Повідомляємо ще раз наших читачів про те, що під вище зазначеною рубрикою («Слуга мертвого слова») ми будемо публікувати історії і результати звернень та інформаційних запитів, спрямованих до посадовців різного рівня на території Дніпропетровської області, для того, аби, врешті, отримувати не відписки, а справжні повні відповіді, а ще краще – не тільки, власне, самі відповіді, а й можливість бачити конкретні звершення, які б реально вирішували підняті у тих листах питання. До того ж, напочатку наступного року редакція нашої газети повідомить читачам про те, хто ж саме із тих посадовців, до яких зверталися громадяни, виявився свого роду переможцем у змаганні серед тих, що заважають нам жити, а не служать нам, як це малм б робити. Якщо наш «антигерой» не з’явиться на вручення пам’ятних грамоти й медалі, де буде виписане звання «Слуга мертвого слова», ми все одно опублікуємо результати в газеті і разом із нею відправимо всю названу атрибутику за місцем проживання (або роботи) переможця.
ХТО І З ЯКОЮ МЕТОЮ ДОЗВОЛИВ МУЧИТИ ТВАРИН?
До редакції звернулася Галина Володимирівна ТКАЧЕНКО, член товариства захисту тварин:
«На 2012 - 2017 роки в нашому місті розроблена програма захисту приблудних собак. У ній передбачено стерилізацію таких собак та спорудження притулку для них. На сьогодні містом з місцевого бюджету виділено 100 тисяч гривень на стерилізацію, йде робота із укладення угод із ветеринарними клініками «Степ» і «Доктор Дог». Цей процес відбувається уже протягом двох місяців, та ніяк ОЖКГ нашого міста під керівництвом Олександра КАТРИЧЕНКА не може довести цю справу до кінця.
Стосовно ж будівництва притулку маю інформацію про те, що це будівництво «заморожене». Та чи буде поновлено процес його спорудження в наступному році, поки що невідомо. Також невідомо й про те, чи буде відбуватися стерилізація тварин наступного року. Нині ж, як на мене, в діяльності «Сансервісу» я вбачаю ознаки злочину по відношенню до приблудних тварин. Бо там стверджують, що собак нині уже не вбивають, а відвозять у безлюдні місця. Але перед тим, як собаку кудись вивезти, її треба взяти в руки і розмістити в машині. З цією метою використовують різноманітні ветпрепарати. А «Сансервіс використовує препарати нервово-паралітичної дії, що заборонені у всіх цивілізованих країнах світу. А от в Україні такі препарати не заборонені, бо вони дешеві.. Тому ними й користуються під час вилову собак. А те, що під впливом дії таких препаратів собака вмирає протягом трьох-п’яти діб від страшних мук і постійних епілептичних приступів, які не перериваються ані на хвилину, нікого не цікавить.
Я направила в «Сансервіс» три запити стосовно цього, аби мені дали відповіді про назву тих препаратів, про те, хто дозволив їх використовувати і ким затверджене рішення на їх використання, а також – чи має фельдшер «Сансервісу» спеціальну ветеринарну освіту. Крім цього, я ще багато інших питань піднімала у своїх зверненнях, але жодної конкретної відповіді на них я так і не отримала. Замість них – отримала різного роду відписки.
Це питання я також підняла у листі-зверненні до нашого міського голови, до Юрія Григоровича ВІЛКУЛА. 8 липня цього року я зареєструвала лист у виконкомі міської ради. 24 липня я повинна отримати відповідь на це своє звернення».
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
