До 140-річчя „Просвіти”
Грудень став місяцем відзначення громадською культурно-просвітницькою організацією Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка 140-річчя свого заснування у місті Львові, що сталося 8 грудня 1868 року, а на Січеславщині - ще й 20-річчя відродження просвітянської діяльності у Січеславі (Дніпропетровську), Новомосковську (14 грудня 1989 року) та інших містах.
Просвітяни є справжніми патріотами, які діють згідно Статуту: сприяють утвердженню української національної ідеї, державної української мови, розвитку національної культури, відродженню історичної пам’яті, сприяють формуванню національної свідомості та піднесенню духовності й добробуту українського народу.
З нагоди ювілею «Просвіти» відбулися науково-практичні конференції у Києві, Січеславі і різних містах нашої області. А 14 грудня, у день Андрія ПЕРВОЗВАНОГО і свята Калити, у Новомосковську відбулися вечорниці, присвячені просвітянському ювілею.
В оформленому в українському стилі клубі міськвиконкому, який люб’язно надав просвітянам відділ культури, зібралися одягнені у вишиванки гості, просвітяни, учасники вечорниць. Поряд із плакатом «140 років Всеукраїнського товариства «Просвіта» розташовані на виставці надбання Новомосковської «Просвіти». Це альбоми, в яких на фотографіях зафіксовані заходи (їх проводили просвітяни протягом 19 років), це публікації в газетах і книжкові видання за авторством просвітян, старовинні й сучасні рушники, подаровані просвітянами, ікони Божої Матері та Ісуса Христа, подаровані українською церквою (отець Микола), портрет Тараса ШЕВЧЕНКА, вишиваний просвітянами, фотографія з конференції Товариства української мови 1989 року.
Смачно пахнуть спечена п. В.Коваленко калита, підвішена до палиці, а в макітрах - вареники.
Учасників вечорниць радо зустрічають паніматка вечорниць голова «Просвіти» Емма ШАПОВАЛОВА і господар В.ЗАТИШНЯК, член «Просвіти» і голова районної організації КУН.
«Ви проходьте, не баріться на веселі вечорниці!», - лунає голос паніматки. Хористи під керівництвом Д.МІРОШНИКА (а це найактивніші просвітяни) зустрічають гостей піснею «А вже тії гості в хату йдуть…». Господар вечорниць вітає членів Конгресу українських націоналістів на чолі з п. М.ЧУГАЄМ, козаків Всеукраїнського козацтва на чолі з генерал-хорунжим п. В.БОНДАРЕНКОМ, представництво Товариства політв’язнів і репресованих на чолі з головою В.ЦАПИКОМ, членів Всеукраїнського об’єднання ветеранів на чолі з п. Л.ЗОЗУЛЕЮ. Прийшли на вечорниці збирач раритетних українських виробів Я.СУХИЙ, науковці і дослідники А.ДЖУСОВ, І.СТОРОЖЕНКО. Смачними пирогами учасників вечорниць пригостила голова партії «Наша Україна» пані Наталія БРАЖЕНКО. Хористи привітали всіх величальною піснею «Многая літа!».
Всі учасники свята з піднесенням співають пісню на слова Тараса ШЕВЧЕНКА «Реве та стогне Дніпр широкий», яку заспівують просвітяни М.ТРИЛЕНКО, М.ШЕВЕЛЬОВ, В.ЗАТИШНЯК, В.КАБАЦЮРА.
Науковці та ерудити взяли участь у вікторині, присвяченій історії «Просвіти». Були пригадані основні заходи, які проводились просвітянами протягом 20 років.
Радо зустріли найстаршу учасницю «Просвіти» Прасковію Харитонівну БРОВЧЕНКО (їй 91 рік), яка піднесено згадала про діяльність «Просвіти» 30-х років минулого століття на Воронівці. «Просвіта» була корінням освіти і культури у Новомосковську, особливо в мікрорайоні Воронівка, залізничної станції Решкута. Просвітяни займалися ліквідацією безграмотності, допомагали малограмотним, збирали посиденьки, де читали «Кобзар» ШЕВЧЕНКА, ставили вистави «Наталка Полтавка», «Сватання на Гончарівці». Прасковія Харитонівна наголосила на тому, що на той час всі спілкувались українською мовою, пропагували українську культуру. Центром театральної та музичної діяльності був гурток при Новомосковській залізниці, у цегляній будівлі ПЧ-8 проводились танцювальні вечори під музикування талановитої родини БРОВЧЕНКІВ, скрипаля Івана ГОРУСА, музик Івана ШОКАЛА, Соні ДРОБАХИ, Марії ЩЕРБИНИ. Драмколектив працював під керівництвом акторів Пилипа і Павла ОСТРОУХОВИХ.
