У попередніх числах редакція нашої газети вже інформувала про те, що підбиті підсумки «боротьби кандидатів» на «антипремію» найбільш збайдужілих чиновників у справі відповідей на звернення громадян та в питанні найбільш бездіяльного реагування на інформаційні запити. Редакція вже повідомляла, що назвала «переможця»: нинішнього міського голову Юрія ВІЛКУЛА. Тобто - «лауреат антипремії» під назвою «Слуга мертвого слова» остаточно визначився. Цією ж публікацією ми розпочинаємо нове коло пошуку, яке завершиться підбиттям підсумків у 2014-му році, до 200-річчя від дня народження Тараса ШЕВЧЕНКА. Тож просимо наших читачів надсилати свої «паперові історії» сумних контактів із владою з тим, аби виявити наступного «лауреата».
КОЛИ ПОСАДОВЦІ ПОВОДЯТЬ СЕБЕ ЯК ЗАГАРБНИКИ… Академік ГРУШЕВСЬКИЙ вважав, що історію України треба читати з бромом. Для вивчення ж буремної сучасності можуть уподобати більш дієві ліки. Не через те, що все так погано, а через те, що вже не можна посилатися на засилля корупцією, на реальну відсутність державності, недостатню розвиненість суспільства… Сьогодні ми самі є ковалями своєї долі. Тож саме нам відповідати за повсюдне засилля корупції і брехні, безправ’я і беззаконня. Історія країни складається з маленьких історій її громадян (чи то підданих). Одну з них я розповів у попередньому числі «Променя Просвіти»: про процес зубожіння й до того не заможної станції швидкої медичної допомоги в Кривому Розі. Він повністю вписується в загальну картину стану нашого суспільства. Зокрема, - щодо прав людини на гідні умови праці, на їх покращення. А іноді - просто на захист свого життя: щоб не вмерти прямо на роботі за тих умов. У червні цього року незалежна профспілка водіїв Криворізької станції медичної швидкої допомоги за підтримки більше сотні людей звернулася до президента України, прем’єр-міністра, голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, прокурора області та свого керівника із заявою, у якій просила навести лад у роботі автотранспорту, і та заява передусім стосувалася низького рівня безпеки праці. Випадок нетиповий. Оскільки рабство є, за суттю своєю, станом людської душі і побутує у нас майже повсюди. Оскільки не часто трапляються випадки масового прояву громадської свідомості та незламної гідності. Люди сподівалися… Але ні через місяць, ні через два не надійшло жодної відповіді, крім інформації про те, як скарга послідовно спускалася з гори вниз й опинилася в кабінетах тих же посадовців, на некомпетентність і бездіяльність яких люди скаржилися. Тоді профспілка звернулася по допомогу до одного з числа депутатів Криворізької міської ради й до генерального прокурора зі скаргою на порушення права на звернення. На запит депутата відповів Костянтин БЄЛІКОВ. До діалогу з заявниками жоден із обраних «слуг народу» так і не зглянувся, не вдався. Перш за все, посадовець повідомив, що за зверненням голови профспілки Василя ТКАЧУКА (про інших осіб там навіть не згадується) на станції працювала комісія обласного управління здоров’я і що більшість наведених фактів не підтвердилися. Та ані склад комісії, ані сам документ люди так і не побачили, які зверталися. Тобто, думка невідомої кількості близьких до влади функціонерів (жоден з них, можливо, не сідав у автомобіль з боку керма) заздалегідь переважувала інформацію, що її подали більше сотні водіїв-професіоналів. Далі ще цікавіше. Заступник міського голови Кривого Рогу показує, що з 1 січня 2012 року комунальний заклад «Криворізька станція швидкої медичної допомоги» переведено на фінансування з обласного бюджету і що за підсумками перевірки обласного управління охорони здоров’я зобов’язано адміністрацію станції розробити та подати на узгодження план заходів із усунення недоліків. Яких саме недоліків, - не сказано. Мабуть, тих, що не підтвердилися. Чи тих, які заступник міського голови все ж таки визнав як «наслідок недостатнього фінансування» протягом останніх (семи!) років. Криворіжці, очевидно, будуть приємно здивовані таким зізнанням, оскільки загальноміська газета «Червоний гірник»» (її засновник – Криворізька міська рада) регулярно інформує про стовідсоткове виконання бюджету, а колишній міський голова, який дивиться на «швидку» як на клієнта власного бізнесу, наполегливо пропонується теперішньою владою в якості державного діяча. Середньому (пересічному) розуму важко таке зрозуміти. Бо незрозуміло, чи то звіти влади були вже звичною для неї і звичайнісінькою брехнею, чи то вона взагалі ніколи й не планувала утримувати станцію швидкої медичної допомоги?.. Але тепер (запевняє посадовець) все буде добре! І навіть отримано 12 нових автомобілів! – Начебто від цього поліпшився стан 20 відсотків тих старих, що ще якось бігають? Чи то самі по собі зміняться безжальні для здоров’я водіїв умови праці? А через кілька днів прийшла відповідь і з генеральної прокуратури. Начальник відділу захисту конституційних прав і свобод громадян (як приємно звучить, чи не правда?) повідомляв, що скаргу щодо неотримання відповіді… надіслано… вниз, вниз, вниз… і що звідтіля вас «неодмінно поінформують». Бо саме так влаштовано нашу державу: вивчати питання або взагалі щось корисне робити ніхто не буде, а от «інформувати» буде саме той, на кого скаржаться. У більшості з нас, співгромадян, є свої, схожі на цю, проблеми й подібні наслідки. Бо комусь плюнув межи очі подібною відповіддю і бездіяльністю «ЖЕК», комусь – виконком, комусь - міліція, прокуратура, суд… І скільки їх, тих посадовців, які повинні служити людям, служать чи то своєму гаманцю, чи то своїм переконанням і вважають, що вони – вищі за всіляку «дрібноту» навколишню, а тому можуть робити на цих постах що завгодно! Скільки їх таких, що поводять себе, як загарбники у чужій країні, утримуючи цю велику країну в центрі Європи у злиднях, у корупції, у беззаконні!? Тож скільки вони будуть правити нами?! На перше запитання я не знаю точної відповіді, а от на друге знаю: СТІЛЬКИ, СКІЛЬКИ МИ ЇМ ДОЗВОЛИМО. Леонід БАГАШВІЛІ, м. Кривий Ріг
|