Про свої враження, зокрема, розповів своїм колегам по Партнерству, які поки що не змогли стати учасниками тієї поїздки, нинішній керівник секретаріату Партнерства в Кривому Розі Микола КОРОБКО, який є головою Криворізького міського правозахисного товариства.
Із самого початку свого виступу він підкреслив: «До цього часу головним чином ми ділилися інформацією зі своїх вражень, які ми маємо від загальної картини нашого перебування в Польщі, від того порядку, який там існує (з точки зору нас як екологістів). Але меншою мірою ми говорили про те, який досвід ми запозичили. І сьогодні моє завдання – все-таки проаналізувати певні моменти саме під цим кутом зору».
Далі, після того, як Микола КОРОБКО зазначив, що група криворіжців прибула до Кракова 30 червня увечері, він розповів про перебування в Шльонську наступного дня (аби там «ознайомитися з тематикою, яка характерна для екомузею»), про зустріч з активістами організації «Зелена лінія». А ще – про перебування в одному будинку, який перетворено в приватний музей, про відвідання музею іграшок і про те, як побували «на колишніх вугільних підприємства у Шльонську, де шахти припинили (або частково припинили) свою безпосередню діяльність». Потім продовжив свою розповідь, цього разу зосередивши увагу на тому, як на третій день перебування в Польщі «відвідали об’єкти того, що за нашою програмою має назву «відродження ріки», а також – про свого роду символ трисекторального партнерства, як це прозвучало в розповіді..
Микола КОРОБКО підкреслив, що громадські організації там «можуть працювати як певні інститути» і що, зокрема, названій вище організації у процесі створенні екомузею «вдалося мобілізувати всі сектори суспільства», що вона є «дієвою і має вплив на діяльність людей у цьому регіоні», що «під час перебування на об’єктах, ми побачили, що велика увага приділяється відновленню давніх традицій, характерних для тієї чи іншої місцевості». Він поінформував, що для реалізації проекту в результаті поїздки до Польщі зібрано чимало літератури (в тому числі, отримано книгу одного з учасників Партнерства з польської сторони, пані Барбари КАЖЬОР), що багато з там побаченого занотовано з метою використання на криворізькій землі, починаючи від того, як використовувати у своїй роботі підручні матеріали (наприклад. – для спорудження амфітеатру під відкритим небом) і закінчуючи використанням дієвих методів з метою активізації населення, включаючи проведення різних конкурсів та опитувань. А щодо свого роду символу трисекторального партнерства Микола КОРОБКО повідомив, що криворіжці мали зустріч із тамтешнім майстром (який є підприємцем, лісотехніком з вищою освітою), котрий реалізував свою ідею з виготовлення шахових дошок для гри в шахи на трьох. За його словами, двоє з учасників поїздки придбали такі шахи.
Відповідаючи на наші запитання, про свої враження від перебування в Польщі, аспірантка Криворізького ботанічного саду АН України Інна МИХАЙЛЕНКО, яка виграла грант Президента України для обдарованої молоді в 2013 році, підкреслила:
«Я хотіла б відзначити те, що саме завдяки цьому візиту ми зуміли побачити те, про що раніше тільки читали чи бачили на папері. Ми побачили, що таке екомузей і як він функціонує, що таке промисловий туризм (бо в нашому місті про це тільки йде мова), ми побачили це в реаліях. Ми зрозуміли, що це можливо зробити, залучивши до цього місцеву громаду, місцеву владу і працівників бізнесу. І ми всі приїхали з Польщі із великим натхненням і з намірами все це у нас зробити».

ЄЖИ ДАРОВСЬКІ: «НАЙВАЖЛИВІШЕ – ЦЕ ТЕ, ЩО МИ БУДЕМО РЕАЛІЗОВУВАТИ НАШІ ДУМКИ І СТВОРЮВАТИ УМОВИ, ЩОБ ЖИТЕЛІ ЗМОГЛИ ВИСЛОВИТИ СВОЇ ДУМКИ, СВОЇ МРІЇ» 