Учасникам вечорниць представляють книгу голови районного об’єднання «Просвіта» Емми ШАПОВАЛОВОЇ} «Сузіря талантів родини БРОВЧЕНКІВ», яка розповідає про участь родини БРОВЧЕНКІВ і їхніх друзів у діяльності «Просвіти», про спогади І.ГОЛОВАТОГО, Ф.МОПАРЕВСЬКОГО, Б.КОВАЛЕНКА, про історію церкви, побудованої на кошт Кирила ТАРЛОВСЬКОГО (її зруйнували в 1940 році, про це розповідає Л.ДЖУСОВ). Уривки з цієї книги були опубліковані до 140-річчя «Просвіти» у газеті «Слово Просвіти».
Новомосковська «Просвіта» у минулих 90-х роках відродилась у середовищі працівників залізничного вокзалу. Прикро, що просвітяни БОРКОВСЬКА Ольга, СТАХІВ Євген, ГАЛЬЧУК Микола відійшли від активної діяльності. Сподіваємося, що вони не відставатимуть від таких просвітян як Прасковія Харитонівна БРОВЧЕНКО, яка цього разу під акомпанемент бандуристок разом із М.ТРИЛЕНКОМ проспівала «Місяць на небі…».
Господиня та господар вечорниць привітали з ювілеєм і люб’язно надали слово корифеям «Просвіти» 90-х років. На той час очолювали Раду «Просвіти» П.ТОКАР, В.КДИМЕНКО, М.ШЕВЕЛЬОВ, В.ЛЯЛЬЧУК. Присутні на зустрічі Михайло ШЕВЕЛЬОВ та Віталій ЛЯЛЬЧУК пригадали про плідну діяльність просвітян, про відзначення 175-ї річниці від дня народження Тараса ШЕВЧЕНКА, 500-ліття Козацтва, про відкриття за підтримки Левка ЛУК’ЯНЕНКА пам’ятника жертвам голодомору, про відзначення Дня Незалежності, прийняття Конституції України. В.ЛЯЛЬЧУК з повагою згадав імена просвітян-активістів, душі яких уже відійшли до Бога. Це – КУЛЬЧИЦЬКІ Юрій і Аполінарій, САМОХВАЛОВ Леонід, ЛІТВІНОВ Микола, БАРТАЩУК Сергій, КОРОЛЬ Микола, СІВЕР Михайло, ЛЕСИК Віра, ОГОЛЬ Віталій, БОГЛИК Петро, Микола САРМА-СОКОЛОВСЬКИЙ. Нещодавно провели в останню дорогу керівника хору Віктора ГРОМОВА. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять своїх побратимів.
Віталій ЛЯЛЬЧУК і Михайло ШЕВЕЛЬОВ продовжують активну участь у роботі «Просвіти». Михайло ШЕВЕЛЬОВ згадав, як активно випускали радіопередачі. Та на сьогодні занедбане радіомовлення далеко не до всіх доносить голос «Просвіти». Добрим словом згадав Михайло ШЕВЕЛЬОВ учителів, які були опорою «Просвіти». Це – Н.І.ЩЕРБИНА, Н.І.ГУБА, Л.В.РІЗНІЧЕНКО, Д.М.ПЛОТНІКОВА, Т.І.ЗЕЛЕНСЬКА і багато інших. Саме вчителі прищеплюють учням любов до української мови і культури, навчають їх спілкуванню рідною мовою не тільки на уроках, а й між собою. Виховний потенціал закладів освіти невичерпний, і варто поглиблювати взаємодію школи і «Просвіти».
Господиня представила книги М.ШЕВЕЛЬОВА «Ув’язнена юність», «Ув’язнені пісні України», випущені за підтримки «Просвіти». Корифеїв і фундаторів місцевої «Просвіти» привітали бандуристи піснею «Ой, у полі нивка».
Наші бандуристи (керівник С.КУЦЕНКО) – найактивніші учасники «Просвіти». Нещодавно вони брали участь у Всеукраїнському фестивалі «Дзвени, бандуро!», у Всеукраїнському фестивалі козацької пісні «Байда» у Тернополі, отримали дипломи 1-го і 2-го ступенів, від імені Президента України Віктора ЮЩЕНКА премійовані бандурою.
