Йдучи назустріч 1-го травня, серед різних приготувань у нашому місті вирішили, принаймні, одне болюче питання. Вирішили радикально і лише за одну ніч. «Собаче питання» майже перестало існувати. На зупинках транспорту «Інтернат», «Кільце 44-го кварталу» та інших зникли зграї собак, яким до цього завдяки сердечним громадянам удалося в собачих умовах перезимувати зиму. Як відомо, наше громадянське суспільство не занадто вдається до благодійності та чуйності до всього живого, то йому й байдуже до долі «братів наших менших»: жодних некрологів з цього приводу не було. То куди ж поділися ці бездомні нещасливці? – бідкаються ті, хто підгодовував тварин, і вдаються до різних припущень. За першим, оптимістичним, але маловірогідним, наш міський голова Юрій ВІЛКУЛ, не позбавлений європейських амбіцій, зібрав їх в ім’я європейських цінностей до притулку з нормальними собачими умовами - і бути їм щасливими і безтурботними. За другим, ще менш вірогідним, собаки, дочекавшись літа, самі добровільно пішли із життя, щоб більше не перемерзати у наступну зиму. Щодо третього, то можна впевнено сказати, що міський голова клятвено посвідчить, що він їх не вбивав… Зайвий раз переконуєшся, що собача доля не лише не передбачувана, а й взагалі вкрита мороком невідання. Особливо, якщо це комусь треба! Микола КОРОБКО
|