Мабуть, читачам буде цікаво, з якими думками й намірами підходять до реалізації проекту з відродження Саксагані на криворізькій землі представники польської сторони. Про це ми обов’язково будемо інформувати. У цьому числі публікуємо деякі з цих висловлювань. Переклад з польської на українську зробила Людмила РИБАЛКО (крім Єжи ДАРОВСЬКОГО, який сам відповідав українською).
Координатор проектів асоціації агенцій регіонального розвитку України в Польщі Єжи ДАРОВСЬКІ з цього приводу зазначив наступне:
«Минулого року ми організували Партнерство і нині дуже радіємо з того, що воно запрацювало. Нині перед нами постало велике завдання. Адже після того, як ми зробили вихід у визначене місце на узбережжі Саксагані (в районі так званої Соколовки), ми зараз маємо зробити представлення наслідків проведеної там нами роботи суспільству, жителям цієї місцевості на території Жовтневого району, в мікрорайоні «Зарічний». Там проживає тисячі людей, і ми маємо дізнатися, провівши анкетування, чи вони підтримують наші думки щодо того, аби на узбережжі були створені умови для гарного, культурного, у контакті з природою, відпочинку. По-перше, ми сподіваємося, що люди візьмуть участь в анкетуванні й дадуть свої відповіді (а це має бути не менше двохсот людей, і чим більше, тим буде краще). А ще після анкетування ми будемо знати, що хочуть люди тут побачити, на цьому березі, будемо знати, які у них є думки, мрії і пропозиції... Звичайно, ми маємо небагато коштів для цього, але ми маємо хоч би розпочати, а в наступних проектах – уже розширювати те, що буде зроблено на початку. Найважливіше – це те, що ми будемо реалізувати наші думки, наші наміри, а ми будемо намагатися діяти як засіб суспільства, ми передаємо методику, але й намагатимемося створити такі умови, щоб жителі змогли висловити свої думки, свої мрії, а ми - допомогли їх зреалізувати».
Президент фундації «MILA» Барбара КАЖЬОР звернула увагу на таке:
«На березі річки відбулося анкетування присутніх на тій території людей, що там відпочивали, вони виявилися мешканцями цієї території. Анкетування було проведено із залученням 22-х осіб. А пізніше будуть проанкетовані й інші мешканці цього району. Під час теоретичних занять представники Партнерства і мешканці району познайомилися з методикою публічного облаштування території, що була привезена зі США й набула великої популярності у всьому світі й безпосередньо в Польщі. Познайомив криворіжців та представників Партнерства з цією методикою пан Томаш ЄЛЕНСЬКИЙ, який є експертом з Політехніки Краківської. Метою методики є вироблення плану облаштування території саме з урахуванням потреб мешканців тієї території, де вони живуть. На початку серпня буде оголошено конкурс на облаштування території біля річки Саксагань а районі Соколовки. Оголошення будуть розповсюджуватися через мас-медіа та на сайті Партнерства з відродження річки Саксагань. Все мешканці можуть через сайт подавати всі свої проекти й голосувати за них. Той проект, який набере найбільшу кількість голосів, виграє. Ще одним напрямком роботи Партнерства є створення екомузею. Думка зі створення екомузею в нашому місті буде представлена в трьох напрямках: природному, культурному та в тому, де можна чомусь навчитися: щоб показати цінність і природну винятковість, культурну спадщину і коріння виникнення та розвитку промислового регіону Кривого Рогу. У вересні відбудуться практичні заняття саме щодо створення екомузею, й ми остаточно з’ясуємо для себе, де буде це місце, яким воно буде і чим воно буде привабливим для мешканців Кривого Рогу».
А Ані ЯЖЕМСЬКА, представник цієї ж польської організації, додала:
«Буде облаштовано невеличку частину узбережжя біля річки Саксагань в районі Соколовки, що на «Зарічному». На початку серпня буде оголошено конкурс з представлення проекту щодо облаштування місця над річкою, а до кінця листопада (маємо таку надію) на базі запропонованого від громадськості проекту будуть уже виконані роботи».
Томаш ЄЛЕНСЬКИЙ, експерт з Політехніки Краківської, так розповів про роботу, яка виконується:
«Протягом перших двох днів відбулися робочі зустрічі. Першого дня була опрацьована теорія публічного облаштування території, а другого дня – практичне опрацювання цієї методики з використанням анкетування. Мешканці підійшли до цього з великою зацікавленістю, та були дуже здивовані з того, що про їхню думку питають і про те, що саме вони хочуть бачити на тому місці, де вони відпочивають. Із великої кількості пропозицій від мешканців будуть відібрані ті, які набрали для них більшу важливість. А пізніше будуть опитані й інші жителі району, а в результаті будуть втілені в життя в межах проекту їхні пропозиції».

В’ЯЧЕСЛАВ СТРАННІК ПРО БУДИНОК МЕРШАВЦЕВА: «Я ДОБРЕ ЗНАЮ ЦЕЙ БУДИНОК, ВІН СТОЯВ БИ ЩЕ ДУЖЕ ДОВГО» 

Як повідомив аніматор проекту зі створення екомузею в Кривому Розі Петро ЛИСЕНКО під час роботи активістів Партнерства з відродження річки Саксагань у Криворізькому педагогічному інституті 18 липня, «Один із об’єктів, будинок МЕРШАВЦЕВА, – уже в руїнах, за парканом, і варто було хоча б зберегти руїни і пам'ять про те, що відбувалося в цьому будинку і хто там жив».
З цікавою інформацією щодо цього будинку виступив тоді ж і керівник місцевої організації «Ліга культури», відомий криворізький художник В’ячеслав СТРАННІК:
«…У мене в будинку МЕРШАВЦЕВА була майстерня протягом десяти років. Я добре знаю цей будинок, він стояв би ще дуже довго. Його зруйнували спеціально. Там свого часу хотіли збудувати який-небудь дохідний будинок, щоб давати квартири, але щось не вийшло. Є план цього будинку, повністю є документація. Раніше цей будинок був історичною цінністю місцевого значення, залишились документи, матеріали. Тобто, все це можна повернути, будинок – відновити і створити в ньому, припустімо, якийсь краєзнавчий музей. Я не думаю, що для цього треба багато сил і зусиль. Це невеликий все-таки особняк. Тим більше, що це перша двохповерхова будівля в цьому місті. Вона датується 1854-м чи 1857-м роком, дев’ятнадцятого століття. Є документи, є плани і можна повернути. Тому що багато в чому це робилося незаконно…Тобто, будинок МЕРШАВЦЕВА треба все-таки повернути, оскільки на нього є документи як на історичний пам’ятник місцевого значення. І його не можна було, скажімо, перепродавати Ось чому, припустімо, якщо ми всі разом якось звернемося у той же самий виконком, у той же самий дніпропетровський музей, то ми можемо подібним чином повернути будинок у власність міста і зайнятися відновлювальними роботами. Тим більше, що (ще раз кажу) документація існує…» - (переклад з російської – С.З.).
Ось це, дуже й дуже коротко й фрагментарно, з того, що відбувалося під час роботи учасників Партнерства з метою відродження річки Саксагань, протягом 15-18 липня 2013 року в Кривому Розі. Після чергового приїзду партнерів із Польщі до нашого міста будемо знайомити наших читачів із тим, що буде відбуватися далі, у наступних числах нашої газети.

Олена МАКОВІЙ, Сергій ЗІНЧЕНКО.

НА СВІТЛИНАХ:


Фото авторів