Про активну участь бандуристів на ниві відродження і утвердження української культури розповідає Емма ШАПОВАЛОВА у книзі «Дзвени, бандуро, над Самарою». Ця книга підготована до друку, зареєстрована у видавництві «Пороги», але на її видання відсутні кошти. Немає таких меценатів, якими були К.ТАРНОВСЬКИЙ, О.ХРЄННІКОВ, Д.ЯВОРНИЦЬКИЙ, О.ПОЛЬ та інші. Вся надія на підтримку міського голови В.І.ЛІТВІЩЕНКА. Бандуристи підтримують і примножують славу рідного міста, заслуговують того, щоб про них знала вся Україна.
Хористи, якими донедавна керував просвітянин Віктор ГРОМОВ, залюбки співали українських пісень. Тут же й дійшли одностайної думки присвоїти хору ім’я Віктора ГРОМОВА та встановити на будинку меморіальну дошку.
Про діяльність хору розповідає Емма ШАПОВАЛОВА у книзі «Віконечко для душі».
Лунають пісні «Ой, заграйте, музиченьки», «У Ярини за двором», «Ой, піду я на долину». Репертуар їхній невичерпний. Співають злагоджено, з серцем, з душею, бо пісня – дар Божий, скарб України.
Колись на вечорницях
Робили не пусте:
У ворона собі іграли,
Всіляких пісеньок співали,
Співали тут і колядок, -
згадував свого часу Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ в «Енеїді».
А сьогодні господиня і господар вечорниць проводять гру «Весела макітра». Макітру з варениками передають з рук у руки по колу під веселу музику. Раптово музика уривається. Той, у кого опинилася макітра, повинен відгадати загадку, розповісти гумореску, заспівати пісню. І тут бажаючих було достатньо. Про козачку співали Олена ПРИХОДЬКО з чоловіком. Сама Олена Іванівна була однією із перших помічниць і організаторів вечорниць. Пригадує, як у 70-х роках у СШ №18 вперше були проведені вечорниці під керівництвом Емми ШАПОВАЛОВОЇ. У «Просвіті» зберігся горщик з написом «Вечорниці, СШ 18, 1976 рік». Про цей захід у свій час повідомляла газета «Радянська освіта».
Розповідала гуморески переможниця конкурсу читців Ганна БУРКАЦЬКА. Читали вірші поети-просвітяни Олександр ХИРЯ, Олександр ТАРАН, Ельвіра ПЕРЕТЯТЬКО, Валентина КОВАЛЕНКО.
Про свої подорожі по світу розповів один із перших просвітян Іван УДОВИЧЕНКО, який наголосив на тому, що «українського цвіту - по всьому світу», що діаспора значно глибше вболіває за Україну і її долю, мову, культуру, пісню, ніж всілякі українські «діячі-чиновники».
Звичайно, не обійшлося на вечорницях і без калити. Кругла випічка звисає зі стелі. Хто, підстрибуючи, відкусить, буде щасливим на цілий рік. Таким щасливцем став козак Василь ПЕРЕПЕЛИЦЯ.
А які ж вечорниці без вареників? Ласуни із зав’язаними очима відшукують вареники під гучний спів хористів: «Їжте, їжте, просимо щиро, вареники наші з сиром». Господиня Віра КАБАЦЮРА обходить всіх, частує варениками власного виробництва. До того ж, Віра КАБАЦЮРА і Зіна ЮНЬКО стали в конкурсі наймоторнішими молодицями вечорниць.
А на завершення вечорниць заспівали пісню «І в нас, і в вас хай буде гаразд». Господиня і господар вечорниць дякують учасникам за активну участь, за те, що не забувають, а утверджують рідні звичаї і обряди.
Всі присутні дякують хористам, бандуристам, господарям за гарні пісні, за веселі розваги, за справжній відпочинок в українському дусі в українській хаті.
Ось так Новомосковське об’єднання «Просвіта», яким понад 15 років керує кандидат філологічних наук Емма Олексіївна ШАПОВАЛОВА, відзначило славне 140-річчя Всеукраїнського товариства і своє 20-річчя.
Олег ПОЙМЬОНОВ,
сотник Українського козацтва, член «Просвіти», м. Новомосковськ
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
