Посол Юрій СЕРГЄЄВ, постійний представник України в ООН, 18 лютого запевнив «Голос Америки», що в Організації Обєднаних Націй знають вартість підпису Росії на договорах і що прохання України про направлення на Донбас миротворчої місії Європейського Союзу з мандатом від Ради безпеки ООН має перспективу. За його словами, вето Росії в ООН щодо миротворців можна подолати.
- Які подальші офіційні кроки Ви будете здійснювати в ООН стосовно миротворчої місії для врегулювання українсько-російського конфлікту на Донбасі?
- З самого ранку ми почали консультації з вироблення тактики, як виконати це рішення. Від нас сьогодні до кінця дня будуть внесені прпопозиції керівництву щодо тактичних наших кроків. Я думаю, що у нас є кілька аргументів на користь того, що ми можемо просуватися з цією ініціативою в ООН. В цілому всі розуміють пропозицію, яка була проголошена Радою національної безпеки і оборони України. Розуміють, що мінські домовленості опинилися під загрозою у зв’язку з невиконанням і російською стороною, і підписантами мінських домовленостей іх з Луганська і Донецька. І тому, щоб врятувати весь мінський процес і допомогти імплементувати ці домовленості, потрібні сторонні зусилля.
Такими зусиллями можуть бути міжнародні миротворчі колективні сили. Так тут розуміють, особливо після сьогоднішньої заяви Посла Росії про те, що вони будуть протидіяти здійсненню цих домовленостей. Але це – теж рішення, яке буде несприятливе для Росії, тому що їм доведеться переконувти світ, чому вони протидіють таким миротворчим зусиллям. Це несприятлива ситуація для Росії в тому плані, що блокуванням (як мінських угод, так і цієї ініціативи) вони стають перед загрозою, що зі сторони переговорного процесу в Мінську вони зможуть швидко просунутися до сторони конфлікту, що створить зовсім іншу ситуацію в миротворчому врегулюванні ситуації на сході. Тому, я думаю, що ці заяви є з боку Росії неконструктивні і вони є несприятливі для них самих.
- Ви кажете, що Росія насправді буде виступати проти, практично буде блокувати рішення Ради безпеки ООН, якщо таке буде запропоноване. Тоді які перспективи взагалі є? І чи не означає що wt (якоюсь мірою) – політичний крок, а не реалістичний?
- По-перше, - це сигнал в сторону Москви, тому що я так зрозумів, що лінію вже перейдено останніми порушеннями в Дебальцевому всіх мінських угод. Тому це – сигнал, в першу чергу, до Москви: зупинитися, схаменутися і повернутися до виконання того, про що домовлялися. Росія втрачає до себе довіру. Тому всі розуміють тут в ООН, що підпис Росії під будь-яким документом вартий рівно стільки, скільки коштує той папірець, на якому ставлять цей підпис.
Ми розуміємо, що може бути блокування. Але є інші тактичні кроки. як обійти право вето. Я не буду зараз про них говорити, але є рішення, як просувати цю ініціативу в ООН. Тому попрацюємо. Єдине, я впевнений, що робота над цією ініціативою буде тільки зміцнювати солідарність довкола України країн-членів ООН, і Росія буде заганяти себе в подальшу ізоляцію у глобальному масштабі. Переконаний також, що діалог з цієї теми буде зміцнювати позиції і співпрацю з нашими партнерами.
- Чи в ООН піднімається питання (хоча б в кулуарах) про неприйнятність членства Росії в Раді безпеки ООН як країни-агресора? До Росії може бути задіяне положення статті 27 Статуту ООН, де вона може втратити право голосу при розгляді українського питання?
- Так зараз питання різко не стоїть. Але Росія своєю позицією в ООН і в Раді безпеки демонструє те, що вона продовжує порушувати мінські домовлненості, що Росія рухається від переговорника і певного гаранта виконання мінських угод до сторони конфлікту. І тоді по відношенню до неї може бути задіяне положення статті 27 Статуту ООН, де вона може втратити право голосу при розгляді українського питання. Так що чим більше вона буде виступати в такій категотричній формі, як вона діє, тим більше вона рухатиметься до такого свого можливого положення.
Що стосується членства – так, тут піднімається питання не тільки про це, а й про легітимність перебування цієї країни в ООН у зв'язку з тим, що були статутні порушення процедури в 1991 році при прийнятті її в члени ООН і наданні їй статусу постійного члена.
- Як Вам вдається витримувати Посла Росії Віталія ЧУРКІНА на засіданні і поза ним? Чи взагалі спілкуєтеся з ним?
- Я не з ним спілкуюся. Я спілкуюся з членами Ради безпеки і рахуюся з тією раціональною думкою, яка там лунає. Ми всі бачимо, що Україна має підтримку. Вона різна, але вона консолідована з точки зору недопущення втрати Україною суверенітету, поновлення її територіальної цілісності. Це звучить від кожної делегації країн-членів ООН і це те, що мене надихає. Те, що собі дозволяє російська делегація, - волна навіть перевищує свої повноваження, бо більш стримано веде себе керівництво російської дипломатії в ООН.
Газета української діаспори «Свобода» (США), число 10, від 6 березня 2015 року.
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
