У кандидата технічних наук, фізика-теоретика Юрія ТИСЕНКА, який мешкає в одному з непримітних будинків обласного центру по вулиці Філософській, 45 надрукованих наукових праць. В тому числі – дві книги: „Субкварки” (1995 рік) і „Теорія пресубкварків” (1997 рік). А народився він 1946 року в місті Дніпропетровську в українській родині. Його бабуся, Софія ТИСЕНКО, була княгинею, а батько тієї бабусі, Михайло БАЛАН – теж князь, далекий  нащадок українського князя БАЛАНА, котрий 1709 року брав участь у Полтавській битві разом з Гетьманом Іваном МАЗЕПОЮ і королем шведським КАРЛОМ 12-м.

Важкою була доля родини ТИСЕНКІВ за часів Радянського Союзу. Тітка Юрія, Галина ТИСЕНКО, померла дуже рано, ще в 35 років, від запалення легенів, а її донька, Софія АНАН’ЄВА, померла від поліартриту, проживши всього на рік більше, а його мати, Зоя ТИСЕНО, - від хвороб, які стали наслідком Голодомору в Україні 1932-1933 років.

А сам Юрій в далекому від сьогодні 1969-му закінчив навчання, отримавши диплом з відзнакою, у Дніпропетровському державному університеті за фахом „теоретична фізика” і займався науковою роботою. Його перша стаття з теорії плазми вийшла у світ  у 1970-му, а з вересня 1973-го  він вже працює в цьому ж університеті асистентом на кафедрі теоретичної фізики. Та після захисту в 1987 році кандидатської дисертації Юрій ТИСЕНКО залишився без роботи й взагалі без засобів до існування. Тож 13 років довелося йому... збирати пляшечки на вулицях та бульварах. Звертався він в різні підприємства та в інститути, готовий виконати будь-яку роботу. Та не брали...

Підтримав Юрія відомий український письменник Володимир ЗАРЕМБА, багаторічний голова Дніпропетровського обласного об’єднання ВУТ „Просвіта” імені Тараса ШЕВЧЕНКА. Юрій ТИСЕНКО став просвітянином, долучився до друкування й розповсюдження просвітянської газети „Січеславський край”, в січні 2003-го за допомогою Володимира Івановича навіть вдалося зареєструвати приватний університет „Наша Україна”. Але – знову труднощі, цього разу – з ліцензією. Та вірить вчений, що і їх вдасться все-таки здолати: допоможуть час і добрі люди.

                                                 Людмила БЕНЬ,  

викладач фізики, м. Дніпропетровськ.