЧУХА, і тих, що вітали почесне позбавлення міста від нього, поєднювали два моменти: бажання виступати від імені більшості населеня і відсутність вагомих аргументів. "Бездушний кар`єрист, людина минулого, друг і протеже бандитів",- стверджували одні, але люстрації, слідства і суда над ним чомусь не вимагали. Мабуть, за їхньою думкою, такі якості не заважають працювати в міліції, саме на вищій посаді. "Наша людина, чуйний і досвідчений керівник",- заперечували інші. І наводили такі начебто докази: демократично спілкувався з ними, багато обіцяв і навіть вже збирався щось зробити, але...
Та найцікавіше в цій історії те, що "поверніть місту ГРЕЧУХА!" волали міські громадські активісти; тобто, люди, які регулярно штурмують кабінети посадовців з вимогами про зміни та роботи в риамках чинного законодавства. Тоді чим же їм ГРЕЧУХ догодив?! Вірю, що він спілкувався демократично і дружньо, коли до нього заходили юрбою і з відеокамерами! Зі мною, тет-а- тет, або в присутності свого підлеглого, він був зовсім не такий... Ну обіцяв, а справи де? Кому ж, як не громадським активістам, відомо, що саме так і робиться беззаконня: пообіцяти, потім надіслати неправдиву відповідь, запустити людину в мандри бюрократичними колами, як мовиться, аж до другого пришестя?! Звільнив з посад когось із так званих “правоохоронців” у погонах? Якщо так, то куди він їх подів? Маю двадцятикратний бінокль, але зрушень у місті в бік законності щось не бачу! То що ж приваблює в особі начальника-обіцяльника місцевих майданоімітаторів, в яких теж перемог небагато?! Може, - спорідненість душ? Чи не тільки? Найголовніший аргумент був такий: без "нашого" відома хочуть призначити БІЛОУСОВА (начебто призначення ГРЕЧУХА з "нами" узгоджено!), а той - «ще гірший!» Можливо. Але порівнювати погане із ще гіршим якось неконструктивно. Можна дуже далеко зайти, а точніше - дуже низько впасти, якщо знижувати планку в питаннях закону і моралі на власний розсуд.
Розуміючи, що доля керівного крісла в УВС вирішується не на пр. К.Маркса, мітингувальники обіцяли відправити в Київ автомайдан. Цікаво, що вони там скажуть? Чи так само, як у нас, погудять та й поїдуть далі? Пам`ятаєте стару комедію "Волга-Волга": нема як зрушити з місця, бо вся пара пішла в гудок!
В середу, 23 липня, я телефонував до УВС, аби дізнатися, чи призначено нового начальника та чи буде особистий прийом. Відповідь - негативна. Шкода, що я отримав напередодні інформацію, якою хочу поділитися і з ним, і з читачем. Але про все — поступово.
22 липня Люди з такими знайомими мені обличчями активістів штурмували міськвиконком, аби вручити петицію міському голові. Перший її пункт учергове виявляв недовіру меру, другий вимагав скоротити кількість його заступників. Оскільки в нашому «театрі абсурду» короля грають підлеглі, з таким же успіхом можна запропонувати Юрію Григоровичу відрізати собі пару пальців або відправити рядовим у зону бойових дій рідного сина. Але звучать вимоги файно, то чому б їх не надати?! Біда тільки, що сам мер послідовно уникає спілкування з громадою, довіряючи цю неприємну процедуру секретарю міськради МАЛЯРЕНКУ, який з кривою посмішкою колективні звернення приймає, а через день-два за допомогою "Рудани" перекручує і їхній зміст, і надану формальну відповідь. І така поведінка призвела до того, що виходити до людей йому стало моторошно: «можуть же й побити!»
Вручення чергового папірця із заздалегідь передбаченою долею відбулося не без ексцесів. А після обіду мені, вперше за півроку звернень і скарг, зателефонував слідчий із Саксаганського райвідділу. Він запропонував о 16-й годині прийти на місце і показати саме той приймальний пункт металу, про який я розповідав у газеті два місяці тому. Оскільки міліція неодноразово повідомляла, що про пункт знає і навіть заходи вживає (а час операції визначено заздалегідь), я не став приховувати своєї позиції: «слуги закону» вже попередили «своїх друзів - порушників закону», - і пункт буде зачинено. Та слідчий був наполегливий: «тільки сьогодні і тільки о 16-й!»
І справді, у призначений час приймальники пили пиво у найближчому «генделику”, а слідчий розігрував переді мною мало не виставу. Було задіяно ще одного співробітника в цивільному, а також "вбитого" наркомана, якому довірили роль власника зачиненого гаражу. Не без клопіту знайшли двох «понятих» і склали протокол: «дивіться всі, ми прийшли, а гараж зачинено!..» У процедуру фальсифікації слідчих дій раптово втрутився пересічний громадянин на "Дачії", який не зрозумів того, що відбувається (усі ж - у цивільному!) і почав гупати в один з гаражів "металістів", вимагаючи здійснити приймання. Слідчий мужньо проігнорував несподіваність, дописав протокол і зазбирався мершій піти, бо я запропонував зафіксувати ще й інші правопорушення. (Бо невеликий чин, він виконує тільки те, що йому наказано, а у все інше - «не втручатися!»...
23 липня приймання здійснювалося цілодобово.
24 липня о двадцять першій п`ятдесят навантажений з горою «КАМАЗ» виїхав на дорогу. Слідчий всебічно виконав свою роботу: склав підлого папірця, "злив" мене правопорушникам, дав «зелене світло» бізнесу своїх начальників.
26 липня з ранку прийшла інформація: ГРЕЧУХ повертається. Для мене особисто це означає тільки те, що в середу на прийом в УВС можна не йти, бо цей начальник все вже знає в подробицях і керує саме так, як я неодноразово доповідав читачеві. Для інших мешканців міста «лялькова вистава» зі зникненням та поверненням героя-законоборця цікавіша. Якщо (окрім головного героя) дослідити ще й образи другорядних персонажів, які наполегливо виступають від імені мас, то можна здогадатися, хто насправді ляльковод.
Читач може бути невдоволений тим, що я «змішав до однієї купи» загальне і особисте, так би мовити, стихійне (бо від природи) і суспільне. Прошу вибачення за це і пояснюю: хроніка то є хроніка! До того ж, "масові акції" через тиждень забудуть самі ж їх організатори, а про зливу 14 липня нагадає чергова злива, про беззаконня і ментовське свавілля - черговий випадок беззаконня. Ось саме це, останнє, а ще - наша нездатність (чи неготовність) впоратися з ними, свого роду іграшковість місцевого громадького руху на додаток і є стихійним лихом липня 2014 року в місті Кривому Розі.

Леонід БАГАШВІЛІ

НА СВІТЛИНАХ:




$IMAGE2$

стихія, бачте...
Фото автора.
Переглядів: 335 | Додав: pprosvita | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: