Як і обіцяла, продовжую свою розповідь про зустрічі на цьогорічному фестивалі «Трипільське коло», що проходив  (як і минулого року) напочатку липня в полі під Ржищевом Київської області. І сьогодні я зверну увагу на зміст однієї книги, яка з’явилася в мене під час зустрічі з однією дуже цікавою людиною. Книга називається «Шляхами трипільського світу». Вийшла вона в серії «Невідома Україна» минулого року, видана інформаційно-аналітичною агенцією «Наш час». Сам її автор, відомий в Україні і за її  кордонами археолог-науковець і літератор Михайло ВІДЕЙКО, подарував її мені з автографом.

А справа в тому, що тема, яку піднімає автор уже в декількох своїх виданнях, справді непересічна й бурхливо обговорюється в різних (і далеко не тільки наукових) колах українського суспільства. До того ж, як сказав Михайло ВІДЕЙКО під час інтерв’ю, незабаром має вийти в світ ще одна книга, у якій розповідатиметься про протоміста з далекого від нас Трипілля. А сьогодні звернімося до змісту вже названої книги: «Шляхами трипільського світу».  

Про те, що вона справді цікава, говорять вже самі назви розділів: «Що таке трипільський світ?», «З чого жили трипільці», «Знакові системи трипільців», «Суспільство: від громад до вождівств», «Стара Європа та Трипілля» та інші. Взагалі, вся книга побудована таким чином, щоб дати відповіді читачам на цілу зливу запитань, які можуть виникнути щодо такого поняття, як «Трипільська культура».

Ось один з уривків цієї книги, який може зацікавити багатьох:

«Трипільські поселення можуть трапитися у полі, на схилі над балкою, у долині біля маленького струмка і навіть на високому мисі плато. Тут у пригоді стає те, що більшість земель україни – це поля, які регулярно розорюються. Оранка дістає до давнього горизонту, підіймаючи звідти не лише фрагменти посуду та спалених жител, але часом навіть цілі статуетки чи дрібні посудини. Слід лише уважно дивитися під ноги.

Який шанс таким чином натрапити на поселення трипільської культури? Досить великий. Адже на теренах України ця культура представлена в 19 областях, переважно на правобережжі Дніпра, у понад 2100 пунктах! Чемпіонами по трипільських поселеннях є Чернівецька та Івано-Франківська області (понад 300 в кожній), за ними йдуть Черкаська, Київська, Вінницька, Хмельницька та тернопільська (по 150-250). В одеській трипільці облюбували північні райони, там виявлено декілька десятків поселень, стільки ж на Кіровоградщині, переважно у долині Південного Бугу та його приток. На півночі межі трипільського світу співпадають із межею земель, придатних для хліборобства, тому в Рівненській, Волинській та Житомирських областях їх порівняно небагато. Нарешті, Київ може похвалитися, що на його сучасній території відомо понад 20 поселень і могильників, сліди трипільців виявлено в історичній частині міста, поруч з укріпленнями та палацами доби Київської Русі, на території Києво-Печерської лаври.

 Звичайно, цифра 2100 є непоганою, але підбивати підсумкам археологічним розвідкам трипільських старожитностей ще зарано. Маю докази і можу стверджувати, що білих плям на археологічній карті трипільського світу все ще більше ніж достатньо».

                                              Олена МАКОВІЙ

(Продовження, початок в числі 15-му).