 Хоч ніби й багато всього написано про виготовлення писанок та про символіку, яку використовують для їх виготовлення, але кожного разу все сприймається по-новому. Особливо ж тоді, коли ти не просто розглядаєш уже готові розписані яйця, а сама їх готуєш та розписуєш. Саме так все і відбувалося посеред квітня в одному із затишних приміщень Криворізького історико-краєзнавчого музею, коли проводила майстер-клас криворізька писанкарка Наталя ВОЙТЕНКО. І хвилювалося серце, а з нього виростала якась велика сила, котра підказувала, як творити-малювати, аби та писанка була справді твоєю й могла навіть стати справжнім оберегом. Але, зрозуміло, що в першу чергу треба було слідкувати за вмілими рухами майстрині та уважно спостерігати за тим, як саме вона виконує малюнок. Та загалом усе вийшло пристойно, бо найголовніше – не сам результат, а участь серця в тому діянні й намагання бути в гармонії з природою, з самим Творцем.
Один з організаторів цього майстер-класу – Маріанна ЛЮБАС, член Національної спілки майстринь народного мистецтва України. Вона сама займається іншим народним мистецтвом (створенням витинанок), але цього разу вирішила долучитися й до виготовлення писанок, бо сказала, що дуже часто використовує таку ж українську символіку для витинанок. Вона дуже хоче, аби українські народні традиції, велике мистецтво наших пращурів, не вмирало, а розвивалося. І в творчості писанкарки Наталі ВОЙТЕНКО вона бачить живе мистецтво, бачить знахідки.
А сама Наталя ВОЙТЕНКО розповіла, що займається писанкарством, з 2003 року. І це захоплення прийшло до неї, коли вона працювала костюмером у центрі дозвілля для дітей і підлітків «Сонях». Там побачила, як роблять писанки, з тих пір захопилася. Спочатку майстриня виготовляла традиційні різнокольорові писанки і її першим учителем була Світлана ЛІТОВСЬКА, що керувала там гуртком із писанкарства на території мікрорайону «5-й гірницький». А років через три вона натрапила в одному із журналів на статтю про те, як народна майстриня з Донецька виготовляє малюнок-писанку методом травлення. Тобто, бере яйце коричневого кольору, на ньому робить малюнок воском, після чого кладе в оцет, а потім – знову малює воском - і там поступово проступає малюнок у вже білих тонах на тлі коричневого. Малюнок може бути будь-яким: від простої геометричної фігури до пишної квітки чи орнаменту. Все залежить від того, для кого робиш ці малюнки. Як розповідає Наталя, для дітей – це писанки із сонечком, з фігурками птахів чи рибок, а для дорослих – інші. Вона виписує традиційні малюнки української символіки у вигляді, скажімо, півників, що символізують початок життя. Із рослинних орнаментів та малюнків – це різні дерева, жолуді, плоди калини та інше. Із небесних символів (крім уже згадуваного сонечка) можна малювати зірки чи краплини дощу.
І так світло й тепло було на тому майстер-класі, так вірилося в те, що виготовлені писанки стануть оберегами для українців, що ці почуття піднесли настрій і збагатили надію на благополучний розвиток українського суспільства, яке нині дуже занепокоєне й розтривожене.
Олена МАКОВІЙ
НА СВІТЛИНАХ:
Маріанна ЛЮБАС;
Наталя ВОЙТЕНКО;
виготовлені писанки.
Фото авторки
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
