ЇЇ ПРИСПАЛИ ДОБРІ ЛЮДИ, ПАТРІОТИ…
До початку з’їзду Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА, який нещодавно відбувся у Києві, організатор перевороту 2008-го року у Дніпропетровській обласній «Просвіті» юрист і журналіст Сергій ДОВГАЛЬ зробив вояж по організаціях «Просвіти» області, підбиваючи їх керівників долучитися до створення видимості делегування своїх представників на згаданий захід. Як і 5 років тому, він одержав чергового відкоша, але з властивим йому цинізмом поширив інформацію про те, що очолюваний ним десант до Києва обрано з дотриманням усіх вимог Статуту Товариства. Та про зовсім інше свідчать звернення до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська голів Дніпродзержинського, Павлоградського, Нікопольського обєднань «Просвіти». Фактично всі місцеві об’єднання, де не вдалося ДОВГАЛЮ і компанії вчинити переворот, від нього, як і раніше, відмежовуються. У ці дні у судах Дніпропетровщини тривають розгляди справ за позовом С. ДОВГАЛЯ до голови облоб’єднання М. О. КОВАЛЕНКА про витребування у останнього печатки, свідоцтва про реєстрацію, документів і майна організації. У поясненні суду ДОВГАЛЬ зазначає, що до організації скликання конференції («конференції» 2008 року) він відношення не має: «на конференції, де мене було обрано з трьох альтернативних кандидатур головою, я був присутнім всього-на-всього як рядовий делегат, один зі 110, який навіть не брав участі у жодному робочому органі конференції. І сам за себе навіть не голосував. А публічно від цього утримався, тому про якісь мої «неправомірні дії», як стверджує Позивач, говорити не доводиться». Чим же викликане таке відхрещування організатора перевороту від своїх заслуг у цій справі? Адже у своєму листі на адресу МОВЧАНА свою «діяльність» він висвітлює дещо інакше, про що свідчать наступні недружні з правдою зізнання: «Сам же, усвідомлюючи необхідність порятунку товариства, вже тоді «тихою сапою» почав створювати у Дніпропетровську первинні осередки, яких дотепер не було взагалі… Нашими неабиякими зусиллями створено потужну міську організацію в Дніпропетровську, обрано 62 делегатів на конференцію обласну. При цьому згідно статуту створено первинні осередки у семи з восьми районів Дніпропетровська, проведено конференції районні – усі протоколи на підтвердження цього, де комар носа не підточить, ми надали вищезгадуваній контрольно-ревізійній інспекції Центрального правління «Просвіти»… Наступним етапом було проведення конференції обласної. Для цього я відвідав усі регіональні організації, де «Просвіта» хоча б у якомусь вигляді існує». Ось про таку бурхливу «діяльність», підтримувану контрольно-ревізійною інспекцією Центрального правління «Просвіти», і про яку лише ходили чутки серед просвітянського загалу, за рік до перевороту доповідає МОВЧАНУ особа, яка, за її словами, до організації скликання конференції («конференції» 2008 року) відношення не має. «Скромність» ДОВГАЛЯ щодо заслуг в організації конференції пояснюється просто: на суді з’ясувалося, що у ДОВГАЛЯ немає не лише протоколів якихось осередків, але й у списках так званої обласної конференції зазначені делегати, померлі ще до її проведення, і люди, які навіть наміру не мали брати в ній участь. Отже, виходить, ДОВГАЛЮ невідомо, хто був ініціатором скликання чи то зборів, чи то конференції, яка була норма представництва делегатів, хто вписував у списки учасників заходу відсутніх людей! Його просто несподівано обрали на конференції, малопоінформованим делегатом якої він був! Саму ж конференцію проводив сам голова вищестоячого контролюючого органу «Просвіти» І.В.ГОЛОБУЦЬКИЙ, який офіційно доповідав про її легітимність та відповідність Статуту на засіданні Центрального правління, Головної ради та з”їзді. Важко сказати, чи бували ще де випадки, щоб звітні збори проводив контролюючий орган і з наступним визнанням легітимності своїх дій, але в мовчанівській «Просвіті» це проходить «на ура». Після таких «трудів» новообраному «голові» не залишається нічого іншого робити, як таємно від просвітян Дніпропетровщини реєструвати в управлінні юстиції «зміну» керівництва не за документами свого об’єднання, а за листом не уповноваженої на це законом особи. Про це стало відомо громадськості після оголошення у суді клопотання ДОВГАЛЯ такого змісту: «Прошу долучити до справи копію листа Голови Товариства «Просвіта» П. М. МОВЧАНА на адресу Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, на підставі якого воно видало відповідний наказ № 243 від 12.03.09 року, згідно з яким взято до відома інформацію про зміну керівних органів Дніпропетровської обласної «Просвіти» і в якому, зокрема, зазначається те, що з приводу незаконності мого обрання головою обласної «Просвіти» жодних скарг від райоб’єднань Дніпропетровської області до Секретаріату Товариства не надходило». Певно, юристу ДОВГАЛЮ не відомий той факт, що Законом України «Про об’єднання громадян» (редакція 1992 року, зі змінами) передбачено, що «всі основні питання діяльності об’єднань громадян повинні вирішуватись на зборах всіх членів або представників членів об’єднання» (а Дніпропетровське