PP

     Вівторок, 16.07.2019, 15:12



вихід | Гість | "Гості" Гість | RSS 

 


Головна » 2013 » Липень » 2 » Садівник і Тля (Байка)
14:44
Садівник і Тля (Байка)
Чужинська Попелиця (а простіше,- Тля)
Угледіла, де можна поживитись,
Щоб їсти й пити, тільки не трудитись,
Прибрала все до рук і вже гуля.

Господарює на городі Тля,
А Садівник відпочиває в хаті,
Заквітчаній, мов панночка на святі,
Бо знає, що навкруг – його земля.

Тому він легко (на багато літ!)
Віддав ту землю Тлі в користування
За спокій без турбот і частування
Та й розкошує, як в сметані кіт:

І муркотить, оточений тілами
Красунь заморських, і танцює, й п’є,
І всі щедроти світу пізнає,
Про що не бачилось і в снах поміж ділами.

Але недовго він розкошував,
Бо десь під осінь однієї днини,
Побачив свій город без жодної рослини,
І лиш тоді про все пожалкував

І став шукати Тлю, щоб пояснила,
Якого дідька щезло все з землі
І де село (бо жив же він в селі!),
І де та сила, що таке вчинила?

Дійшов до центру, глядь, аж всюди Тля:
Розбухла біло-синя й інша всяка…
Нема людей, лише худий Собака
Стрів на проході, хоч навкруг – його земля!..

«А гдє Ваш пропуск, по какому праву
Сюда ворваліся, как тот фашист?
Іль, может, Ви - бандіт і терорист?...» -
Почув з порогу ще, і зразу збавив

І оберти, і натиск. Очі – вниз.
Ще й попросив: «Мені, товаріщ, нада
Туда, а Вам – ось малінька награда…», -
Та й дав тому на лапу, щоб щось гриз…

Подіяло: дістався кабінету,
А там у кріслі – теж розбухла Тля,
Тож Садівник покірно, мов теля,
Зайшов і помолився на портрети

А з крісла: «Мєлочь ти! Молісь своїм!
Канай отсєль у ту свою «оселю»
І там ослом живі, кріпак осєлий!
Не понімаєш? Я могу й другім…»

«Охрана! – крикнула, - Ось цього – до землі!
Щоб ближчим був до милої, до неї!...
Нехай на цвинтарі несе ту ахінею
Про землю й волю. Досить! Слава –Тлі!»
____________

Ось так і ми, віддавши владу Тлі,
Залишились чужими на землі,
Своїй, напіврозкраденій, в неволі,
А зграя Тлі гуляє на престолі,
І в регіонах їхні пики ситі
Кидають заклики несамовиті
Про «дружбу у Таможенном Союзє»,
Хоч їхня ціль уся – в розбухлім пузі.
То х то ж ми? Українці чи для Тлі
Пособники і бранці при руїні?
Хто там шепоче «Слава Україні…»? –
Гучніше! Дійте на своїй землі!
І годі голови схилять та хитрувати,
Бо землю й волю треба повертати!
Гей, Садівник, народ, не гни ти спину
На ту розбухлу від посад тварину!

Сергій ЗІНЧЕНКО
Переглядів: 424 | Додав: pprosvita | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: