PP

     Вівторок, 16.07.2019, 15:08



вихід | Гість | "Гості" Гість | RSS 

 


Головна » 2013 » Липень » 24 » Петро ЛИСЕНКО: «Ідея створення першого екомузею на Криворіжжі почала втілюватися…»
09:13
Петро ЛИСЕНКО: «Ідея створення першого екомузею на Криворіжжі почала втілюватися…»
- Пане Петре, партнерство, на сьогоднішній момент, зацікавлене саме Вашим варіантом ідеї створення першого на Криворіжжі екомузею. Поділіться, будь ласка, основними складовими цієї ідеї і, в першу чергу, - з якою метою у великому промисловому місті треба створювати екомузей? Хіба може Кривий Ріг із його вкрай напруженою екологічною ситуацією претендувати на такі музеї? – Таке перше запитання до Петра ЛИСЕНКА, аніматора проекту екомузею в рамках партнерства «Відродження річки Саксагань» (ВідРіС), заступника голови Криворізького міського правозахисного товариства.

- Ви маєте рацію. Але не тільки пересічні мешканці, але й представники керівництва міста не зовсім чітко і вірно усвідомлюють суть сучасних європейських поглядів як на розуміння екологічного чинника, так і на питання музейної справи. Сьогодні екологічні проблеми влада намагається вирішувати суто адміністративними методами (хоч і у вигляді «громадської ініціативи мешканців») силами працівників підпорядкованих установ, закладів…. Суботники, дні довкілля… Але це загалом не вирішує проблем…
Ось, наприклад, у нашому Центрально-міському районі. Все місто бачило проведення масштабних робіт з очищення Саксагані у її частині від Гданцівки до впадіння в Інгулець. Нещодавно у мене була можливість обмінюватися думками з одним із заступників голови нашого міста, який приречено розводив руками і був розчарований тим, як деякі мешканці центру міста не тільки не виносять сміття до новеньких сміттєзбірників, які влада, поставила в громадських місцях відпочинку, але й просто поперевертали їх. А інші нібито не помічають цього. Або інше, - проблема смороду (особливо зараз, у літню спеку) там, де відстоюються маршрутки. Навіть нецивілізована картина задоволення природних потреб водіїв біля маршрутки (а її змушені спостерігати і жінки, і діти… під час свого перебування на зупинці чи просто зі своїх вікон) змусила мешканців мікрорайону діяти в напрямку створення справді цивілізованих умов для маршрутників. Візуально проблема нібито була вирішена, бо мешканці побачили новенький туалет неподалік кінцевої зупинки. Але реально проблема не зникла. Бо туалет - сам по собі, а водії все так і роблять як і раніше… Декілька днів тому спілкувався з водієм маршрутки, який, за моїми спостереженнями, є одним з найбільш вихованих із числа тих, що працюють на маршрутах на Макулані, де я проживаю. Запитую: «Чому водії маршруток не користуються туалетом, який на прохання мешканців, владою було обладнано саме для водіїв маршруток?» Та навіть цей культурний водій у відпоівідь став розмовляти зі мною в формі претензій. Але після нетривалого спілкування він зрозумів, що варто просто змінити свою звичну поведінку, подумати про свій життєвий простір не як споживач, а як людина, що може його покращити, для якої інші люди теж намагаються щось покращити… то може і він для інших щось чисте і приємне зможе зробити…
А тепер – стосовно самого поняття «музей». Сьогодні для багатьох це є поняттям, яке має з одного боку чинник чогось цікавого, що зберігається десь в анналах, хранилищах, експозиціях, виставках… яке навіть не завжди потрапляє на око пересічним людям. З іншого, - це чинник чогось вже віджитого, не актуального, минулого… яке вже не діє… про яке можна більш розповідати. Навіть часто можна чути таке висловлювання щодо цього: «Це вже пора передати або в музей або на звалище…»
Наведені мною приклади говорять про те, що причини забруднення нашого життєвого простору знаходяться в на самих. Покращити свій життєвий простір ми зможемо не тільки розумінням проблеми, а змінивши свою поведінку. Від пасивного споживача-спостерігача - до активної людини, здатної на дії. Маю на увазі взагалі людину, яка або важко працює, або керує великим виробництвом, або сидить у владному кабінеті, або заробляє або, навпаки, живе від пенсії до пенсії…. від субсидії до субсидії, ту що ходить пішки, або їде на крутому авто, і законослухняну, і не дуже… Кожна людина проживає життя, але далеко не кожна людина здатна на дії, щоб його змінити на краще. Тобто, ми розуміємо цінність природного, духовного, культурного, промислового спадку, але самі поняття «екологія» чи «музей» як такі, на жаль, не можуть активно і ефективно покращити наш життєвий простір. Процес створення екомузеїв певним чином дозволяє багатьом людям стати дієвими активними творцями живого музею екології свого життя в усіх розуміннях цього слова.

- Відомо, що партнерство «ВідРіС» схвалило Вашу ідею стосовно створення екомузею у Кривому Розі. В чому її суть і основні елементи?

- Ідея створення першого екомузею на Криворіжжі почала втілюватися під час перших презентацій поглядів та можливостей їх реалізації саме в рамках Декларації партнерства «ВІДРОДЖЕННЯ РІЧКИ САКСАГАНЬ». Свої погляди стосовно її реалізації мною було викладено під час робочої зустрічі партнерства в Кривому Розі (29.05-01.06.2013). На підставі аналізу місцевого природного, промислового, культурного спадку, врахування думок фахівців у цих напрямках, громадської думки, думки небайдужих людей та на базі особистих напрацювань мною було сформовано його концептуальний формат саме на території, що є в дельті річки Саксагань при її злитті з річкою Інгулець. Тим самим ми акцентуємо увагу громади на важливому статусі річки Саксагань, як тієї, яка живить і Інгулець з його Інгулецьким степом, а через нього - Дніпро (Національний символ Великої єдиної України) і як ту, що дозволила людям - першим поселенцям, оселитися саме в її дельті і облаштовувати своє і фізичне, і культурне, і духовне середовище, організовувати промисел (видобуток залізної руди, налагодження промислового виробництва чавуно- і сталеливарної промисловості і все, що з цим пов’язане), а від нього і розвивати місцевий спадок.


Згідно задуму майбутній Криворізький екомузей вміщує три основні сегменти:
1. Природна спадщина, де основним об’єктом є геологічна пам’ятка природи «Скелі МОДру»;
2. Промислова спадщина – територія першого на Криворіжжі Гданцівського чавуноливарного заводу, де ще залишаються деякі будівлі, споруди або руїни цих споруд, місця видобутку руди, будинкт працівників та інженерного складу, історичні місця;
3. Культурна спадщина – або, умовно кажучи, «Криворізька Монмартр» (територія центру «Старого міста»), - це прибережні паркові зони, архітектура та колоритні споруди «старого міста», пам’ятники, унікальні вулички з бруківкою, огорожами, парканами старої епохи початку промислового розквіту Кривого Рогу, серед яких - і будинок Ф.МЕРШАВЦНВА (засновника першого парку європейського зразку на Криворіжжі) , вулиця Каунасська (кол. Синагогальна)та інші. Як і будь-який екомузей, наш теж не задумується як статичне утворення, а розглядається у перспективі спільного дискусійного, різнопланового, різносекторального (участь простих мешканців, громадських організацій, представників бізнесу, влади) формування і розвитку проекту.

- Які конкретні дії вже зроблені у створенні Криворізького екомузею?

