ВАСИЛЬ СКРИПКА звертає свою увагу на дослідження російського вченого, представника міграційної школи О.Міллера, який вбачає у сучасних народних піснях залишки творчості давньої слов'янської спільності. До того ж, на його думку, багато церемоній під час виконання весільних обрядових пісень було спершу почерпнуто з життя, «як наприклад, спроба забрати силою наречену, викуп і т. ін.». Таке узагальнення давало змогу тлумачити приїзд нареченого до дівчини, як появу ворога. Далі плач молодої під час виконання різних церемоній та обрядів, зокрема весілля обумовлюється також залишками давноминулих літ, та, насправді, за словами В.Скрипки, така поведінка дівчини радше обумовлюється обставинами життя, елементами побуту, «а не ведуть своє походження від давнини, міфів, тому вони не є анахронізмом».
У полі зору представника міграційної школи російського вченого О. ПИПІНА завжди були демократичні ідеали, а отже, як зазначає Василь Микитович, спонукали вченого звернутися до чеської пісні, на «головні моменти боротьби чеського народу проти соціального і національного гніту» [8, 152]. Ось чому О. Пипін не оминав увагою народну творчість періоду гуситського руху і підкреслював німецькі та церковні впливи на чеський народ, але розглядав їх не як колоніальні методи асиміляторської політики, а скоріше як культурні європейські впливи на Чехію. Далі О. ПИПІН, за словами В. М. СКРИПКИ, загострював свою увагу на міщанських піснях напівнародного характеру, які походили як від латиністів проти гуситів, так і від послідовників Яна ГУСА. Ці зразки літературної творчості здебільшого мали сатиричний характер. Крім того, на думку Василя Микитовича, О.Пипін справедливо високо оцінював сатиричні пісні і зазначав, що вони несуть велику актуальність, зв'язок з історичними подіями.
З іншого боку, досліджуючи слов'янські пісні, О. ПИПІН констатував той факт, що чеська пісня найбільше піддалася впливові сучасності, у ній сталися найбільші зміни, зникла архаїчність, та, як зазначає Василь Микитович, «поетичний хист живе ще в народі, але створює пісні вже в нових обставинах усього побуту».
До праць, які цікавили В.СКРИПКУ як дослідника слов'янського фольклору, належать дослідження М.ДРАГОМАНОВА з українського фольклору. Василь Микитович відзначає, що сам Михайло Михайлович відіграє велику роль у вивченні слов'янського фольклору. У його ранніх працях відчутним був вплив міграційної теорії. Так, за словами В. Скрипки, розглядаючи невільничі пісні з мотивом, коли батько продає свою доньку туркам, а брат - сестру, М. ДРАГОМАНОВ не бачив об'єктивних причин виникнення таких творів на українському ґрунті, а тому вважав, що галицькі тексти з подібним мотивом виникли на основі західнослов'янських впливів. До того ж у своїх розвідках, на думку Василя Микитовича, український вчений підкреслював спорідненість чехо-моравської та української пісні і визнавав моравську пісню якщо не матір'ю нашої пісні, то сестрою. Та найбільш подібні, за словами М. ДРАГОМАНОВА, пісні на розбійницьку тематику, бо вони перебували у постійному взаємовпливові.
Олена ГОНЧАРЕНКО, кандидат філологічних наук, доцент Криворізького державного педагогічного університету.
Продовження – в наступних числах часопису
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
