Цього року з ініціативи керівництва нашого міста його визволителів вшанували за три дні до самої дати визволення, 19-го, у четвер. Залишилося їх тепер у нас тільки 45 чоловік... А із самого дня визволення проминуло трохи більше років: 65... За ці минулі роки підростали й падали дерева, що їх посадили криворіжці переможної весни, згодом з’явилися на поверхні українського чорнозему п’ятиповерхівки, пізніше – дев’ятиповерхівки, а вже на переломі тисячоліть почали з’являтися багатокімнатні приватні будинки, схожі на палаци. Зрозуміло, що живуть у останніх не ті наші визволителі. Але є одна закономірність: чим менше залишається живих визволителів Кривого Рогу, тим більше зростає число тих будинків-палаців, у котрих живуть далеко не вони, що визволили нас від фашистської чуми. І цього року відзначили-вшанували. Знову були виступи, знову в пам’яті визволителів зринали спогади. На трибунах (чи просто на місцях для таких виступів) були помічені, в основному, ті ж керівні чиновники, що й раніше. Хіба що у середовищі гостей із Росії були певні зміни... Потім усі урочистості завершилися, всі кудись розійшлися: по квартирах різних ...поверхівок, по хатах, по палацах... Точніше, ті, що по палацах, - ходять уже з натугою, бо звикли не ходити, а їздити, їздити, їздити... – Хоч верхи на місті чи на цілій країні. Так (дивись!) і геть заїздити нас можуть...
Тож вшанували... – До наступного кінця зими. Залишився тільки напис на фасаді театру драми та комедії:„Слава визволителям міста!” (на світлині).
Сергій ТЕРЕН
|