PP

     Субота, 23.11.2024, 20:38


вихід | Гість | "Гості" Гість | RSS 

 


Головна » Статті » СТАТТІ ВІД ПРОСВІТИ » Кривий Ріг

СОНЕТИ
У іншому (незнаному) житті
Ми будем іншими, але все ж будем,
Хоч світ залишимо у забутті
Чи з Магометом, чи з Христом, чи з Буддою...
Та навіть в тій, далекій, сироті,
Що Землю успадкує, де ми, люди,
Колись плекали мрії золоті,
Впізнає Бог мерця часів Іуди,
Бо в сироті воскреснуть наші душі
Для прожиття на вже знайомій суші.
Але такі далекі ті примари
Від стад сучасних, що кудись пливуть
Здається, - вже в свою останню путь,
Сьогодні, крізь неспокій днів, - як хмари.
Х Х Х
За тими, світлими, кого любили
Душа щемить так, ніби відчува.
Що є зв’язок і є таємні сили,
Що означають більше, ніж слова
Про цвинтар чи покинуті могили,
Де рік за роком пророста трава.
І, якщо душі нам не засліпило,
То в них і пам’ять про людей жива.
Чому ж ми плачем, якщо є зв’язок
(Живий, а не позичений з казок)
Та твердим про життя на самоті? –
Бо наші мрії із життям не в мирі:
Можливо, злине щось живе у вирій,
Але це потім буде: в дні святі.

Сергій ЗІНЧЕНКО,
м. Кривий Ріг
Категорія: Кривий Ріг | Додав: pprosvita (11.09.2010)
Переглядів: 796 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: