 Микола КНЯЖИЦЬКИЙ (генеральний директор ТВі): «Звичайно, було б набагато приємніше, щоб цей день був святковим. Але, на жаль, це не так, оскільки наш канал намагаються знищити. І лише з вашою підтримкою я думаю, що ми цього не допустимо. Це не лише журналістська акція, це акція тих людей, на яких ми працюємо, акція наших глядачів»
Вадим СКУРАТІВСЬКИЙ (доктор мистецтвознавства, історик, публіцист): «У кількох сотнях метрів від цього місця – підвали КДБ, де 1958 року мого брата, двадцятирічного студента, посадили за так званий «український буржуазний націоналізм». Відверто кажучи, що якщо ми з вами не зробимо зразу якихось зусиль в напрямку свободи, то знову заповнять ці катівські підвали. Бо справа – не в цьому каналі, а справа – в тому канальстві, яке на нас наступає. Це новототалітаризм. Він поки що працює нібито юридичними засобами і в режимі цих засобів він намагається вилучити з українського світу будь-які вияви свободи. У зв’язку з цим я хочу вам сказати, що якщо цей новототалітаризм здобуде остаточну перемогу, то в цій країні здійметься таке, що не вистачить людських сил для того, щоб це описати. Отож залишається одне: всіма нинішніми легітимними засобами (а може, – й прямою дією) відстояти українську свободу. Інакше через кілька місяців нам заборонить ось це саме СБУ (спадкоємець Луб’янки) збиратися по троє. Хай живе українська свобода і хай живе єдиний український свободі ний канал: ТВі!»
Віталій ПОРТНІКОВ (головний редактор ТВі): «Вважається, що телебачення створене для того, щоб розважатися, а я впевнений, що телебачення – це можливість змінити країну, можливість дізнатися правду про те, що відбувається в країні. Кажуть, що журналістика має бути збалансованою, що вона має презентувати владу і опозицію. Не слухайте тих, що вам таке кажуть. Влада має про свої справи казати сама. Досягнення влади – це покращення життя кожного з вас. Скажіть, чи покращилося ваше життя за правління Віктора ЯНУКОВИЧА та його групи?.. А завдання чесного журналіста – це критикувати владу. Тільки той може вважатися чесним журналістом, хто розповідає вам про помилки влади, про її злочини, про те, що влада робить неправильно. Звичайно, журналіст має критикувати будь-які політичні сили, але ми з вами прекрасно усвідомлюємо, що у тих, що знаходяться при владі, набагато більше можливостей порушити ваші права. Оцінку даєте ви, коли ходите на вибори, коли ходите на мітинги. А головне завдання журналіста – розповідати саме про недоліки, тільки про них і більше – ні про що. Наші колеги в 2004 році, коли впав черговий варіант авторитарного режиму на українській землі. Каялися перед вами, а тепер на всіх телеканалах, які належать олігархам і контролюються українською державою, знову брешуть вам, знову намагаються зробити все можливе, щоб ви не дізналися правди про те, що відбувається в нашій країні. І вони фактично копають яму не тільки вам, але й собі. Бо якщо буде загострюватись економічна криза в Україні, ці канали також закриються, ці журналісти також залишаться без роботи. Але вони про це не думають, тому що вони – як метелики-одноденки. А я особисто впевнений, що завдання журналіста – думати про майбутнє і бути відповідальними перед своїми співгромадянами. Саме тому ми будували такий канал: канал ТВі.
Я хочу сказати вам ще одну важливу річ, пов’язану з моєю роботою в Росії. Я дуже добре пам’ятаю ось такий мітинг на захист незалежного телевізійного каналу НТВ. Зараз уже багато часу сплинуло, і мій попередник на посаді головного редактора цього телеканалу, який був тоді на трибуні того мітингу, зараз працює на одному з олігархічних каналів і фактично створює такий образ України, який нікому з нас не потрібний і який є брехливий. Однак тоді, коли зібралося багато тисяч людей на захист каналу НТВ і не змогли його захистити, це був останній багатотисячний мітинг епохи ПУТІНА, коли влада повністю знищує незалежні засоби масової інформації, влада розправляється і з опозицією, і з громадянським суспільством. Тож не дайте можливості позбавити себе світла!».
