У категорії матеріалів: 126 Показано матеріалів: 121-126 |
Сторінки: « 1 2 ... 11 12 13 |
Сортувати по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Ми свідомо відклали публікацію цього інтерв’ю, бо надто високим був вал інформації про Великий Голод. Тим часом фільм відомого українського документаліста Сергія БУКОВСЬКОГО «Живі» без перебільшення можна назвати художньо найпереконливішим твором про Голодомор за останній час. Однак те саме можна сказати і про інші cтрічки пана Сергія на такі ж складні, неоднозначні теми: присвячений Голокосту «Назви своє ім’я по буквах», документальний серіал «Війна. Український рахунок» (трагедія України у Другій світовій) і ранню елегію про Віру ХОЛОДНУ «Знак тире», — режисер береться за найскладніший матеріал і створює на його основі самодостатнє художнє висловлювання, не втрачаючи при цьому драматичності першоджерела.
|
...Факти для своїх творів письменники черпали з власної фантазії та... |
32-річний Юрій ГАВРИЛЕЧКО з Фонду суспільної безпеки прогнозує другу хвилю звільнень і скорочень на кінець травня, а третю — на вересень-жовтень.
|
В чому проблема теперішньої мовної ситуації? Якщо суспільство вирішуватиме її на рівні XIX століття, тобто народницькими методами на зразок проведення вишиваних свят із лірично-плаксивими віршиками про солов’їність української мови, то ситуації ми не змінимо. Мовна проблематика у нас абсолютно політична. А якщо її перевести в юридичну площину, тоді мовні питання почнемо вирішувати дуже легко та просто. У Кримінальний кодекс слід внести пункт... |
— мова, з якою людина входить у світ, прилучається до загальнолюдських цінностей у їх національної своєрідності. Людина стає свідомою, оволодіваючи мовою своїх батьків. Тому в художній літературі — поезії і прозі — всіх народів поняття рідної мови виступає поряд з поняттям рідного краю, батьківської хати, материнського тепла, вітчизни, тобто рідна мова сприймається не просто як засіб комунікації, не тільки як знаряддя формування думок, а значно інтимніше... |
ПОЧАТОК 20-х років минулого століття — це для українського визвольного руху період глибокої кризи. Кілька років кривавих змагань за втримання державності, жертви самовідданих борців за незалежність не принесли бажаного результату. Це було великою кривдою для українського народу, тим більше, що менші, і не набагато більш готові до боротьби, нації отримали державність внаслідок розпаду Австро-Угорської та Російської імперій. І хоча український національний організм рефлекторно намагався продовжувати боротьбу, обставини не давали шансу на негайне досягнення державності. Потрібно було осмислити причини поразки та скласти план перемоги. Великим щастям для українського народу було те, що серед командирів визвольної боротьби знайшлася людина, яка зрозуміла, що ні Зимові походи, ні місцеві повстання отаманів кардинально не змінять становища народу, бо сам народ не може викресати з себе вогню загальнонаціонального повстання.
|
|