 Вже третій рік на початку липня проходив у Ржищеві, що на Київщині, етно-культурний фестиваль «Трипільське коло». І кожного року – під знаком якоїсь із стихій: 2008-го – Води, 2009-го - Землі, а цьогорічного літа – Вогню. За офіційними підрахунками, попри порівняно високу вхідну ціну, його учасниками і глядачами стало більше 12-ти тисяч чоловік.
Важлива відмінність нинішнього – фестиваль тривав не два, а чотири дні. До того ж, разом із українськими майстрами і майстринями та художніми виконавцями були також представники Білорусі: ансамбль «Osimira», який своїми яскравими виступами привернув увагу численних гостей. Ну, а про популярність на цьому фестивалі українських ансамблів (таких, наприклад, як «Даха-Браха» чи «АтмаСфера») годі й сумніватися: успіх був, як люблять нині говорити, шалений.
Як і раніше, багато було людей з якими справді цікаво спілкуватися: націлених, передусім, на вивчення навколишнього світу природи, а не на споживання. І фактично всі вони стверджували про падіння рівня духовності українців, про суто споживацьке ставлення до землі, до дерев, до водоймищ… Але знову порадували майстри, бо виробів було стільки, що здавалося, ніби сюди з’їхалися вони геть усі-усі: від Луганщини і до Закарпаття.
Учасники фестивалю облаштували тут і сцени, і майданчики (від езотерики до дитячого), була й ціла територія кохання. З усіх боків лунали пісні, музика, сміх і вигуки задоволення. Попри спеку, було святково й чисто на душі і зовсім не хотілося від’їжджати, щоб знову дихати брудним повітрям у брудному місті.
Тут відверто говорили про здобутки та свої плани літератори, про найважливіше для життя людей на землі говорили в дискусіях та зі сцени екологи, всі бажаючі залюбки вчилися танцювати, будувати хату, грати на сопілці, ліпити з глини фігурки ангелів та звірів, а також багато було всілякого іншого. Це був справжній світ творчості і радості, коли живий вогонь фантазії і доброї волі творив дива…
Олена МАКОВІЙ.
На світлинах: 
для «Променя Просвіти» ділиться секретами впливу на людей за допомогою слова керівник центру «Гармонія» з Миколаєва Олексій КУЦЕЛ; 
біля малої сцени фестивалю вчаться танцювати незвичний шотландський танець; 
«Сучукрліт» - так знаково виглядає фігура як уособлення сучасної української літератури.
Фото Сергія ЗІНЧЕНКА.
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