Євген СВЕРСТЮК (доктор філософії, президент Українського пен-клубу): «Хто в оточенні: ми чи вони? Якщо ми зрозуміємо, що вони – в оточенні, що ми є і будемо господарями на своїй землі, а вони є сезонними мухами, які зійдуть безслідно, то ми себе будемо по-іншому почувати. Я думаю, що ми маємо усвідомити: сьогодні маємо справу з тією владою, яка абсолютно успадкувала соціалістичну систему, яка хоче повернутися в минуле. Через те головна проблема у них – привчити нас, щоб ми мовчали. А для нас дуже важливо, щоб ми себе відчували господарями на своїй землі і вимагали дотримування прав людини».
Степан ХМАРА (український політик, правозахисник, довголітній політв'язень радянських концтаборів) «Сьогодні до влади дорвалася дика орда мародерів, яка хоче безкарно грабувати й панувати і ні за що не відповідати. Вона хоче заткнути рот народові. Позбавити його прав і в першу чергу – права отримувати правдиву інформацію. Адже якщо люди знають правду. То правда їх визволяє і вони стають вільними. І ось тоді є дійсне громадянське суспільство, котре диктує, якою має бути влада, а не навпаки: коли мародери нав’язують свою волю народу. Зараз ми бачимо тотальний наступ на права наших громадян. І я хотів би звернути увагу на те, що перед нами – велика загроза: у Верховній Раді лежить законопроект про так звані мирні демонстрації, яким хочуть обмежити право українців публічно висловлювати свою думку, право на вільні зібрання… В кінці кінців, треба щось робити з цією Національною радою телебачення й радіомовлення. ».
Наталя КАТЕРИНЧУК (заступник генерального директора ТВі) «16 років на різних каналах я керую інформаційними службами. І кожного разу там, де починається цензура і журналістів примушують займатися агітацією на користь тієї чи іншої партії, я покидаю той канал. На сьогоднішній день, я думаю, ТВі – це останній прилисток таких, як я, яким в інших телевізійних структурах місця немає і бути не може, бо в агітблоках ми не виживаємо. Я вам безмежно вдячна від журналістів, які подають об’єктивну інформацію, за те, що вона комусь потрібна. Бо інколи просто руки опускаються і здається, що це вже зовсім нікому не треба. Я сьогодні хотіла б звернутися до тих, кого тут сьогодні немає: до суддів і прокурорів, до міліціонерів, до лікарів і вчителів, які під страхом втратити завтра ніби останнє, підуть і продадуть свій голос, приймуть рішення не проводити на підтримку ТВі мітинг, як це було у Харкові, в Житомирі – тому що вони чогось бояться. То чим довше ви будете боятися. Тим більше ваших дітей будуть переїжджати «мажори» на пішохідних переходах, тим більше вашим дітям не будуть давати медичну допомогу, бо не буде грошей на медицину, але будуть – на Межигір’я. Я хочу, щоб вони перестали боятися і піднялися з колін. І тоді ми точно побудуємо велику, красиву і багату Україну».
РЕЗОЛЮЦІЯ: «Ми, учасники мітингу на захист незалежного каналу ТВі, висловлюємо своє глибоке обурення спробам знищити свободу слова в Україні. Ми вимагаємо:
припинити репресії проти незалежних засобів масової інформації та тиск на журналістів,
відставки членів Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення,
припинення цензури у засобах масової інформації та забезпечення мовникам рівного доступу до поширення телесигналу.
Ми закликаємо всіх небайдужих громадян України приєднатися до наших вимог».
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