обласне об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА є об’єднанням громадян), а голова товариства «Просвіта», згідно Статуту Товариства, може лише ініціювати переобрання голів обласних об’єднань, то пану ДОВГАЛЮ варто знати, що в подібних випадках Секретаріат Товариства має вести облікову роботу щодо надходження скарг І хоча з приводу свого «обрання» незаконно призначений МОВЧАНОМ новий «голова» видає бажане за дійсне («скарг не поступало»), МОВЧАНОВУ сваволю не визнали всі районні і міські об’єднання Дніпропетровщини. Вони і по сьогоднішній день не підтримують з ДОВГАЛЕМ жодних зв’язків. Заяви голів цих організацій надходили і надходять до обласного управління юстиції, Міністерства юстиції України і керівних органів Товариства. Зокрема, у листі автора цього матеріалу, голови Криворізького міського об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА, від 2-го серпня 2009 року на адресу пана МОВЧАНА зазначалося: «Прошу надати мені можливість ознайомитися з протоколами засідань керівних органів Товариства, на яких обговорювалося питання підміни діючих районних та міських об’єднань, що входять до складу Дніпропетровського обласного об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка організаціями-двійниками, а також - з протоколами та списком учасників так званих звітно-виборних зборів, на яких головою Криворізького міського об’єднання обрано М.В.КРАМАРЕНКА». Високоповажний голова без зайвого бюрократизму обмежився надсиланням у відповідь писанини ДОВГАЛЯ про обрання «на демократичних засадах» «голів» Криворізького міського та Дніпропетровського обласного об’єднань, відповідно, КРАМАРЕНКА та ДОВГАЛЯ. Пан ДОВГАЛЬ, придбавши у спосіб, не передбачений ні Статутом Товариства, ні законом, повноваження голови облоб’єднання, виклав у суді наступну версію передісторії свого сходження на посаду: «З 21 грудня 2006 року цим приміщенням безпідставно заволодів громадянин КОВАЛЕНКО Микола Олексійович, який, скориставшись немічним станом тодішнього голови обласної «Просвіти» … чинить перешкоди у користуванні ним нашою громадською організацією. При цьому громадянин КОВАЛЕНКО Микола Олексійович самочинно проголосив себе головою обласної «Просвіти» …». Якщо ці слова співставити зі словами голови Товариства, народного депутата України Павла МОВЧАНА, наведені ним двома роками пізніше у листі від 31.07.08 на адресу голови Дніпропетровської облдержадміністрації В. БОНДАРЯ, а саме: «У виконанні своїх статутних завдань «Просвіта» тісно співпрацює з органами державної влади всіх рівнів. На теренах Дніпропетровської області діє облоб’єднання «Просвіта» ім. Т.ШЕВЧЕНКА, яке очолює КОВАЛЕНКО Микола Олексійович», то базікання ДОВГАЛЯ про загарбницькі дії громадянина КОВАЛЕНКА є більш ніж цинічними. А цинізму, підступності і брутальності пану ДОВГАЛЮ не позичати. Ось як у листі до МОВЧАНА від 24.01.07 року він характеризує людину, «немічним станом якої скористався М. О.КОВАЛЕНКО» (мова йде про початок дев’яностих років минулого століття): «Звісно, для мене ця громадська робота була навантаженням непомірним, бо я, на щастя, ніколи не був безробітним. Отож почав відшукувати кандидатуру людини, яка б очолила Товариство на Дніпропетровщині. Для себе перебирав ймовірні варіанти. І тут де не візьмися десь через добрих півроку існування Товариства став мені безперервно телефонувати громадянин Володимир ЗАРЕМБА, якого я до того не знав, і наполегливо пропонувати свою кандидатуру у голови Товариства. Я його спершу відверто не сприймав … (далі - досить образливі характеристики – ред.). Навіть прохав людей, які з ним близько контактували, допомогти відбитися від такого кандидата на голову «Просвіти». Але, мабуть, у мені надто глибоко сидить суто українська риса, як покірність перед обставинами, що я, зрештою, погодився запропонувати кандидатуру ЗАРЕМБИ. Оскільки тоді у мене був на Дніпропетровщині авторитет незаперечний, Володимира Івановича обрали головою «Просвіти» хоч і не одностайно, але досить впевнено». Здається, зрозуміло: обрали законно! Але ні! Покірний обставинам і з українською душею автор сповіді додає: «Щоправда, ваш заступник Микола НЕСТЕРЧУК протягом щонайменше семи років говорив дніпропетровцям, з якими спілкувався, про необхідність переобрання ЗАРЕМБИ. Не вникав він тільки в одну обставину: а хто, власне, ЗАРЕМБУ обирав? Хоча як відповідальний секретар Товариства мав би вникнути насамперед. Тоді б переконався, що ЗАРЕМБУ не обирав ніхто(!) (Тут, дійсно, читач мав би поставити знак оклику, але автор листа його опередив). А далі ще «переконливіше»: «Точніше кажучи, він обирав сам себе»… Загалом кажучи, просвітянські організації Січеславщини уже більше п’яти років витримують натиск інтриг і наклепів любителів орудувати «тихою сапою». Вони провадять невтомну роботу просвітницького спрямування, відкидаючи всі зазіхання авантюрних псевдовождів від просвіти.
Микола КОРОБКО, один із засновників Криворізького міського об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА.
$IMAGE1$
|
Категорія: Кривий Ріг | Додав: pprosvita (13.10.2013)
|
Переглядів: 1269 | Коментарі: 2
| Рейтинг: 0.0/0 |
|