ЛЮДИ відчувають свою незахищеність. Причому не де-небудь посеред вулиці чи посеред великої площі глупої ночі, а у себе вдома, за, здавалось би, міцними стінами. І це не просто слова. Про таке, наприклад, свідчать деякі обставини судової справи, яку розглядають у суді Центрально-міського району міста Кривого Рогу під головуванням судді Олени МЯСОЄДОВОЇ.
Збігає вже рік з того часу, як пенсіонер і колишній військовий Михайло КРОЧА разом із членами своєї сім’ї подали позов до суду на адміністрацію кількох підприємств (товариств із обмеженою відповідальністю). Вони скаржаться на те, що діяльністю тих підприємств фактично створені такі умови, які не дозволяють спокійно жити й відпочивати у своїх помешканнях через шум та інші чинники. Але суд став уже, так би мовити, останньою інстанцією. А до цього були листи-звернення до органів місцевого самоврядування та до державних установ у Кривому Розі. В тому числі, - до міського голови, до прокурора Кривого Рогу та до прокурора Дніпропетровської області. При цьому важливо зазначити, що у тих листах-зверненнях мова йшла не тільки про шум, а й про дещо інше.
Так, якщо до активних дій будівельників протягом 2005-2007 років на розі вулиці Пушкіна та проспекту Карла Маркса Михайло КРОЧА із своєї сім’єю проживав у цілком комфортній квартирі на другому поверсі, то після того, як під його вікнами з’явився дах, під яким упевнено розмістилися кафе „Джеронімо” і зал гральних автоматів, вийшло, що тепер його сім’я та їхні найближчі сусіди проживають в умовах напівпідвального приміщення й до помешкання сім’ї військового пенсіонера можна спокійнісінько зайти прямо з даху через вікно. Тобто, можна вважати, що існує пряма загроза вторгнення в квартиру з подальшим її пограбуванням. Однак владні структури, до яких зверталися, чомусь не взяли до уваги цей важливий момент. Чому? Можливо високі посадовці вважають, що створювати безпечні умови для проживання криворіжців – не їхня функція? – Але ж існує пряма загроза скоєння злочину. І мовчання високопосадовців щодо цього можна розцінити по-різному. В тому числі, – і як певного роду сприяння шляхом бездіяльності.
Крім того, важливо зазначити ще одне, про що вже йшла мова в одному з попередніх матеріалів нашого часопису: про деякі розбіжності щодо режиму роботи кафе „Джеронімо”. На чиєму боці правда: на боці держави, виконкому Центрально-міської у місті ради чи адміністрації ТОВ „Платан-гейм” (кафе має працювати до 22-ї години, до 23-ї чи цілодобово)?
Сергій ЗІНЧЕНКО
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