- Представники нашої команди, прихильників цієї, ідеї були у складі групи, яка 1-3 липня 2013-го ознайомилася із досвідом польських колег в екомузейній справі. В Польщі вони зустрілися з творцями Екомузеїв Babiej гір та Lanckorona, вони дізналися, як ці ініціативи були розроблені, відвідали кілька об’єктів, у тому числі, - зустрілися з представниками Асоціації Babiog?rski зеленої лінії, екологічної та культурної асоціації “Бурштиновий шлях” з Lanckorona, ознайомилися із творцем і виробником унікальних шахів для трьох осіб, у міні-цеху bibułkarskich, побачити, як марковані екомузейні ініціативи сприяють спілкуванню з людьми, чиї господарства є частиною Екомузею. На вугільній шахті ГВІДО група ознайомилася з підземним туристичним маршрутом на глибині 320 метрів. Також оглянули парову лебідку в колишній шахті ЛУЇЗА, історичні будівлі колишньої шахти та відвідали вал MACIEJ, який знаходиться на реконструкції для майбутнього використання туристичною приватною компанією «Demex».
Зараз учасниками партнерства та іншими прихильниками ідеї створення Криворізького екомузею здійснюються заходи з опрацювання території, визначення об’єктів, маршрутів, обсягу проведення можливих робіт, можливості із залучення різних ресурсів, джерел та можливостей для активізації створення Першого Криворізького екомузею. Сьогодні вже долучилися до роботи або дали згоду допомагати опрацюванню цієї ідеі відомі і не дуже відомі у місті небайдужі до збереження нашої спільної спадщини прихильники-волонтери, серед яких - люди з різною фаховою підготовкою: археологи, історики, геологи, інженери-технологи, журналісти, літератори, мистецтвознавці, військові експерти, громадські діячі, працівники державних та комунальних закладів та прості люди нашого міста.
Під час візиту до території майбутнього екомузею 22 червня 2013 року прихильниками ідеї було здійснено важливі для подальшого опрацювання проекту дії:


- розвідка і хронометраж основного магістрального пішого маршруту через основні територіальні сегменти екомузею;


- розвідка під’їзних шляхів до основних територіальних сегментів екомузею;
- розпочато роботу з первинної інвентаризації, обліку потенційних об’єктів
майбутнього екомузею;


- попереднє обговорення безпосередньо поблизу об’єктів можливих перспектив їхнього включення до проекту, їх відновлення або збереження (або консервування) для подальшого застосування у межах екомузею або на подальшу перспективу для його розвитку і розширення.

- А які саме об’єкти Ви вже визначили для подальшого опрацювання?

- Узагальнено можу сказати, що на сьогоднішній момент по кожному сегменту визначено від 3 до 5 об’єктів для подальшого опрацювання. Але з метою забезпечення певної безпеки для тих об’єктів та обмеження непередбаченої уваги до них, коли вони ще не мають певного статусу як офіційний об’єкт екомузею, з боку осіб або організацій, що можуть нашкодити справі, ми вирішили поки що їх перелік не оприлюднювати широкому загалу. Також багато з них ще потребують фахового експертного вивчення, аналізу, ідентифікації для подальшого планування їхнього відпрацювання в межах майбутнього проекту. Але про деякі з них вже можна казати. Вони відомі криворізькій громадськості. Це Скеля «Орлине гніздо», яка потребує не тільки окремої опіки з боку спільноти, але й конкретних фахових робіт як по її збереженню, так і по обладнанню прилеглої території і маршрутів навколо неї для організації цивілізованого її відвідування так і безпеки пересування навколо неї пішоходами. Це будинок де перебував Криворізький тубдиспансер і де на рубіжі 19-20 століття розміщувалася контора Гданцівського чавуноливарного заводу (за адресою вул..Комуністична позаду будинку 27), яка не повинна залишатися без уваги громадськості і влади для збереження як об’єкт промислового спадку Криворіжжя. Це так званий «Будинок МЕРШАВЦЕВА» - будинок (за адресою вул.Грабовського,9), який сьогодні існує у вигляді руїн і теж потребує опіки як громади, так і влади нашого міста і держави. Більш ретельно і фахово ми плануємо обговорити подальші наші дії як у колі фахівців-експертів з різних питань, так і підчас відкритого обговорення під час робочих зустрічей партнерства «ВІДРОДЖЕННЯ РІЧКИ САКСАГАНЬ» у Кривому Розі яки відбудуться вже 15-18 липня цього року.

Бесіду вів Сергій ЗІНЧЕНКО
Переглядів: 559 | Додав: pprosvita | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: